Катерина Степаненко
редактор Кровопролитна Друга світова пройшлася по Україні двічі: спершу з настанням гітлерівських військ, а через три роки – радянських. Збиток, нанесений тими роками, до сих пір точно не визначено. І справа не тільки в грифі "секретно", що стояв на більшості документів, що містили інформацію про наслідки війни. Масштаб втрат серед мирних жителів окупованих районів не просто замовчувався – ними, здавалося, ніхто не цікавився зовсім. Перший післявоєнний перепис населення провели тільки в 1959 році. Його результати, безсумнівно, вплинули на офіційні оцінки кількості жертв війни – вона збільшилася майже втричі, з 7 мільйонів, озвучених Сталіним, до 20 мільйонів вже з вуст Хрущова. Втім, детальні звіти були доступні лише обмеженому колу посадових осіб.
Ситуація змінилася через три десятки років з розпадом радянської держави – до 20 мільйонів, озвучених Хрущовим, за цей час додали ще 7 мільйонів осіб. Поступово ставали доступними для дослідників архіви, в їх числі – архів Центрального статистичного управління Держплану СРСР. З його розсекречених документів стає зрозуміло, що підрахунок жертв серед цивільного населення все ж проводився – вже навесні 1946 року. Уповноваженими Держплану в регіонах складалися так звані "розрахунки руху населення" для кожної з союзних республік. Оприлюднені дані лягли в основу нашої інфографіки.
ЯК РАХУВАЛИ. У відкритому доступі зараз знаходяться довідки для восьми областей УРСР (за їхніми даними ми визначили середній відсоток зменшення кількості населення) і звіт, в якому викладаються цифри по республіці в цілому (відсоток втрат, відбитий в ньому, був використаний для перевірки розрахунків). Дані по областям, цифри для яких відсутні, визначалися виходячи з перепису 1939 р.
Головні теми