Індекс маси тіла (ІМТ) – величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси тіла людини її зросту. Індекс дозволяє побічно оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною або надмірною. ІМТ важливий, насамперед, при визначенні показань для необхідності лікування захворювань, пов'язаних з ожирінням, пише likar.info.
Індекс маси тіла був розроблений бельгійським вченим Адольфом Кетле ще в період між 1830-м і 1850-м в ході його роботи над соціальною фізикою. Під час життя Кетле його відкриття було відомо лише вузькому колу осіб. Індекс Кетле не був таким популярним і в першій половині 20 століття. Вдихнув нове життя в нього американський дієтолог Анкель Кейс, який опублікував 1972 року статтю в журналі "Хронічні хвороби", в якій ввів в ужиток поняття індексу маси тіла.
Відтоді цей термін набув широкої популярності в колі не тільки медиків, а й усіх тих, хто хоче скинути двійко-трійко кілограмів і виглядати стрункіше.
Індекс маси тіла: розрахунок
Для того, щоб розрахувати індекс маси тіла, необхідно розділити свою вагу в кілограмах на зріст в метрах, зведений у квадрат. Величина, отримана після поділу, дорівнює індексу маси тіла. Вона показує, яка у вас вага: нормальна, недостатня, надмірна або ж уже є ожиріння.
Індекс маси тіла для жінок: норма
Наприклад, візьмемо середній зріст дівчини 1,72 м, і середня вага 65,3 кг. Відповідно до формули розрахунку: 1,72х1,72 = 2,9584; 65,3:2,9584 = 22,07. Нормальним для жінок вважається індекс маси тіла від 19 до 24, значить, в нашому прикладі у дівчини вага в нормі.
Слід сказати, що індекс маси тіла далеко не ідеальний показник. У розрахунку ІМТ використовуються тільки показники ваги і зросту. Він не враховує співвідношення між м'язовою і жировою масою, переоцінює відсоток жиру у спортсменів, людей похилого віку, і недооцінює його у тих, хто має менше м'язової маси. До того ж, не слід використовувати ІМТ для вагітних жінок.
Зате, в цілому ІМТ – коректний спосіб оцінити, чи є вага загрозою для здоров'я організму в цілому.
Велике значення в прогнозі має тип ожиріння. Ожиріння верхньої половини тулуба (груди, живіт, талія) становить велику загрозу здоров'ю пацієнта. При збільшенні об'єму талії понад 102 см у чоловіків і понад 88 см у жінок і співвідношення об'єму талії до об'єму стегон понад 1,0 у чоловіків і понад 0,85 у жінок дуже високий ризик цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, інсульту. Водночас ожиріння в нижній половині тулуба (сідниці і стегна) часто призводить до захворювань вен ніг.
Чому так важливо знати ІМТ
Ожиріння є хронічним захворюванням, яке полягає в накопиченні жиру і появі внаслідок цього надмірної ваги. Воно пов'язане з неправильним вживанням калорій і сидячим способом життя, хоча важливу роль відіграє також спадкова схильність. Ожиріння призводить до появи інших патологічних станів, зменшує тривалість життя пацієнта і ускладнює його звичайну діяльність.
Ожиріння може спровокувати так званий "метаболічний синдром", при якому великий ризик розвитку таких захворювань як цукровий діабет, дисліпідемія (зміна рівня холестерину і тригліцеридів), артеріальна гіпертензія. Крім того, у деяких пацієнтів відзначається сонне апное, порушення фертильності, артроз та інші патології.
Індекс маси тіла для жінок, так само як і для чоловіків, є стандартним методом діагностики і класифікації ожиріння.
Однак, за будь-якої корекції ваги покладатися тільки на ІМТ категорично не рекомендується. Але якщо він відрізняється від норми, то це є приводом для проведення додаткових біометричних, лабораторних та інструментальних досліджень.
Головні теми