Прогулянка по вулиці Стрітенській в Києві: кінь з черпаків і святе місце з чудотворною іконою

Письменник Бабель та кухонний кінь

Вулиця Стрітенська згадується в рукописах ще з 1784 року, але з тих пір вона трохи видозмінилася. Вона отримала свою назву завдяки Стрітенській церкви, яку знесли більшовики ( перебувала вона в кінці вулиці ). З 1939-1990 рр. вулиця іменувалася на честь радянської льотчиці Поліни Осипенко, яка встановила рекорд по дальності перельоту серед жінок протяжністю 6450 км. На початку вулиці знаходиться п'ятиповерховий сірий особняк №3 / 15 в дуже скромному вбранні .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Побудований він у 1915 році. До його створення доклав руку архітектор Павло Голландський, який тісно співпрацював з сім'єю цукрозаводчика Терещенка. Особняк відомий завдяки своєму мешканцеві, письменнику Ісааку Бабелю – автору " Конармії ", якого радянська влада розстріляла, звинувативши в " антирадянській діяльності " і шпигунстві. Поруч з будинком є незвичайні скульптури: кінь, створений з кухонного приладдя, земна куля з пластикових пляшок, а також люди з комп'ютерних запчастин .

Єврейська бібліотека і будинок з жіночим ликом

Дуже незвичайний будинок знаходиться на вул. Стрітенській 4/13 .

П'ятиповерховий цегляний особняк з " зубчастими " декоративними елементами і красивими жіночими обличчями на фасаді був побудований ще в 1890 році. Спроектував його зодчий Микола Казанський, який в столиці побудував близько десятка різних особняків, велика частина з яких знаходиться на Подолі .

Молодий архітектор на початку своєї кар'єри в Києві прикупив будинок на вулиці Сагайдачного і вдало одружився на внучці вже відомого на той час місцевого архітектора Івана Антонова. Серед відомих мешканців старовинного будинку Федір Міщенко – історик церковного права і відомий византолог. Зараз будівля житлова, в невеликій частині старовинного особняка знаходиться бібліотека імені єврейського поета Шварцмана, де можна знайти рідкісні книги і газети .

Чудотворна ікона і спортшкола для діток

Старовинний чотириповерховий особняк на Стрітенській, 11, можна назвати червоною плямою всієї вулиці, адже побудований він з червоної цегли .

Зараз в ньому гуртожиток і дитяча юнацька спортивна школа, в якій, можливо, займаються наші майбутні олімпійські чемпіони. Хоча в минулому столітті це був рядовий прибутковий будинок, де мешканці знімали кімнати. Через дорогу знаходиться невелика каплиця Стрітенського храму, який був знищений комуністами в 30-х роках минулого століття. Вже багато років в мерії йдуть розмови про її відновлення, але поки тільки на словах. Храм існував тут ще за часів Київської Русі, правда, вказується, що тоді він був дерев'яним. Відомо, що тут в середині ХІХ століття була побудована кам'яна святиня, зображення якої можна знайти на старих фото. Тоді баронеса Марія Штейнгель пожертвувала велику суму на будівництво храму. До речі, спроектував його один з найвідоміших архітекторів Києва Володимир Ніколаєв. За переказами, там знаходилася чудотворна ікона "Всіх скорботних Радість".

Особняк, в якому бував Паустовський

Чотириповерхова будівля №15 прикрашена в центральній частині незвичайним людським обличчям, яке більше нагадує розлюченого мутанта .

У пам'ятці архітектури на початку ХХ століття проживала автор історичних романів Ольга Форш ( в квартирі №15 ). Разом з родиною Форш квартиру ділила сім'я відомого мистецтвознавця Євгена Кузьміна. Він в 1913 році почав видавати журнал " Лицар ", редакція якого знаходилася в цій же квартирі. У виданні було опубліковано одне з перших творінь Костянтина Паустовського " Четверо ", тому письменник заглядав сюди неодноразово .

Будинок для світових вітчизняних світил

Будівля на Стрітенській, 17, хоч і не пам'ятник архітектури, але славиться своїми мешканцями. Тут проживало понад десятка українських вчених, зокрема – хімік Федір Бабичев, який зробив безліч важливих відкриттів і отримав звання " Почесний професор Соросівського університету " ; генетик Сергій Гершензон, який працював над специфічною темою мутацій ; а ще – фізик – теоретик Олександр Давидов, з яким пов'язують назви наукових фізичних явищ, наприклад " Давидовські солітони " .

Стоячи біля будинку, можна помилуватися муралом, який намальований на фасаді будинку по вул. Великій Житомирській. Там зображений український Святий Георгій. У центрі мурала - воїн – козак з головою сокола, який бореться зі змієм. В одній руці у нього шабля, в іншій – булава. Воїн – сокіл уособлює в собі образ народу України, а змій – зло і біди, що обрушилися на нашу землю .

Фото: Олександр Яремчук