Підземна Україна: в різних містах країни знаходять загадкові підземелля і тунелі

13 Серпня 2017, 11:00

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Зроблено</span> <span>на</span> <span>совість</span><span>.</span> <span>Підземелля</span><span>,</span> <span>схоже</s
Зроблено на совість. Підземелля, схоже

Минулої осені в центрі Рівного, в парку ім. Т. Шевченка, біля фонтану провалився асфальт, а під ним виявилася підземна кімната. Міські активісти відразу взяли знахідку в оборот: за словами співробітника мерії Тараса Максименка, про існування підземель знали і раніше – асфальт в парку весь час просідав, та й орендований швейцарський георадар показав масу підземних аномалій, пустот і будівель. Ось уже кілька місяців волонтери під опікою товариства "Родовід" ведуть розчищення підземель: вони хочуть довести, що легенда про підземне місто – не порожній звук. "Письменник Короленко в своїх "Дітях підземелля" описував дитячі спогади про Рівне: мовляв, городяни заходили в капличку, і в ній цілих півміста зникало! Упевнений, наше місто пронизане підземними ходами, і ми на порозі цікавих відкриттів", – говорить Максименко.

А в жовтні минулого року подібне відкриття зробили і в Житомирі, прямо під час реконструкції тротуарів у центральній частині міста. В ході робіт земля буквально пішла з-під екскаватора. Коли будівельники заглянули в провал, то виявили викладений цеглою підземний хід.

Україна дійсно багата прихованими таємницями: її історія сповнена смут, і населення обійтися без схованок і притулків не могло. Їх копали і розвивали кілька століть поспіль, а в затишних куточках ще й ховали найцінніше. Складно уявити, скільки секретів і скарбів зберігає і зараз підземна Україна
.

НА РОЗКОПКАХ: "МОНАСТИРСЬКА" КЛАДКА І ВИБУХИ

Незважаючи на дрібний дощ, волонтери носяться в парку з самого ранку з тачками і лопатами. Розкопки огороджено парканом, розчищений під фонтаном чудовий підвал з ходами - під укриттям. "Цегла і розчин вбирають вологу, як губка, і кришаться. Подекуди зміцнили зводи лісами, але потрібно поспішати досліджувати кладку, щоб вирішити її долю", - пояснює Тарас Максименко.

У Рівному вже запрошені, за його словами, кращі знавці історичних пам'яток, серед них Юлія Стріленко, фахівець з розчинів і кладок, консервації об'єктів.

"Хочемо, щоб кращі експерти оцінили нашу знахідку і підказали, як її зберегти, - каже Тарас. - Вважаємо, ходи є під всією територією парку, лабіринти можуть тягнутися до колишніх палаців місцевої знаті, тут пахне підтвердженням міських легенд. Тому замовили у вченого арабіст із Острозької академії дослідження арабських і османських літописів: до їх хронік більше довіри, ніж до заангажованої польської, російської і вітчизняної історіографії".

new_image4_316

Яма в парку. Будівництво фонтану дуже зашкодило підземеллю

ПІД ЗЕМЛЕЮ. Робота рухається не так швидко, як хотілося б, – на вивезення двох кубометрів землі з камінням і сміттям йде по півдня, кажуть волонтери. "Взимку лід довбали – на глибині 3 м був цілий пласт, – розповідає добровільний помічник Олексій. – Дуже зіпсувала всю справу радянська влада, коли прокладала каналізацію: екскаватори ковшами зруйнували багато підземних стін і засипали. А в 1947-му, в ході боротьби з "бандерівщиною", всі виявлені ходи підривали або заливали бетоном (повстанці ховалися в них). Ось в цьому місці, наприклад, було мінімум три вибухи".

