Олександр Ільченко
Катерина Степаненко
редактор Підривну, диверсійну і розвідувальну діяльність проти України, як з'ясовується, ведуть не тільки чоловіки. За даними СБУ, приблизно третина з викритих і затриманих шпигунів – жінки. Деякі свого часу були завербовані спецслужбами інших держав, переважно Росією, і на платній основі виконували тут завдання під прикриттям. Інші працювали або продовжують працювати в інтересах "ДНР" і "ЛНР".
Не так давно Службою безпеки була затримана російська диверсантка, яка виконувала завдання ФСБ з дестабілізації ситуації в південних областях України. Встановлено, що в зіткненнях під Миколаївською обладміністрацією вона поранила трьох осіб з вогнепальної зброї. Під час обшуку у неї вилучили пістолет, рекомендації з диверсійної діяльності, інші речові докази. Як показало слідство, ця молода особа детально розробляла шляхи проникнення провокаторів з тимчасово окупованого Кримського півострова на материк і особисто керувала підготовкою двох диверсійно-розвідувальних груп.
На одному з українських пунктів пропуску минулого року були зупинені два до верху набитих зброєю і боєприпасами мікроавтобуси, що прямували з Росії. У запеклому бойовому зіткненні з нашими прикордонниками п'ятеро терористів були вбиті, 13 вдалося знешкодити. Серед затриманих знаходилася і москвичка Ольга Кулигіна, близька подруга Ігоря Гиркина (Стрілка). Вона прибула сюди під прикриттям тележурналістки, насправді будучи агентом ФСБ. Довгий час її тримали в СІЗО СБУ в Києві. Вирішувалося питання про її обмін на Надію Савченко, проти чого нібито не заперечував і лідер бойовиків Ігор Безлер (Біс). Однак потім Кулигіну поміняли на 17 українських військовослужбовців, полонених сепаратистами в Горлівці. Про цю спецоперацію "Сегодня" докладно розповідала.
Минулого року СБУ викрила в розвідувальній діяльності якусь молоду волонтерку, яка, за даними силовиків, шпигувала на користь "ДНР". Зумівши втертися в довіру до українських військових, та поєднувала доставку гуманітарної допомоги з добуванням розвідданих про дислокацію і озброєння підрозділів ЗСУ.
Це лише невелика частина оперативних повідомлень, які стали надбанням преси, – СБУ і Головна військова прокуратура не дуже охоче діляться ними з журналістами. Як і про подальшу долю агентес.
ЧЕРЕЗ ФЛІРТ. Деякі секрети делікатної теми про "жіночий почерк" в роботі спецслужб і про те, як він проявляється, погодилися відкрити наші співрозмовники з силових і правоохоронних структур.
Один з них – екс-начальник Головного слідчого управління Служби безпеки генерал-майор Василь Вовк.
- Як агенти впливу жінки активно використовувалися в усі віки і при будь-якій владі, – говорить він. – Досить згадати Мату Харі (справжнє ім'я – Маргарета Гертруда Зелле). Екстравагантна танцівниця і куртизанка часів Першої світової війни здобула сумнівну славу найіменитішої шпигунки, за життя стала легендою. На жаль, це не вберегло її від страти...
Мата Харі. Танцівниця, куртизанка, шпигунка.
Послідовниць цієї епатажної леді в не настільки віддаленому минулому активно використовував Комітет держбезпеки Союзу. Кого можна без особливих зусиль і в той же час так, що це не викличе підозр, наблизити до об'єкта оперативної розробки, наприклад, носіїв якихось державних, військових секретів, службової, закритої інформації? Звісно, представниць прекрасної статі.
- Їх і залучали, причому вельми результативно, підсаджуючи, підсилаючи, а часто і підкладаючи в ліжко до тих, хто цікавив КДБ: іноземних резидентів, дипломатів, дисидентів, – продовжує генерал, який розпочинав свою службу в Комітеті. – І через цих жінок часто вдавалося добувати дуже серйозні відомості, які представляли безперечну цінність в інтересах держави. У хід йшли омана, легкий флірт, інтимна близькість... А коли таємниценосій опинявся цілком у владі спокусниці, та вміло маніпулювала їм, вивідуючи і передаючи співробітникам спецслужби важливі дані, які цікавили найбільше...
В принципі, такі ж методи обробки застосовуються і зараз. Наприклад, доставку гуманітарних вантажів згадана вище волонтерка намагалася поєднувати з наданням нашим військовим... сексуальних послуг. Такий собі похідний-польовий експрес-сервіс. Спрацьовувало не завжди, але, на жаль, траплялося. Справжні причини нібито безкорисливої готовності скрасити жіночою ласкою суворий холостяцький побут людей в погонах залишалися в тіні, поки велелюбну волонтерку не засікли за прихованою зйомкою наших бойових позицій.
Завербовані іноземними спецслужбами "подруги" не відразу виявляють себе, так як і завдання у них не одноразові, а довгострокові. Пройшовши відповідну підготовку, ці жінки і дівчата спочатку скрупульозно вивчають ситуацію, шукають потрібні контакти, шляхи підходу, а потім, намацавши слабку ланку, приступають до відпрацювання потрібного об'єкту.
