Гори Подолу – найстаріша і найцікавіша частина Києва – адже, як сказано в "Повісті временних літ", саме з цих гір бере свій початок наш древній град. "І биша три брати: єдиному ім'я Кий, а другому Щек, а третьому Хорив, і сестра їх Либідь. Седяше Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек седяше на горі, де нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, від нього ж прозвася Хоревиця. І сотворише град в ім'я брата свого найстаршого, і нарекоша ім'я Київ".
Замкова гора: сховище скарбів
Якщо на березі Дніпра поставити статую Свободи, то кінчик її факела буде підноситися над Замковою горою всього на 10 метрів. А якщо розпрямити схили пагорба, то на них зможуть розміститися відразу 12 футбольних полів! Щоправда, поганяти м'яч на цій горі навряд чи вдасться. Завдяки своїй крутизні вона завжди вважалася важкодоступним природним укріпленням, безпечним для проживання людей. Недаремно найбільш ранні поселення на території столиці виявлені саме тут – про це свідчать численні дослідження археологів. Під час розкопок вони виявили підвіски, прикраси і стріли періоду Золотої Орди (ХIV століття).
Замкова гора. Археологи знайшли тут унікальні монети, а в старовину на ній рятувалися кияни. Фото: А. Іскрицька
Але найціннішою знахідкою вважається срібник, викарбуваний ще за часів князя Володимира. З одного боку монети зображено тризуб, а з іншого – портрет самого князя. Таке багатство землі на древні артефакти пояснюється тим, що після монголо-татарської навали, яка призвела до руйнування міста, адміністративне життя перемістилося на Замкову гору. Вже у X-IV століттях тут був зведений замок, який дав назву цій унікальній місцевості.
Гора Щекавиця: братська могила
За однією з версій, саме на Щекавиці гадюка вкусила легендарного князя Віщого Олега. На цій же горі він, за "Повістю тимчасових років", і був похований, тому в народі гору називають Олегівкою. Втім, частіше її називають на честь одного з братів-засновників Києва, Щека: в літописі від 1151 року Щекавиця згадується як фортеця, яка захищала Київ від посягань Юрія Долгорукого.
Щекавиця. На цій горі, за переказами, похований віщий князь Олег. Фото: А. Іскрицька
Перед татаро-монгольським нашестям місцевість була заселеною околицею Києва, а після набігів землю облюбували землероби: на плоскій вершині вони вирощували хліб, а на схилах – розбили виноградники. Після епідемії чуми у 1770 році Щекавицю перетворили на кладовище: братські могили, засипані вапном, донині знаходяться в її схилах. Ще гора цікава тим, що з її вершини Київ видно, як на долоні – в будь-якому напрямку. Тут же розташована єдина в столиці соборна мусульманська мечеть "Ар-Рахма" і старообрядницьке кладовище. Але зараз гору, незважаючи на поховання та історію, потихеньку намагаються захопити забудовники для зведення коттеждей.
Гора Хоревиця: Охороняє спокій на житньому ринку
На думку історика Володимира Антоновича, Хоревиця – це якраз та сама Лиса гора, на якій проводили свої шабаші київські відьми. У пізніх джерелах Хоревиця ототожнювалася з Вишгородом, а на сучасних картах так позначається височина над Житнім ринком біля Воздвиженки.
Хоревиця. Небесна гора на честь одного з князів-засновників Києва. Фото: А. Іскрицька
Назва гори пов'язана з іменем одного з братів-засновників Києва – Хоривом. От тільки неясно, він отримав своє ім'я від гори, чи вона названа на його честь. Згідно з різними джерелами, це слово в перекладі з грецької означає гірську місцевість – "хоріон", або із санскритського "гхоре" – небесну гору.
Михайлівська гора: стежка, що веде на Поділ
Цей пагорб – один із відрогів Старокиївської гори, який через Боричів узвіз відкриває шлях на Поділ із так званого верхнього міста. Сьогодні цей шлях значно спростив фунікулер. У XI столітті на горі розміщувався двір Ізяслава Ярославовича і родовий Дмитрівський монастир. Його син Святополк побудував поруч із ним Михайлівський Золотоверхий собор, який з часом став центральною спорудою гори.
Михайлівська. З фунікулером і пам'ятником князю Володимиру. Фото: А. Іскрицька
У 1853 році на ній відкрили пам'ятник князю Володимиру, а в середині XX століття її схили засадили деревами. З тих пір східний виступ пагорба стали називати Володимирською гіркою. Після руйнування монастиря топонім Михайлівська гора і зовсім вийшов з ужитку.
Будинок літераторів: кіно під відкритим небом
Ця гора на Андріївському узвозі в документах вперше згадується в середині XVI століття. Тоді владою було видано указ "знизити копанням" вершину гори, щоб з неї не можна було обстрілювати князівський палац.
Уздихальниця. Тепер тут кіно, а колись зітхали дівчата. Фото: А. Іскрицька
За часів Київської Русі навпроти гори розміщувався військовий табір. За легендою, жінок туди не пускали. І якщо вони сильно нудьгували за коханими, то піднімалися на гору, махали коханим хустинками й зітхали, тому гору і прозвали Уздихальницею. Поруч з цією горою розташований замок Річарда. Також щорічно там проводиться фестиваль молодіжного українського кіно "Відкрита ніч".
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми