Лютий у Національній опері України можна сміливо назвати місяцем дебютів і відкриттів. Опера В. Белліні "Норма" стане своєрідним "іспитом" як для всесвітньо відомої виконавиці Людмили Монастирської, яка вперше виконає головну партію, так і для молодого баса Володимира Тишкова, який дебютує в ролі Оровезо.
Улюбленець публіки – тенор Валентин Дитюк – співатиме в декількох оперних постановках: "Фауст", "Євгеній Онєгін" і "Джанні Скіккі". До Дня Героїв Небесної Сотні буде виконана Друга симфонія Г. Малера, а балетна вистава "Снігова Королева", яку зарубіжна преса вже назвала "світовою прем'єрою", дасть можливість зануритися в зимову казку.
4 лютого – опера "Норма" (В. Белліні)
Серед всіх музичних творів, які створив Вінченцо Белліні, опера "Норма", яка вже понад 180 років з незмінним успіхом йде на різних оперних сценах всього світу, не дарма вважається істинним шедевром музики. Сам автор цього безсмертного твору вважав, що "Норма" – це найкраще з усього, що він створив в житті.
Прем'єра опери "Норма" у Національній опері України відбулася в 2007 році, яку здійснив режисер Анатолій Солов'яненко. У 2011 році за цю постановку режисер був удостоєний Національною премією ім. Тараса Шевченка. У 2015 році за втілення шедеврів – опери "Норма" і "Дон Карлос" на столичній сцені, Анатолій Солов'яненко нагороджений Орденом "Зірка Італії", який вручив головному режисерові Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні Фабріціо Романо. Треба зауважити, що не кожен режисер, який співпрацює навіть з прославленим міланським "Ла Скала", зазначається цією високою нагородою.
Цього разу дуже яскравий склад виконавців – відбудеться дебют молодого українського баса Володимира Тишкова в партії Верховного жерця друїдів Оровезо. Примітно, що цей вечір стане дебютом в надзвичайно складній белькантовій опері не тільки для нього, а й для світової оперної зірки Людмили Монастирської, яка вперше виконає головну партію цієї опери в театральній постановці (дебют Людмили в концертному виконанні партії відбувся в Харкові на початку грудня). У ролі Адальжіза – запрошена солістка Олена Бєлкіна.
Людмила Монастирська
Постановочний склад: диригент-постановник – Микола Дядюра; режисер-постановник – Анатолій Солов'яненко; хормейстер-постановник – Лев Венедиктов; художник-постановник – Андрій Злобін; художник костюмів – Ганна Іпатьєва; балетмейстер-постановник – Аніко Рехвіашвілі.
11 лютого – балет "Снігова королева" (П.Чайковський, А.Лядов, А.Рубінштейн, Е. Гріг, Ж.Массне)
Лібрето і музичну концепцію постановки створили художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі і диригент Олексій Баклан. Балет "Снігова Королева" поставлений за мотивами однойменної казки Ганса Христіана Андерсена, але музична складова дещо несподівана. Основа – музика Петра Чайковського, а також твори Анатолія Лядова, Антона Рубінштейна, Едварда Гріга, Жюля Массне. Крім того, були використані фрагменти двох симфоній Чайковського – 6-ої і "Манфред".
"Ми створили оригінальну хореографію, яка спирається на класичні традиції, – розповіла балетмейстер-постановник Аніко Рехвіашвілі. – Такі умови диктувала музика. Я б назвала хореографічний малюнок дуже винахідливим, сучасним, з цікавими режисерськими ходами, які більш орієнтовані на дорослого, підготовленого глядача... Цей балет вже оцінили і за кордоном – в Афінах, в концерт-холі "Мегарон". 15 запланованих вистав пройшли з аншлагом, навіть довелося робити два додаткових. Місцева преса дала високу оцінку нашим виконавцям, навіть назвала постановку "світовою прем'єрою". До речі, високий виконавський рівень нашої балетної трупи високо оцінили і в Японії, де на Новий рік ми показали балети: "Лускунчик", "Лебедине озеро", "Дон Кіхот", "Кармен-сюїта", а "Половецькі танці" взагалі мали шалений успіх у японців".