У глибокому підземеллі з декількох коридорів і кімнат, що минає під фонтан, пахне, за висловом копачів, 100-річною історією. Є легенда, що на місці парку колись був жіночий монастир, і підземелля використовувалися як схрон для реліквій і цінностей. Пізніше, коли тут розпоряджалися князі Любомирські, вони могли просто облаштувати добротні підвали під свої хазяйські потреби - до слова, Богдан Прищепа, вчений-археолог, дотримується думки, що побудували льох саме при князях. Волонтери ж переконані, що все не так просто.

"Місцями стіни досягають 1,2 м товщини. Для льоху з ковбасами і винами занадто шикарно", - переконаний Олексій. "Подивіться на склепіння з червоної цегли, арки - це дуже нагадує кладку, характерну для старовинних монастирів", - звертає увагу Максименко. У тому, що система підвалів з декількох кімнат обов'язково має вихід до якогось лабіринту, сумнівів у нього немає: головне - знайти завалений хід, можливо, до багатокілометрових каналів.

А що підземелля вже після Любомирських пережило багато - факт: "Думаємо, у Другу світову тут ховалося підпілля - на стіні є цифрова позначка, як ніби лабіринт ділили на сектори. Знайшли обгоріле дерево, розплавлені "плями" скла, сажу на каменях - після війни десь чотирма вибухами його намагалися зруйнувати, - веде нас сирими коридорами Максименко. - Цегла місцями вогнетривка, маркована. Видно, що будматеріали з різних епох. Попалися старовинна пляшка з-під вина, металевий гак, детонаційні дроти".

new_image2_450

Знахідки. Плавлене скло, пляшки, шматки керамічних труб

В ОЧІКУВАННІ ДИВА. Волонтери намагаються зрозуміти логіку підземних коридорів: куди могли вести, з якого глухого кута, знявши стінку, шукати продовження лабіринту, кому служив такий потужний підвал на глибині більше трьох метрів? Але від візитерів вже відбою немає – ходять цікаві городяни, туристи з Чехії та Німеччини. "Рівне пам'ятками не блищить, а тут – такий подарунок! Підземелля хочемо музифікувати, може, приробити стилізовану по Короленку каплицю-вхід, – каже Максименко. – Я подав проект на розгляд Єврокомісії, вже пройшли перший відбірковий тур на отримання гранту, щоб облаштувати тут квест-кімнату".

БУНКЕР КОХА І ЙОГО "БУРШТИНОВА КІМНАТА"

П'ятачок в центрі Рівного колись був адмінцентром Рейхскомісаріату Україна. Гауляйтер Еріх Кох бував тут, навіть приймав парад, розповідають старожили. "Он там була злітна смуга для його літака, особистий басейн, псарня, в будівлі нинішнього музею - ставка, в бункері, ймовірно, станція зв'язку, - орієнтує нас на місцевості Тарас Максименко. - А після війни - об'єкт цивільної оборони".

Бункер неглибокий, але всередині моторошно: калюжі, коробки-приміщення, ями, свастики на стінах (сучасних "художників"). З однієї стирчать силові кабелі, дроти слаботочки і клеми, але йшли звідси радіограми - неясно. Є дані, що заснували бункер ще поляки, німці добудовували (на фото окупаційного періоду видно бетономішалки на даху), а "здавали об'єкт" вже комуністи. При цьому справжнє його призначення - загадка.

"Стіни товщиною - до 2 м, а ось стеля - всього 0,5, ще й вхід виконаний з цегли замість монолітних плит. Немає отворів, щоб відстрілюватися - справжні бункери так не будувалися. На відміну від бункера Гітлера у Вінниці, повністю замаскованого, цей - наземний, видно з повітря. При авіанальоті - відмінна ціль, а цегла завалив би вхід", - пояснюють Тарас Максименко та Сергій Шабалін, підприємець, який взявся довести бункер "до розуму".

new_image5_256

Бункер. Влітку служить місцем для загоряння місцевих панночок

СЕКРЕТИ 3-ГО РЕЙХУ. У житловому будинку по сусідству мешкає очевидиця, яка до війни, говорить, дитиною бігала звідси підземним ходом до озера Лебединці. Є хід і від будинку до бункера, а в 250 м звідси стояв замок Любомирських, що вже підозріло, каже начальник управління культури. Ще ходять чутки, що під купою бетону прихована "бурштинова кімната": "Кох нібито отримав лист від директора музею мистецтв Кенігсберга з вимогою повернути якийсь бурштиновий шедевр роботи прусських майстрів. Після цього пішли розмови про скарб", - розповідає Максименко.

Бурштину тут, швидше за все, немає. "Цікаво інше: є надійні дані, що під бункером - ще 2 підземні поверхи, я в цьому теж впевнений. Дізнаємося точно, тільки якщо підкопати під стіною і подивимося, як глибоко вона йде, чекаємо на це дозвіл, - каже Шабалін. - При німцях квартал був оточений охороною, нишком могли спорудити що завгодно".

"Якщо ці яруси знайти - це буде "бомба", - переконаний Максименко.

ДОЛЯ БУНКЕРА. Нещодавно в результаті конкурсу місто віддало його в оренду бізнесмену. Споруда мала жалюгідний вигляд, з неї вивезли 6 вантажівок сміття. Шабалін чекає офіційного дозволу на роботи з пам'яткою і платить 8700 грн в місяць за оренду. "Під землею зробимо музей тоталітаризму – моя сім'я багато років збирала артефакти. А зверху надбудуємо кафе і офіс, – розповідає він. – Подамо запити в німецькі архіви і з'ясуємо, для чого служив бункер". При Союзі об'єкт був засекречений, в 91-му Москва вивезла документи по ньому, і відповіді звідти вже не доб'єшся. "МНС запрошу – щоб перевірили, чи немає мін. Думаю, вкласти треба до $ 100 000", – міркує Шабалін.

new_image7_175

В музеї. Була ставка Коха, тепер – виставка техніки 2-ї світової

ЖИТОМИР: ПІД ТРОТУАРОМ

Раптом виявлений вхід у підземелля на Великій Бердичівській відразу ж огородили стрічкою, кілька днів до нього ходили городяни-екскурсанти і дивувалися. Краєзнавці висловлювали припущення, що це можуть бути підвали старовинних будівель або один з тунелів, яких під містом чимало. Була навіть думка, що в лабіринтах заховані скарби місцевих дворян (в XIX столітті поблизу стояли будинок якогось барона і приміщення Бернардинського монастиря). Дослідженням загадкового тунелю зайнявся науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін. З'ясувалося, що тунель тут не один – уздовж проїжджої частини простежувалися незрозумілі порожнечі.

"У 17 му від місця першого провалу виник другий. Спустившись в нього, ми потрапили в підземеллі у вигляді коридору з напівсферичним склепінням товщиною до 0,5 м", - розповідає Тарабукін. Коридор прямував в бік скверу, але закінчувався потужним завалом. "Це доводить, що в центрі міста є розгалужена система підземель різного призначення, які з'являлися протягом декількох століть", - вважає вчений.

ЯК ЗБЕРЕГТИ. Музейники наполягають на детальному вивченні розкопаного. "Мер Житомира Сергій Сухомлин говорив: все зроблять, як в Європі, привабливим для туристів. Але віз і нині там - схоже, місто не знає, що з знахідкою робити, - ділиться враженнями науковий співробітник музею. - Об'єкт довго стояв, накритий лише дошками, взимку в морози і опади розкопки сильно страждали. Вже після, коли це стало не потрібно, накрили залізобетонними плитами. Але ж нічого подібного в Житомирі немає - підземне місто з багатою історією могло б стати туристичним об'єктом".

