Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Вулиця Спаська в Києві: тут ходили отамани, будували дорогі особняки і виробляли найкраще в імперії борошно

20 лютого 2015, 08:17

Кириченко Леся

Свою нинішню назву вулиця отримала завдяки церкві Спаса Преображення

Особняк під №12 звели в 1912-му в стилі неокласицизм

Особняк під №12 звели в 1912-му в стилі неокласицизм

Вулиця Спаська (трохи більше 700 м) пролягає в історичному центрі Києва, від Набережно-Хрещатицької до Костянтинівської. Вуличка хоч і маленька, але роль в історії Києва зіграла важливу: тут були знайдені грецька амфора (в Музеї академії) та візантійські монети часу Цимісхія (в садибі Іванишева), які доводять, що Поділ був заселений в дуже віддалені часи і мав широкі стосунки з різними країнами. Свою нинішню назву вулиця отримала завдяки церкві Спаса Преображення (згоріла в 1811 р, знаходилася на місці будівлі під №31). Настоятелем в цій церкві був Іов Борецький, який з часом став Київським митрополитом. Після пожежі в 1811 р Спаську повністю перепланували за проектом Гесте, а на залишках старих ділянок і на згарищах зводилися садиби найбагатших городян. Але поява багатих не стала перешкодою для простолюдинів, які щодня навідувалися на Поділ, щоб попаритися в лазні. У 1928-1992 вулиця іменувалася Комсомольською та Героїв Трипілля. З 1992-го знову стала Cпаськой.

МУЗИЧНИЙ ПРИВИД


_6____1_1__

Біля шестиповерхового будинку на Спаській, 6, майже завжди чутна живу музику. А вся справа в тому, що поруч з багатоповерхівкою знаходиться Дитячий музичний театр на Подолі. Місцеві жителі радіють цьому, але тільки в денний час доби, а коли чують її вночі – дивуються і часто нарікають на творчих музикантів, які влаштовують репетиції в установі. Щоправда, місцеві жителі подейкують, що часом музика звучить і з пустої будівлі... Розповідають, що там нібито водиться привид. Будівля побудована в стилі модерн і є класичним прикладом прибуткового будинку ХХ століття. На кожному поверсі було по дві квартири, оснащених всім необхідним, починаючи від парового опалення та електрики і закінчуючи ліфтом.

ОСОБНЯКИ ОЛІГАРХА АПШТЕЙНА

_12____4_1__

На Спаській, 8 і 12 знаходяться особняки, що належали київському підприємцю, торговцю металовиробами Товію Апштейну. Чотириповерхова садиба під №8 побудована в 1901-му в стилі неоренесанс. Особняк під №12 звели в 1912-му в стилі неокласицизм. Симетричний фасад, з високими заскленими парадними дверима в центрі і з великими вікнами, по обидві сторони був декорований в стилі неоампір. Парадний вхід оформлений парою колон з капітелями. Парапет прикрашений зображеннями металопродукції – швелера, зубчастого колеса, приводних ланцюгів – символами роду занять Апштейна. А по сусідству, в будинку №7 (не зберігся), проживав відомий графік Олексій Маренков, який товаришував з мешканцями прибуткового будинку №8. Маренков відомий тим, що ілюстрував, серед іншого, твори Тараса Шевченка і Марка Вовчка.

"БУДИНОК МАЗЕПИ"

Реклама

_16____4_1__

Особняк на Спаській, 16-б, більше знають як Музей гетьманства, або Будинок Мазепи. Його заслужено зараховують до пам'яток архітектури XVII-XVIII ст. Будинок у стилі козацького бароко – один з небагатьох, що вціліли після Подільської пожежі 1811-го. На початку XVIII в. садиба належала Стефану Січу – священику церкви Спаса. Після смерті Стефана садибу успадкували сини Яків та Кирило. Деякі краєзнавці вважають, що в гостях у знатних киян бував останній кошовий отаман Запорізької Січі – Петро Калнишевський. Пізніше садибу кілька разів перепродували, але в підсумку, в 1810 році, її придбав купець Іван Покровський, після смерті якого ділянку успадкував його син Григорій – купець 2-ї гільдії, а в 1857-1860-му – мер Києва. В даний час являє собою двоповерхову цегляну будівлю, прикрашену двоколонним іоничним портиком. Назва "Будинок Мазепи" – умовна, оскільки історія про те, що в ньому проживав гетьман, – не більше ніж красива міська легенда.