20 лютого – Симфонія № 2 Г. Малер – ПРЕМ'ЄРА. На честь Дня Героїв Небесної Сотні
Густав Малер – один з найвидатніших і найбільш впливових симфонічних композиторів кінця XIX – початку XX століття. Його творчість в цілому складалася з симфонічних і пісенних циклів. Малер не був популярний і успішний як композитор за життя, але його талант диригента був очевидний. Завдяки цьому Густав виступав у найпрестижніших концертних залах та працював музичним директором у відомих оркестрах. Працюючи як композитор, він створив різні стилі, які з часом мали великий вплив на композиторів наступних поколінь, спровокували певні тенденції в створенні опер, встановили нові стандарти.
За Другою симфонією (1887-1894) Густава Малера утвердилася програмна назва "Симфонія Воскресіння". Назва ця походить від духовної пісні Фрідріха Готліба Клопштока "Ти воскреснеш". Малер звернувся до її тексту в фіналі симфонії.
Першу частину композитор спочатку хотів опублікувати під назвою "Тризна" як самостійну симфонічну поему. Лише в 1893-1894 роках сформувався остаточний задум симфонії з п'яти частин. Композитор писав про свою симфонію: "Я назвав першу частину "Тризна", в ній я ховаю героя моєї Першої симфонії ("Титан".) У той же час ця частина – це питання: навіщо ти жив? Чому ти страждав? Невже все це – тільки великий страшний жарт? Відповідь я даю в останній частині".
Симфонія №2 прозвучить у виконанні симфонічного оркестру і хору Національної опери України. Солісти: Ксенія Бахрітдінова, Зоряна Кушплер (Віденська державна опера).
Диригент – Микола Дядюра, хормейстер – Богдан Пліш.
23 лютого – опера "Фауст" (Ш. Гуно) – ОНОВЛЕННЯ
Опера "Фауст" знову повернулася в Національну оперу, причому в сучасній постановці італійського режисера Маріо Корраді. Сценографія нагадує мюзикл, в якому використані запаморочливі декорації з різними світловими ефектами, а виконавці грають в незвичайних для опери костюмах, в яких змішалися стилі різних епох. Однак музика належить Шарлю Гуно і виповнюється опера мовою оригіналу.
Органічне поєднання класики і сучасних технологій дозволило творцям постановки перемістити "Фауста" в часі, а саме – відправити головних героїв в сучасність. Завдяки такій дивовижній "телепортації" Фауст постає перед глядачем таким собі IT-шником, який орудує в Мережі і досить стомлений життям. Мефістофель, в свою чергу, виступає в образі майстра пластичної хірургії, який "омолоджує" Фауста, що мріє підкорити серце Маргарити.
Оновлену постановку, прем'єра якої на сцені Національної опери відбулася понад 10 років тому, відрізняє не тільки оригінальний режисерський погляд на класику, заслуговують на увагу і виконавці головних партій. Так, роль Фауста виконує молодий тенор, який вже підкорив серця меломанів, – Валентин Дитюк. До речі, в лютому співак виступає також в партіях: Ленський (3 лютого, "Євгеній Онєгін") і Рінуччо (7 лютого, "Джанні Скіккі").
Виконавці головних партій: Андрій Маслаков (Мефістофель), Тетяна Ганіна (Маргарита), Михайло Кирішах (Валентин), Володимир Тишков (Вагнер), Алла Позняк (Березня), Тетяна Пімінова (Зибель).
Творча група, яка здійснила оновлення постановки: диригент – Алла Кульбаба, режисер – Микола Третяк, хормейстер – Олександр Тарасенко, балетмейстер – Віктор Яременко, сценографія – Андрія Злобіна, костюми – Ганни Іпатьєвої.
Нагадаємо, Національному академічному театру опери та балету України імені Т. Шевченка в минулому році виповнилося 150 років. За ці роки він пережив страшну пожежу, війни і знайшов будинок, побудований 116 років тому за проектом Віктора Шретера, який не дожив до відкриття пару місяців. Київська опера давно стала символом Києва.
Сцена в театрі побудована під ухилом в чотири градуси, щоб глядач міг чітко бачити, що відбувається на ній, а також всі декорації. Під ухилом побудований і партер, де крісла розставлені в шаховому порядку. Сцена – 34 м в ширину і 27 м у висоту (дев'ятиповерховий будинок). Такою вона стала після реконструкції в 1980-х роках.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми