Собача справа: чому Україна увійшла в десятку лідерів за кількістю бездомних тварин і що з цим робити

За оцінками експертів, наша країна – в списку світових лідерів за кількістю бездомних собак. За різними даними, кількість вуличних собак може досягати 10-20 тисяч на місто (обласний центр), при цьому приблизно 40% від їх загальної кількості  - це дворняжки. Два роки тому Washington Post зібрав інформацію про кількість домашніх собак і кішок, які проживають в 54 країнах світу, щоб дізнатися, де які тварини переважають. Згідно з цими даними Україна входить в десятку країн – лідерів за кількістю собак взагалі і бездомних – зокрема. Саме ж велика кількість собак в світі налічується в Америці – правда, безгоспних псів там практично немає. "Сегодня" дізналася, як живуть українські дворняги і як вирішують проблему бездомних собак в інших країнах.

"В Україні до тварин ставляться, як до речей, – каже активістка зоозахисної організації FERIK Тетяна Гайдамака. – Людина може взяти собаку, а через якийсь час – "відвезти в село", прирікаючи на бродяжництво та небезпеку. Основна причина стрімкого зростання кількості собак на вулиці – це неправильне поводження людей з тваринами і відсутність стерилізації. В Європі та Америці ці два пункти давно головні. Якщо тварина не є племінною особиною з родоводом, то господар зобов'язаний стерилізувати її відповідно до Конвенції про гуманне ставлення до тварин. А у нас багато хто не стерилізує, нібито піклуючись про здоров'я тварини. Але це дурниці! На щастя, останнім часом в Україні з'явилося безліч волонтерів, які займаються цією проблемою".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

СВІТОВИЙ ДОСВІД: В АВСТРАЛІЇ – ПСИ З ГАРАНТІЄЮ, А В ІТАЛІЇ Є СОБАЧІ БАРИ І ШКОЛИ

"На вулицях більшості європейських країн не побачиш бездомних собак, тому що там є безліч притулків, – розповідає Тетяна Гайдамака. – У деяких країнах обзавестися твариною – дороге задоволення, за них платять податки. Наприклад, в Німеччині щорічний податок – від 100 до 150 євро в рік на першу собаку, і від 200 до 300 євро на наступні, плюс медичне обслуговування, страховки і харчування тварини І це далеко не повний перелік статей витрат. Між іншим, Німеччина – перша країна світу, яка ввела захист тварин до Конституції країни. Ще у них величезні штрафи в разі порушення правил поводження з тваринами. Наприклад, за викид собаки на вулицю (така форма поведінки прирівнюється до знущання) або її самовільне знищення накладається штраф в 25 тисяч євро". Коли людина купує вихованця, останньому в Німеччині присвоюється спеціальний реєстраційний номер, який гравірується на нашийнику або наноситься у вигляді тату на вухо. Або роблять мікрочіпування – уколом в шию тварині вводять чип (що коштує 25-30 євро). "В Італії теж все тварини зареєстровані, – розповідає зоозахисниця Наталя Кислюк. – До них відносяться з великою повагою. Їх заборонено вбивати – це регламентує спеціальне законодавство. А якщо італієць побачить на дорозі збиту тварину, він зобов'язаний зупинитися і надати їй допомогу. Часто біля кафе і ресторану є dog`s bar – куточки для собак, де ті можуть попити води або щось з'їсти".

В Австралії у стерилізованих собак на вусі ставлять тату (зазвичай назва ветклініки). З притулків завжди віддають лише чипованих і стерилізованих тварин – "усиновлення" тварини вважається офіційною послугою і коштує $ 200-300. На узяту тварину дається 28 днів "гарантії", під час якої її лікують безкоштовно. Існує безліч "шкіл собачого поведінки", причому вони доступні і призначені для всіх бажаючих. У Польщі заборонено тримати тварин більше 12 годин на прив'язі, а ще введений обов'язковий одновідсотковий податок на благодійність, в тому числі зоозахисних організацій країни.

ЖИТТЯ ДВОРНЯГ УКРАЇНИ

Щоб дізнатися, як йдуть справи з бездомними собаками в різних областях України, ми розіслали запити до міськрад. З'ясувалося, що в більшості обласних центрів створені спеціалізовані комунальні підприємства (КП), або ж функції з регулювання чисельності безпритульних тварин і поводження з ними покладено на вже існуючі КП (Львів, Луцьк, Чернівці, Харків, Тернопіль, Рівне, Одеса, Івано-Франківськ, Полтава). Але кількість існуючих в Україні притулків може забезпечити дахом лише 20-30% дворняг від загальної їх кількості.

Фінансування роботи обласних КП здійснюється за рахунок міських бюджетів, але більше коштів надходить від благодійників. В середньому в кожному притулку живе від 60 до 400 тварин, якими займаються від 5 до 26 фахівців відповідно. Вартість стерилізації варіюється від 250 до 600 грн – залежить від того, чи входять в цю суму витрати по утриманню тварин, з/п працівникам, вакцинація і т. п. До речі, стерілізованих собак в Україні – близько 40%. У Харкові бездомних собак не стерилізують, а присипляють – це не тільки жорстоко, але, з іншого боку, призводить до появи в місті хижаків, зокрема, лисиць. Адже собаки – стайні тварини, які мітять і охороняють свою територію, що запобігає появі хижаків і інших бездомних тварин. У свою чергу, стерилізовані і вакциновані тварини не принесуть шкоди людям. Але для ефективності програми стерилізація повинна проводитися одночасно по всій країні. А на це в бюджеті немає грошей.

МОДЕЛІ ВИСТАВКИ ДВОРТЕР'ЄРІВ

Культурне життя дворняжок вирує не менше, ніж у їх породистих родичів. Собачі виставки, фестивалі і конкурси краси для непородистих собак періодично організовуються як в столиці, так і інших містах. Дворняжкі-"моделі" також вміють ходити по імпровізованому подіуму і прекрасно виконують будь-які команди, аж до співу. "Такі виставки – один з варіантів привернути увагу до проблеми бездомних тварин, – розповідає один з організаторів виставки "Супердворняжка" в Запоріжжі Олена Архіпова. – Важливо, щоб люди не купували за величезні гроші пса з тритомного родоводу, а підібрали бездомного чотирилапого друга. Адже безпородні собаки не менше милі, а головне, в рази відданіші і тямущі. Якщо вам потрібен вірний друг і надійний охоронець – кандидата краще, ніж дворняжка, на цю роль не знайти".

СОБАЧІ ІСТОРІЇ. "Масяня стала справжнім подарунком, – розповідає нам господиня дворняжки Світлана. – Вона прийшла до нас сама, коли ми на дачі святкували день народження нашого лабрадора Чарлі. Вона дуже життєрадісна і розумна собачка. Нічим не гірша нашого породистого чотириногого друга. І головне, що Чарлі з нею чудово ладнає!". "Нашу Вишню підібрали на вулиці, коли їй було близько 2-х місяців, – розповідає її господиня Олеся. – Незабаром собака захворіла ентеритом. При всьому доброму серці потрібні ще й знання про утримання собаки, і колишні господарі Вишні звернулися до мене за допомогою. Протягом півроку я витягала її практично з того світу, коли господарі від неї вже відмахнулися. Після всього пережитого я вже не змогла з нею розлучитися: ми – як сім'я".

"Річ з'явився в нашій родині з ініціативи дитини, – розповідає господар Андрій. – Але так як мама була категорично проти, довелося застосувати хитрість: ми дочекалися, поки вона поїде у відрядження, а самі поїхали до друзів, у яких з'явилися щенята. Їх мама була породиста, а тато – по любові. Після повернення у дружини був шок, але Річ використовував "забійний" прийом – став облизувати їй ноги, поки та не здалася. Колись у нас був французький бульдог, але безпородний Річ не вимагає покупки одягу і практично не хворіє". "Асю нам принесли сусіди, – каже Олена. – Вони стояли на зупинці, і на їх очах собачку викинули прямо з вікна машини, щопроїжджала повз! Вони її підібрали і принесли нам. Я переконана: немає різниці, породиста собака чи ні. Різниця лише в тому, люблять її господарі чи ні". "Пірат вибрав мене сам, – розповідає Єгор. – Ми з донькою спочатку розглядали на ринку породистих цуценят. А в кінці одного з рядів побачили щенят в... акваріумі – в сто раз миліших тих, що ми бачили до того! Побачивши мене, один з них підповз до скла, і, втупившись у нього лапою, не зводив з мене очей. Продавець навіть грошей брати відмовився! Головний плюс Пірата і інших дворняжок – їх богатирське здоров'я, адже змішання порід дає унікальний імунітет". "Нюша з'явилася у нас прямо з коліс, – каже подружжя Валерія і Максим. – Вранці, стали заводити машину, раптом чуємо – з-під коліс автомобіля писк. Виглянули – сидить місячне цуценя. Швидше за все, хтось його підкинув, так як воно ходити навіть не могло! Ну як ми могли не забрати його?".

Валерія та Максим. "Нюша з'явилася у нас прямо з коліс".

Масяня. Переможець виставки.

Вишня. Любить господиню Олесю.

Олена Архіпова. Організатор.

ДОГХАНТЕРИ: ВІД СОБАК ДО ЛЮДЕЙ?

