Найнеймовірніші прізвища чиновників: прокурор Справедливий і радник Грамотна

Київ багатий на чудові прізвища жителів. Багато однофамільців Януковича, Азарова, Ющенка, причому вони працюють у різних управліннях мерії і в різних КП. "Сегодня" вирішила дізнатися, які рідкісні прізвища у київських чиновників, міліціонерів, лікарів і прокурорів. Виявляється, в Київраді трудяться депутати-жінки на прізвище Галушка і Муха, і обидві пишаються своїми прізвищами, заступник прокурора Оболонського району – Справедливий. Управління ритуальних послуг КМДА очолює Микола Бабій, Марина Хонда – департамент суспільних комунікацій, а департамент будівництва та житлозабезпечення – Олександр Спасибко.

Колибаба: стежить за працею зеленбудівців

Відділ з охорони праці КО "Київзеленбуд" очолює Євген Колибаба. "Є версія, що прізвище походить від квітки, яка українською – "кульбаба", – говорить нам Колибаба і зізнається: з прізвищем курйози відбуваються часто. "Найбільший був пов'язаний з написанням прізвища рідних. У мого батька було два брати, і їх прізвища записали в паспортах з помилками. Страший – Колібаба, середній – Колибаба, а молодший – Кулибаба... Коли довелося переоформляти будинок, почалися проблеми з оформленням спадщини. Навіть зверталися в інститут, щоб отримати правильне трактування прізвища. Все вирішилося", – говорить він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Євген. Припускає, що його прізвище походить від кульбаби.

До прокурора Справедливого завжди черги

До заступника прокурора Оболонської районної прокуратури завжди шикуються черги з відвідувачів. Адже на його дверях висить табличка: "Справедливий Дмитро Олександрович".
"Моє прізвище старовинне. Воно бере початок з 1860 року, і налічує вже п'ять поколінь! Мій прадід був звичайним селянином, землеробом, трудився на землі, вирощував хліб і виховував дітей. Родичі проживали у Вінницькій області. Жили Справедливі завжди чесно, напевно, тому й стали Справедливими", – пояснює "Сегодня" Дмитро Олександрович.

Напевно, неспроста в день прийомів люди йдуть саме до цього прокурору. "Я не буду приховувати: прізвище допомагає мені в роботі. Люди, побачивши моє прізвище на дверях, завжди йдуть саме до мене. Жителі Оболоні звертаються з різними проханнями і проблемами, і я намагаюся допомагати в міру можливостей, і відповідати прізвищу – бути у всьому чесним. Чесно кажучи, в роду у нас я перший прокурор – хоча мій батько багато років працював у структурі Міністерства внутрішніх справ. Зараз він вже на пенсії", – говорить "Сегодня" Дмитро Справедливий.

Дмитро Справедливий.

Муха: "Я в Київраді лише одна така!"

Депутат Київради Вікторія Муха дуже пишається свій прізвищем. Вікторія – член комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, вона дуже добре знає англійську і займається важливими для міста питаннями. "Незвичайне прізвище мені дісталося від тата. А в Київраді з приводу свого прізвища я ніякого дискомфорту не відчуваю. Навіть навпаки – адже депутатів багато, а Муха тільки одна. Прізвище мені дісталася від батьків, вони з Кіровоградської області родом, можливо, нашими предками були козаки. У виші мене на прізвище дуже легко запам'ятовували викладачі, а в школі, звичайно, були жарти з боку однокласників-першачків. Але я за себе постояти вміла, тому жарти швидко закінчувалися", – каже Вікторія Муха.

Вікторія не заміжня, але міняти прізвище поки не планує. "Якщо раптом стане питання про зміну прізвища, буду думати. Чоловікам у цьому плані простіше. А я подумаю – можливо, моє прізвище буде подвійним, бо моє мені дуже дороге", – говорить "Сегодня" Муха.

Депутат Київради Вікторія Муха.

Целовальник – від хліба або господаря корчми

Одна з найбільш незвичайних прізвищ – у головного архітектора Києва, Сергія Целовальника. "У дідуся прізвище було Целовальников, але тато до війни, коли вступив до військового училища, прибрав із прізвища дві літери, оскільки воно не поміщалося ні в одну графу – 13 літер (!), так і стало Целовальник", – розповідає нам Сергій Анатолійович.