ПРИХИСТОК ГЛАСНОГО

_22___2_1__

У скромному двоповерховому будинку на вул. Спаська, 22, в кінці ХІХ – початку ХХ століть проживав міський підприємець Василь Фоломін з родиною. Фоломіни були власниками будинку з моменту його будівництва – з кінця 1880-х. Про Василя Фоломіна нині сказали б – європейський бізнесмен, адже проживав на другому поверсі, а на першому розміщувався його магазинчик, де продавалися церковні речі. Втім, заповзятливий Фоломін в місті займався обширною торгівлею і мав інші магазини, в яких продавалися, в тому числі, і ювелірні вироби. Бізнес у нього був досить успішним, і особливих фінансових труднощів підприємець не відчував. На підтвердження його спроможності можна відзначити, що в Києві він володів ще трьома кам'яними будинками в центральній частині міста, що на той час вважалося розкішшю.

В тренді
Малюків-засновників Києва вбрали на честь Дня захисника України: опубліковані фото

Крім своєї бізнес-діяльності, Василь Фоломін брав активну участь у формуванні політичного життя міста. Обіймав серйозні посади: гласний міської думи і навіть церковного старости храму Миколи Набережного, але при цьому був відкритою людиною, і прості люди часто безпосередньо зверталися до нього зі своїми проблемами. До всього, бізнесмен був досить щедрою людиною і неодноразово жертвував величезні суми на капітальний ремонт храмів.

ЛАЗНЕВИЙ КОМПЛЕКС


Реклама

_30_1_1__

Неподалік від річки Дніпро, видніється величезна рожева споруда на вул. Спаська, 30. Зараз у ній знаходяться склади, але ще на початку ХХ століття це було одне з найпопулярніших місць на Подолі, адже в ньому розміщувалися Віттівські лазні. Попаритися сюди приходили як багаті, так і бідні. Коштувало це немало – 40 коп. Традиційно баню відвідували раз на тиждень. Жінки і чоловіки стояли в різних чергах. Дами милися набагато довше за чоловіків, тому сильна половина в очікуванні коротала час за кухлем пива. Але тривало "банне правління" не довго, всього лише до тих пір, поки в місті не з'явилося центральне гаряче водопостачання. Зобов'язані кияни появи такою лазневою розкішшю купцеві кожум'яці Акиму Фролову, якому і належала земельна ділянка. Але це не єдине володіння купця – на Подолі є ще кілька його дохідних будинків.

МЛИН КЕЛЬБЕРА


_36__4_1__

Далі по вулиці розташований ще один пам'ятник архітектури – будинок №36 по вул. Спаській. Раніше тут знаходився млин Кельбера. Яків Ісаакович Кельбер, почесний громадянин, народився в 1837 році в Браїлові Подільської губернії. З юнацьких років займався комерцією. У рідних місцях вів розробку і видобуток вапна, потім зайнявся деревиною, став одним з найбільших лісопромисловців Південно-Західного краю. З 1870-го зайнявся борошномельним справою – придбав невеликий млин, яку потім розширив і модернізував; відкрив оптову торгівлю борошном в Росії і за кордоном. А в 1901 Кельбер побудував млин з новітніми пристосуваннями в Києві: паровий автоматичний, продуктивністю до 6000 пудів зерна на добу. Борошно Кельбера продавалося по всій Росії і за її межами, а за видатну якість продукції Кельбер був нагороджений кількома золотими медалями, а також найвищою нагородою "Гран-Прі" в Парижі.

Дистанція прогулянки: 600 м

Час прогулянки: 20 хвилин

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...