Психологи кажуть, що мучителі тварин часто перетворюються в особливо жорстоких злочинців. Самі догхантери ("мисливці на собак" – з англійської) прикривають свою діяльність благими намірами і "суспільною корисністю". "Останнім часом догхантери дуже активізувалися, а вбивства тварин набули масового характеру, – каже зоозахисниця Наталя Кислюк. – Для зв'язку догхантери використовують інтернет-форуми, де навіть звітують про успішність проведених відстрілів або отруєнь, ілюструючи вбивства фотографіями! Про гуманність методів годі й казати. Зрозуміло, що виконання закону "Про захист тварин від жорстокого поводження" складно проконтролювати. Ситуація погіршується тим, що суспільство мовчить, а правоохоронці часто не діють. Жорсткість правил і постійний контроль за виконанням – ось вихід з ситуації".

У Нацполіції, в свою чергу, пояснюють: через брак кадрів вони не можуть ефективно займатися навіть фактами порушення прав людей, не кажучи вже про їх чотириногих друзів. Так, зараз в поліції Києва, серед іншого, розслідують справу про згоріле авто відомого столичного догхантера: 26 серпня невідомі кинули в його машину коктейль Молотова, і авто вигоріло повністю.

Догхантери. Біда для собак.

"БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ" ЯК СТРАШНИЙ ДІАГНОЗ

У Запоріжжі існують Правила поводження з тваринами, прийняті в 2011 році. "У них чітко описана процедура реєстрації та вакцинації тварин, регулювання їх чисельності гуманними методами (стерилізації), питання вигулу і прибирання за тваринами, ступінь відповідальності тих, хто порушує зазначені правила, а також визначені відповідальні за їх реалізацію. Але жодне з цих Правил не працює – українці не сприймають їх серйозно, – з гіркотою говорить активістка організація "Служба захисту тварин" Олена Архіпова. – Єдиний ефективний метод по зменшенню чисельності безпритульних тварин – їх стерилізація. Сьогодні, у міру зростання любові до домашніх тварин, прямо пропорційно зростає і кількість бездомних. Люди, заводячи собаку, не віддають собі звіт у відповідальності, яку на себе беруть. Господарі не стерилізують своїх тварин, через що у сміттєвих баків з'являються коробки з цуценятами та кошенятами. Причому чисельність малюків набагато перевищує кількість потенційних господарів. Іноді цуценят і кошенят підкидають нам, але ми не в силах знайти для всіх господарів. Тимчасовий притулок вони знаходять в квартирах і будинках волонтерів, обладнаних платних переутримуваннях, приватних міні-притулках. Буває, їх віддають бабусям, які нібито роздають малюків в "добрі руки". Але заповзятливі бабусі роблять бізнес: беручи гроші за кожен "хвіст", вони через кілька днів викидають малюків в сусідньому дворі.

Послугу стерилізації (кастрації) тварин надають всі ветеринарні клініки, приватники роблять знижки на бездомних, а в держклініках стерилізація повинна проводитися безкоштовно. Інша справа, що стерилізація дворняжок повинна стати загальноміським питанням: в ідеалі їх повинні транспортувати у ветклініки, зареєструвати (номер на жетоні, а краще чіп), обробити від паразитів, провести вакцинацію і стерилізацію, і тільки через тиждень відвезти на місце вилову під нагляд опікунів. Але на жаль – ці пункти в повній мірі жодна приватна (і міська) ветеринарна клініка забезпечити не може. Сьогодні це частково вирішують волонтери. Але їх зусилля не дадуть потрібного результату, поки міська влада не займеться вирішенням "собачого питання".

"Зараз розробляється програма по бездомних тваринах, – говорить директор запорізького департаменту по інфраструктурі та благоустрою Марина Байло. – Ми проаналізували досвід багатьох українських міст, щоб перейняти його і доопрацювати. Програма буде виноситися на розгляд депутатами вже на жовтневу сесію".

Дворняжество. Міським собакам необхідна стерилізація.

ЗА МУКИ ТВАРИН – 2 РОКИ УМОВНО

Василь Сегін, юрист, громадський активіст:

Жорстоке поводження з тваринами, на жаль, залишається для України буденністю. Однією з причин можна назвати відсутність фактичної відповідальності за відповідні дії. Хоча Закон про захист тварин від жорстокого поводження у нас існує, але можливість притягнути винних осіб до відповідальності вкрай примарна. Та й взагалі в Україні – мізерні штрафи, які не лякають і не зупиняють кривдників тварин. Фактично за жорстоке поводження з тваринами передбачено максимальний штраф (ст. 89 КпАП) – до 357 грн. А ось за страждання, каліцтво або вбивство тварини передбачений штраф до 3400 грн або обмеження волі до 2 років (ст. 299 КК). Однак на практиці порушників до відповідальності не притягують: правоохоронні органи не хочуть займатися цим питанням, і пускають такі справи на самоплив.