Целовальник зізнався нам, що до 17 років соромився свого прізвища. "Я народився в сім'ї військового моряка і часто міняв школи: були Далекий Схід, Грузія, Севастополь. Кожен раз, коли приходив в новий клас, вчителька знайомила мене з однокласниками і говорила: "Діти, а у нас новенький учень. Хлопчик, скажи, як твоє прізвище?". Я стою і мовчу. "Ну чому ти мовчиш, хлопчик?". А я кажу – не скажу, ви сміятися будете. Вона: "Не бійся, ніхто сміятися не буде, адже правда, діти?". Всі хором кричали: "Так!". Але коли я говорив: "Целовальник", клас вибухав бурхливим сміхом", – згадує Сергій Анатолійович. Збентеження минуло після медкомісії у військкоматі. "Коли проходив медкомісію, на мене стали поглядати молоденькі медсестри і звертати увагу на моє прізвище. Ось тоді на своєму збентеженні я поставив хрест", – говорить Целовальник, додаючи, що його прізвище старовинне. "Я дуже люблю своє прізвище, оскільки воно дуже рідкісне. А історія його дуже цікава. Під час козацтва була така професія – господар корчми, корчмар. А оскільки народ тоді страшно пив, медовуху та різні меди, корчмар в церкві цілував хрест і присягав про те, що він буде чесним і не буде обманювати п'яних мужиків, забирати у них гроші та кожухи. Це були міцні мужики, типу мене, і дуже чесні. Друге значення прізвища – від дрібного церковного служки, який збирав по вулицях подати на будівництво храмів. Він цілував хрест і давав присягу в церкві про те, що обманювати народ не буде. А третє значення – це окраєць хліба або те місце на буханці, де ставили сіль. Це місце цілували ті, кому дарували хліб і воно називалося "цілувальник", – говорить головний архітектор Києва.

Головний архітектор Києва.

Галушку називали "вареником"

Депутат Київради Олена Галушка – економіст за освітою, заступник голови комісії з питань ЖКГ та ПЕК. "Багато хто чомусь думають, що я з Полтавської області. Але я родом зі Львівщини, так би мовити, галицька галушечка (сміється). У дитинстві однокласники дражнили мене прізвищем, але після класу п'ятого я перестала реагувати. Моє прізвище мені подобається, воно унікальне. Хоча багато хто наполегливо пише з помилкою "Галушко", а я вперто виправляю. Багато людей, по асоціації, називали мене Вареником – просто запам'ятали, що щось борошняне, от і називали так. Але я не ображаюся. Можливо, після завершення депутатської каденції візьму прізвище чоловіка, хоча моє мені дуже подобається", – каже "Сегодня" Олена Галушка.

Депутат Київради Галушка.

Доктор Біль: "не бійтеся, все добре"

Є в Києві та медики з незвичайними прізвищами. Наприклад, в дарницькій лікарні приймає доктор Сироткіна, Квартальна та Штабний, а відділення отоларингології лікарні № 9 очолює заслужений лікар України Богдан Біль. "Я родом із Західної України, прізвище звідти. Пацієнти, звичайно, запитують: "Лікарю, а боляче буде?". На що я їм відповідаю: "Ні", – говорить нам доктор Біль. На базі відділення він проводить складні операції на носі: видаляє доброякісні пухлини, поліпи, кісти, рівняє викривлені перегородки носа. "У нас династія лікарів. Мій батько працює в Олександрівській лікарні з 1966 року, донька – стоматолог, а син теж вчиться на лікаря. Так що медики з прізвищем Біль будуть", – каже Богдан.

Богдан Біль.

У міліції: дільничний Король, Квітка і Зуб

Чимало людей з незвичайними прізвищами працює і в київській міліції. Серед дільничних є міліціонери на прізвище: Лось, Потрібний, Петруня, Волокіта і навіть Малюк.

КОРОЛЬ. "Сегодня" поспілкувалася з капітаном на прізвище Король. "Я – дільничний інспектор у Солом'янському районі. Територія, за яку я відповідаю – Центральний залізничний вокзал і прилеглі вулиці. Людне і дуже відповідальне місце. З прізвищем Король мені служиться нормально. Тільки коли зупиняю людини і представляюся, як належить за правилами, в очах бачу секундне замішання: "Здрастуйте, капітан Король, ваші документи!". Іноді доводиться показувати посвідчення, оскільки багато хто не вірить. Деякі думають, що їх розігрують, адже як може бути дільничним на вокзалі і "Королем", – розповідає "Сегодня" капітан Михайло Король. Іноді над Михайлом жартують, мовляв, з таким прізвищем треба генералом бути. Король каже, що його прізвище із Західної України. "Я родом з Львівської області. Можливо через те, що наш край довгий час був під Польщею, від польських королів і пішло моє прізвище, але я не дізнавався", – зітхає Михайло Король.

КВІТКА. У тому ж районі працює в міліції Світлана Квітка. "Я вже 11 років Квітка, як тільки вийшла заміж за майора міліції Юрія Квітку, він працював до реформування в Жовтневому РУВС. Зараз вже на пенсії. Я теж вже майор міліції, координую роботу дільничних інспекторів нашого району. В основному відповідаю на дзвінки і на затримання не виїжджаю. Часто спілкуюся з людьми. Багато хто дивується, коли дзвонять в міліцію і чують: "Алло, майор Квітка слухає!". Прізвище мені подобається, воно запам'ятовується", – говорить нам Світлана Квітка.

ЗУБ. А полковник міліції Лариса Зуб займається проблемними дітьми і педофілами. Вона 8 років очолює відділ у справах дітей столичного міліцейського главку, а важкими дітьми та їх перевихованням займається вже 16 років. Але незважаючи на страхітливу прізвище, Лариса Віталіївна дуже добра жінка, і всім серцем переживає за дітей, особливо тих, що залишилися без батьків. "Моє прізвище старовинна, козацька. Мені вона дуже подобається і зовсім вона не зубаста (сміється). Навпаки, добре запам'ятовується і коротко пишеться. Я навіть коли вийшла заміж, так її не міняла. А у нас в роду є повір'я, що чоловіки на прізвище Зуб дуже красиві і мужні, справжні козаки. І як показує практика, жінки теж гарні. Ось тому бережу прізвище та ніколи не поміняю на інше", – говорить "Сегодня" Лариса Зуб.

Капітан Король – завжди напоготові. Квітка на робочому місці.

Статистика: "Дівчата, покличте Настоящого"

У головному управлінні статистики Києва, з 2003 року на посаді заступника начальника управління працює Олег Настоящий. "Таке прізвище мені дісталося від прадіда. А казуси почалися ще в інституті, коли отримував диплом. У ньому було написано: "Справжній диплом був виданий Справжньому Олегу Івановичу" (сміється). Буває, прізвище плутають – воно співзвучне з Непомнящим. Одного разу зампред написав резолюцію: "Скласти економічну записку". Я вказівку виконав, але у нього виникли допзапитання – мовляв, а чому не все зробили? А я й кажу, ви ж написали зробити це Непомнящему, а я – Настоящий. Він вибачився", – згадує Олег Настоящий.

У такій сфері, як статистика, помилки неприпустимі. І підлеглі поважають Справжнього за точність, а позаочі називають "Справжній статистик". Особливо потішно, кажуть вони, коли Олега Івановича просять підійти до телефону: "Дівчата, покличте Справжнього, нехай трубку візьме!".

У Олега Івановича є спадкоємець. "Сина я спеціально назвав Ярославом. А коли він підріс, пояснив: ось виростеш ти, будеш з кимось знайомитися, і говорити: "у Києві був Ярослав Мудрий, а я – Ярослав Настоящий". Будуть запам'ятовувати", – розповідає "Сегодня" Олег Іванович і додає, що часто незнайомі люди перепитують його прізвище, адже не кожен зрозуміє, коли йому кажуть: "Здрастуйте, я Настоящий".

Настоящий. Працює з міською статистикою.

Пожежники: сімейний підряд благовірних

У прес-службі ДСНС Київської області працює Тамара Благовірна. Жінка своїм прізвищем пишається і каже, що вона дісталася їй від чоловіка. "Благовірна – це дуже стара прізвище. Вона більше поширена в Західній Україні, звідки родом мій чоловік. Благовірна я вже 12 років, а мій чоловік жартує, що прізвище мені підходить – я і блага, і вірна. Ми обоє працюємо рятувальниками. Чоловік гасить вогонь, я а повідомляю людям подробиці", – розповідає нам Тамара.

За словами жінки, її часто порівнюють з грузинською царицею Тамарою. "Жартома називають мене Благовірною царицею Тамарою. А чоловіка звуть Юрій, тому він у нас Благовірний Георгій Побідоносець", – говорить Тамара. Одного разу, коли пара тільки зустрічалася, вони гуляли по Андріївському узвозу і зупинилися біля розкладки іменних ікон. "Продавець нам продав іконку Благовірної Тамари, а чоловік після цього зважився і зробив пропозицію – мовляв, так і повинно було статися", – сміється Тамара. Також серед пожежників Київської області є чоловік на прізвище Богатир (служить у Чорнобилі) і Шаровара (в Рокитному). А Шумигора завідує і пожежниками, і піротехніками: він начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Є навіть Воєвода – співробітниця ГУ.

Тамара. Дуже Благовірна.

"Я теж грамотна, ви прізвище назвіть"

Радником заступник голови КМДА Петра Пантелєєва працює Юлія Грамотна. "Мій прадід був писарем. А до нього в роду були писарчуки, писарі і канцеляристи. І спочатку прізвище звучало, як "Граматні" – люди, які підписували грамоти. Мої предки жили на Київщині, а прізвище мені дісталася від тата", – розповідає "Сегодня" Юлія. Вона згадує, що в університеті над нею жартували викладачі – мовляв, чого ви прийшли, ви ж і так Грамотна. "Ще викладачі часто плутали моє прізвище, писали: Розумная, Умная... А одного разу мене не змогли викликати з санаторію батьки. Це ще було в шкільні роки. Я була в дитячому таборі в Пущі, і батьки, приїхавши, просили мене покликати. А охоронець їх переконував, що Розумна в таборі є, а Грамотної – нема... Година на з'ясування пішла! Часто бувають казуси, коли я кудись дзвоню і кажу: "Здрастуйте, я – Грамотна, а у відповідь чую: "Я теж грамотна, ви прізвище назвіть", – сміється Юлія.

Грамотна – радник.

Депутати: миють підлоги в школах і працюють на заводах

А ось чиновників з прізвищем Депутат в Києві практично немає – принаймні, нам їх знайти на важливих посадах в КМДА і в райадміністраціях не вдалося. Як не дивно, з таким прізвищем у столиці живуть лише прибиральниці, фрезерувальники, пенсіонери та колишні фінансові аналітики-математики.

"Я працюю фрезерувальником на кіностудії ім. Довженка, виготовляю деталі в знімальних павільйонах. З прізвищем Депутат в столиці жителів багато, але не серед депутатів. Я чув, у Києві є іменитий хірург – мій однофамілець, але я особисто з ним не знайомий. А коли мене дружина кличе з вікна за прізвищем, півбудинку сміється. Наприклад: "Депутат, за хлібом зайди!" Або "Кефіру купи", – розповідає нам Юрій Депутат, який живе на Троєщині.

"Я працюю прибиральницею в палаці школярів. Вже 10 років мою підлоги і витираю пил. А взагалі у мене робочий стаж 45 років! До цього працювала на заводі "Більшовик" маляром-штукатуром. Дівчатка-колеги наді мною завжди жартували – мовляв, що ж ти, Аня, з таким прізвищем та на будівництві. Тобі б в парламент!". А я ніколи на них за це не сердилась. Прізвище красива, незвичайна. Багато дивуються, коли дізнаються. Мій брат, теж Депутат, працював раніше на заводі в Києві інженером", – розповідає "Сегодня" пенсіонер Анна Депутат з Борщагівки.

Ще одна пенсіонерка на прізвище Депутат з гордістю розповіла нам, що вона ветеран праці, працювала інженером на заводі "Буревісник". "Живу, як всі в Україні – по-депутатськи (сміється). Пенсія в мене невелика. А колись, ще в радянські часи, коли всі стояли в черзі за дефіцитними товарами, у мене запитали прізвище. Ну я й кажу продавщиці: "Депутат". А вона дивиться на мене, як на божевільну, і каже: "Жінка, мені не важливо, депутат ви чи міністр, як ваше прізвище?!". Довелося їй паспорт показати. Вона вибачилася і отоварити. Мій чоловік помер давно, я сама виховувала дітей. Син – теж Депутат, але працює на заводі", – розповів нам Марія Депутат з Лівого берега.

А от Віталій Депутат після університету пішов в інститут кібернетики – 20 років пропрацював математиком. Потім трудився в Кабміні, в агентстві міжнародного співробітництва та інвестицій. "У якийсь момент життя розгорнулася на 180 градусів: я був математиком, а став фінансовим аналітиком. Працював у різних фінансових компаніях. Останні роки працював фінасово директором в різних фірмах. Що вам сказати? З депутатської прізвищем живеться добре (сміється). У цьому році вийшов на пенсію, от як раз оформляюся", – говорить нам Віталій Депутат. "Якось на мене вийшов житель Канади. Розповів, що його бабуся – Барбара Депутат, а історія їх сім'ї тягнеться з 1812 року. За його версією, двоє солдатів, йдучи з війни, прийшли в невелике містечко в Польщі. Там вони влаштувалися, і незабаром навіть з'явилося невелике село, котре називалося Депутати. Втім, я до цього роду відношення не маю. Мої предки – Депутати з Київщини, Макарівського району, село Бишів – там половина селян Депутати. До речі, я довго пояснював канадцеві, де знаходиться Макарівський район, але він так і не зрозумів", – каже Віталій.