Провулок православ'я в Києві: святині Покровського храму, особняк з левами і місце, де проживала легендарна актриса Раїса Кириченко

Кубинці живуть в апартаментах художника

Бехтерєвський провулок виник ще в середині XIX століття . Спочатку він називавсяДіонісійським , але майже через століття був перейменований на честь психіатра Володимира Бехтерєва . На початку провулка знаходиться старовинний особняк з незвичайною башточкою ( Січових стрільців , 40/1 ) .

У ньому в різний час проживали багато відомих особистостей : архітектор Микола Даміловський ( автор проекту реконструкції драмтеатру ім . Лесі Українки ) , а також українська актриса Раїса Кириченко – на фасаді в її честь встановлено меморіальну дошку .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Через кілька метрів , на Бехтерєвському провулку , 5 , можна розглянути триповерховий цегляний будинок , в якому проживав художник – пейзажист Володимир Менк ( розписував Володимирський собор ) . Зараз приміщення займає посольство Куби , тому вхід для сторонніх обмежений .

Слід творця "Кайдашевої сім'ї"

Багато років тому в провулку можна було зустріти багато творчих особистостей. У будинку №6 жив художник-портретист Афанасій Рокачевський, якого більше знають як засновника художньої школи при Києво-Печерській лаврі. Тимчасово проживала в Бехтерєвському провулку і сім'я письменника Михайла Булгакова – але, на жаль, будинок, в якому вони жили, не зберігся – зараз там стоїть інший будинок. А у дворі будівлі під №8 можна знайти руїни прибуткового будинку, побудованого одним з київських комерсантів в кінці XIX століття. Гарний особняк навіть знімали у фільмі "Гонки по вертикалі", але це не врятувало його від руйнування. За радянських часів в ньому облаштували гуртожиток, але незабаром усіх розселили, а будівлю хотіли знести. І хоча місцеві жителі обурювалися, вберегти його так і не вдалося.

Залишки будівлі внесли до списку пам'яток архітектури та огородили невеликим парканом . На руїнах будівлі ще можна розглянути декоративні прикраси у вигляді квітів і чоловічого обличчя . До речі , краєзнавці запевняють , що саме в цій будівлі проживав письменник Іван Нечуй – Левицький ( автор " Кайдашевої сім'ї " ) . Недалеко від руїн жителі облаштували терасу , а художники створили мурал , на якому зображені діти на гойдалках .

Жовті голови левів і чернечий проїзд

У Бехтерєвському провулку знаходиться жовтий особняк під №13 . П'ятиповерховий прибутковий будинок побудований в 1901 році і є пам'ятником архітектури . Фасад будівлі прикрашений вишуканою ліпниною у вигляді квітів , і мордами левів . У ньому проживав доктор меднаук в області експериментальної онкології Вілен Барабой , який врятував не один десяток людей . Зараз частина будівлі здається в оренду підприємцям . У затишному дворі можна знайти майже ідентичний будинок , побудований на рік пізніше .

Варто тут також звернути увагу на світло – рожеві Святі врата Свято – Покровського жіночого монастиря . Перед напівкруглим входом зображена ікона " Покров Богородиці " , яка , за переказами , благословляє всіх, хто йшов .

До речі , раніше врата монастиря мали більш помпезним зовнішній вигляд і нагадували чернечий головний убір . Але їх вид спростили , щоб міг проїхати сучасний транспорт .

Храм за проектом сина великої княгині

Свято – Покровський жіночий монастир заснований в 1889 році великою княгинею Олександрою Петрівною Романовою , яка прийняла чернечий постриг з ім'ям Анастасія . Вона тут створила чернечу громаду . Незабаром на території з'явився Покровський храм .

Його проектуванням і будівництвом займався київський архітектор Володимир Ніколаєв , але ескіз проекту розробляв син великої княгині Олександри – Петро . Побудований він у псевдо-руському стилі . В інтер'єрі – різьблений позолочений іконостас , а всі стіни покриті розписами . Біля храму в монастирському саду знаходиться склеп , де поховані настоятелька монастиря , ігуменя Маргарита і засновниця обителі – черниця Анастасія .

Камінь від імператора Миколи і передбачення

У монастирі є ще одна святиня – Миколаївський собор . Перший його камінь заклав ще цар Микола II , на честь якого був названий храм . Будували його дуже довго – 15 років . Зараз в ньому шість престолів .

У храмі дуже багато святинь – чудотворна Почаївська ікона Пресвятої Богородиці , образ Святого Миколая з часточками мощей , а також частина від Каменя Гробу Господнього ( в Розп'яття ) . Біля собору розміщена стіна , де зображена розмова блаженного Феофіла ( подвижника Києво – Печерської лаври ) з купцем Йосипом Діковським ( йому належала земля монастиря до будівництва ) . За легендою , під час їх бесіди було передбачення виникнення тут монастиря . Вони зображені на тлі розкішних садів , які росли на цій території .

Фото: Віталій Лазебник