Думаєте , це ваш вибір ? Ні! Створення смачних продуктів – це точна наука , як фізика або інформатика .
Три стовпи , на яких тримається харчова промисловість , – це сіль , цукор і жир . Великі компанії щорічно витрачають мільйони на дослідження , намагаючись знайти " ідеальне " співвідношення цих інгредієнтів , щоб ми сходили з розуму від насолоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У найвідомішого консультанта в харчовій промисловості Говарда Московіца вища освіта з математики та експериментальної психології . Саме він винайшов науковий підхід до вивчення смакового сприйняття . Йому вдалося врятувати від фінансового краху Campbell Soup , General Foods , Kraft і PepsiCo .
В своїй книзі "Сіль, цукор і жир" (видавництво МІФ ) Майкл Мосс розбирає по поличках , на чому тримається харчова промисловість і як вона керує людьми .
Точка блаженства
Технологам харчового виробництва відомий термін " точка блаженства " . Харчові гіганти проводять спеціальні дослідження , щоб визначити цю точку і викликати максимум позитивних емоцій у споживача – цукор моментально збуджує центри задоволення в мозку і викликає звикання . Результат не забарився : вчені підрахували , що в середньому люди вживають 22 чайні ложки цукру в день .
Эксперименты с лабораторными крысами показали, что сладости сводят их с ума. Они напрочь забывают об инстинкте самосохранения ради шоколадного батончика или сгущенного молока. Тяга настолько непреодолима, что, получая удар током при поедании творожного торта, крысы все равно набрасываются на лакомство. На человека сахар действует примерно так же.
З'ясувалося , що бажання зловживати солодощами можна придушити за допомогою тих же ліків , які лікарі використовують для блокування героїнової залежності . І ще один невтішний факт : коли організм звикає до певної міри солодощі в, " точка блаженства " зміщується .
Крім смаку є й інші фактори , що впливають на вибір продуктів . Наприклад , сенсорний вплив , який вчені називають " смаковим враженням " . Мова про взаємодію продукту з ротовою порожниною і безліч супутніх відчуттів : від сухості і в'язкості до виділення вологи . Ці поняття ближче дегустаторам вин . Але для покупця смакове враження стоїть на другому місці після точки блаженства . Як правило , ці відчуття залежать від жиру . Він багато в чому визначає текстуру продукту .
Для жиру " точки блаженства " немає . Його достаток в їжі так подобається мозку , що він не подає сигналу зупинитися . Важко втриматися від аналогії з наркотиками . Якщо цукор – метамфетамін серед інгредієнтів готової їжі , який різко і швидко діє на мозок , то жир – опіат , більш м'який наркотик . Його ефект менш помітний , але не менш сильний.
Ми в "полоні" у їжі. Фото: Thrillist
Небезпечний союз
Піддослідним вдавалося точно оцінити в кожному зразку вміст цукру , але не жиру : вони взагалі не змогли визначити його наявність . Більш того , коли цукор додали в самі жирні зразки , студенти помилково вирішили , що жиру в них стало менше . Він був наче захований . Виходить , виробники можуть за допомогою жиру посилити привабливість своїх продуктів , не побоюючись негативної реакції покупців ( власне , так вони і чинять ) .
Чому ми любимо сіль
В кінці 1980- х ЗМІ намагалися привернути увагу людей до серйозної медичної проблеми : підвищеного кров'яного тиску . Точні його причини залишалися невідомими , але серед найімовірніших факторів називали ожиріння , куріння , діабет . І сіль .
Головну небезпеку становить один зі складових її хімічних елементів – натрій . Сам натрій в невеликих кількостях необхідний для здоров'я , але люди споживають стільки солі , що їх організм отримує в двадцять разів більше натрію , ніж потрібно .
Исследования показали, что 3/4 объема соли, потребленного за неделю, содержится в полуфабрикатах. Производители буквально мешками сыпят ее в макароны с сыром, курицу для микроволновки, салатные заправки, томатные соусы, пиццы и супы.
Існує різниця між залежністю від цукру і залежністю від солі . Цукор ми любимо з народження . Експерименти показують , що навіть у немовляти крапля солодкої води може викликати посмішку . А ось сіль дітям не подобається д о шестимісячного віку . Їм нав'язали її смак , і у них почали вироблятися шкідливі звички в харчуванні .
Супермаркет – поле бою
У супермаркетах немає нічого випадкового . Все розміщено з конкретними цілями . Тому , можливо , варто думати про супермаркет як про поле бою , заміноване і небезпечне для життя . Тоді стане набагато зрозуміліше , чому харчова промисловість покладається на сіль , цукор і жир . Вони дешеві . Вони взаємозамінні . Це величезна , могутня сила в світі ненатуральної їжі . І якщо ми розуміємо це , то стаємо сильнішими .
Головні теми