За словами начальника управління капітального будівництва міста Олександра Заблоцького, від підземель зовсім не відмовилися. "Є кілька варіантів, яким повинен бути панорамний вид об'єкта, вони обговорюються: підземелля під склом, під куполом? Потім рішення погодять, - пояснив нам Заблоцький. - Бюджет є, думаю, візьмемо з коштів, виділених на тротуари".

new_image8_151

Під ногами. Провали довели, що під Житомиром — катакомби

САТАНІВ: МІСТО НЕЛЕГАЛІВ

У 1793-1809-му і 1815-1918 роках кордон між Російською імперією та Австро-Угорщиною проходила по річці Збруч (нині - межа Хмельницької та Тернопільської областей). З 1921-го і до початку Другої світової тут сходилися СРСР і Польща. Прикордоння завжди зберігає чимало таємниць і нерідко напхане слідами контрабандистів, і в Сатанові (Хмельницька область) до сих пір є ціла мережа підземних ходів з підвалами і виходами в несподіваних частинах міста - ще сто років тому по ним переправляли нелегальщину.

ЗВІДКИ ПІДЗЕМКА. "Метро" в тутешніх місцях можуть похвалитися як мінімум два містечка: Сатанів і Городок. "Століттями вони розширювалися і вшир, і вглиб, - розповідає місцевий краєзнавець Дмитро Полюхович. - В середні віки Поділля заганяли в катакомби набіги татар". Глину добували для будинків, сараїв прямо на місці будівництва, і під майбутнім будинком виходив великий підвал: в мирний час льох, в небезпечний - схрон. Згодом підвали додумалися з'єднати лабіринтом.

"Підвали утворили вулиці, від них проводили ходи до замків і лісів, - пояснює дослідник історії Поділля Полюхович. - Відомі місця, де тунелі йдуть в кілька ярусів, а крім вузьких проходів були "магістралі", по яких проїжджали возами!". До першої половини XVIII століття схрони стали неактуальні. Господарі почали відгороджувати підвали від загальної системи і використовувати як склади. "А вулиці залишилися безгоспними, їх освоїли розбійники і контрабандисти", - розповідає краєзнавець.

За царя чи не половина городян були задіяні в контрабанді. У підземеллях облаштовували склади під алкоголь, сигарети, парфумерію, жіночі панчохи, презервативи і - тиражі революційної літератури. Крамольне чтиво було так затребуване, що революціонери царської Росії платили за його доставку золотом! Так, через прикордонний Сатанів, за словами Полюховича, вглиб імперії проклали один з головних каналів доставки ленінської газети "Іскра" (з 1900 р видавалася в Мюнхені).

"Конкуренція серед бажаючих переправляти "Іскру" була така велика, що революціонери, які відповідають за транзит, брали з" пачкарів "(виконавці-контрабандисти. - Ред.) солідні "відкати", - розповідає Дмитро, особисто знайомий з нащадками" пачкарів".

ВКРИТІ ТАЄМНИЦЕЮ. У ХХ столітті катакомби служили притулком, які мали проблеми з законом, пізніше - євреям під час погромів і німецької окупації. "На початку 60-х в Сатанові можна було легко потрапити в ходи, які вели під Збруч, до Свято-Троїцького монастиря, - розповідає Полюхович. - Сьогодні ж входи в катакомби завалені або забуті. На сліди підземних вулиць натикаються будівельники або коли трапляються обвали -провали".

Так, в Городку в 1982-му розвалилося крило універмагу. "Про те, що під будівлею є ходи, знали ще з 50-х – їх розкрив екскаватор. Батько розповідав: будівельники заглибилися в тунелі, за дверима виявили схрон. А в ньому – останки двох людей під зотлілими ковдрами на глиняних лежаках. Міліцію не викликали, щоб не зірвати план, все засипали", – згадує місцевий житель Максим Данилишин. Коли і в якому місці можуть оголитися старовинні ходи, невідомо, але місцеві діггери-аматори про це мріють: в нішах лабіринтів знаходили чимало цікавого, навіть коштовності.

new_image9_114

Сатанів. Зберігає пам'ятки історії як на землі, так і під нею

Ви зараз переглядаєте новину "Підземна Україна: в різних містах країни знаходять загадкові підземелля і тунелі". Інші Цікаві історії дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Тетяна Негода

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...