На тимчасово окупованій території Донбасу такі агентесси можуть ховатися під виглядом цілком звичайних місцевих мешканок – в міру товариських, в міру доступних і не перебірливих в знайомствах. При цьому через надто довірливих і балакучих бійців вони по крихтах збирають інформацію про розташування і пересування українських підрозділів, особового складу, озброєння, техніку. Ці відомості потім стають надбанням бойовиків, а також російських військових. І, природно, використовуються проти тих, від кого були отримані.
Анна Чапмен. Працювала в США на спецслужби Росії.
ДОСЬЄ НА ПОДРУГУ БОРОДАЯ КУЛИГІНУ
КАНДИДАТ НАУК, АГЕНТ ФСБ
Ольга Кулигіна народилася 14.09.1972 року (тобто їй 43 роки).
У 1994-му вчилася в Московському технологічному інституті м'ясної і молочної промисловості.
Там же через 7 років захистила кандидатську дисертацію.
Працювала в компанії "Базовий елемент" Олега Дерипаски, Російському державному торговельно-економічному університеті.
Повідомлялося, що Кулигіна грає велику роль в організації операцій російських спецслужб із підтримки терористичних угрупувань в Сирії, Грузії, Україні.
За даними поінформованих джерел, є одним з керівників агентури, яку спецслужби РФ впроваджують для керівництва російськими націоналістичними угрупованнями. Їх використовують як вербувальні пункти для формування диверсійних груп і для контролю за радикальним революційним рухом в самій Росії. Учасниця двох військових переворотів.
Проросійські спільноти тиражували фото Кулигіної, зроблене в Слов'янську, супроводивши його підписом "Матері Слов'янська встали на захист міста". Вона дійсно воювала на боці терористів в цьому населеному пункті. Але до матерів Слов'янська і, тим більше, захисту міста не стосується.
Близька до "прем'єр-міністра ДНР" Олександра Бородая, якого також пов'язують з ФСБ.
Разом з Бородаєм і Ігорем Гиркиним (Стрільцем) брала участь в Придністровському конфлікті. Під прикриттям журналіста прокремлівського інформагентства АННА-news літала в Сирію, де займала активну проасадівську позицію. Була частою гостею на телеканалі Бородая "День TV", створеному для критики виступів на Болотній площі Москви в 2011 році. Як випливає з розмови Бородая з Кулигіною, вони знайомі ще з 1990-х, повідомляється в соцмережах.
Там же стверджується, що Ігор Безлер (Біс) і Гиркин сильно конкурували, хто з них зможе дістати Кулигіну з полону.
З початком військових дій на сході України Ольга вирушила співпрацювати з терористами. Прикриттям стала журналістська робота в тому ж інформагентстві. Крім передачі відомостей і координації між ФСБ і терористами, здійснювала фінансування ДНР.
Була затримана в складі групи, пересувається двома "Газелями" через прикордонний пункт "Бірюкове". По гарячих слідах стверджувалося, що при ній було $2 млн, призначених для бойовиків. Потім з'явилася значно менша цифра – 10 тис. доларів США. У мікроавтобусах був цілий арсенал зброї: автомати Калашникова, гранатомети "Муха", боєприпаси.
Безлер неодноразово пропонував обміняти її на українських полонених, пояснюючи тим, що Кулигіна нібито звичайна мирна дружина одного з терористів і ні в чому не винна.
Зрештою Ольгу виміняли на 17 заручників, яких бойовики утримували в Горлівці.
На нашу пропозицію прокоментувати свою історію Кулигіна не відгукнулася.
Днями в Держдумі РФ пройшов круглий стіл "Роль жінок в регіональних військових конфліктах". Ольга представляла там правління Союзу добровольців Донбасу. Виступила з доповіддю про зростаючу роль жінок у військових конфліктах.
Друзі-товариші. Ольга і лідер терористів Гиркин (Стрілець).
СПЕЦМЕТОДИКИ і КАПКАНИ: У НАС ТАКІ ТЕЖ ЗАСТОСОВУЮТЬ
На думку екс-першого заступника генпрокурора Миколи Голомші, відбір і підготовка таких вузькопрофільних спеціалісток з необмеженими можливостями цілеспрямовано ведеться як в Росії, так і на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
- Ставка при цьому робиться на якусь героїзовану, авантюрну романтику шукачок пригод, чарівних і здатних підкорити будь-якого чоловіка, особливо такого, який може бути використаний в ролі постачальника потрібних відомостей, – підкреслює він. – Їхнє завдання – вміло розставити і заманити в капкан тих, від кого потім вони будуть отримувати потрібну інформацію різного характеру. Таких кандидаток готують за спеціальними методиками, навчаючи тонкощам психології, фізіології і навіть сексології, щоб точково і безпомилково впливати на об'єкт. Зробити його залежним, слухняним, керованим знаряддям в своїх ніжних і міцних обіймах.
На уточнення, чи використовують подібні методики наші спецслужби, Василь Вовк дав ствердну відповідь.
- Звісно, вони застосовуються, як і спеціальними структурами всіх провідних країн світу, але вдаватися в подробиці не варто, оскільки це дуже тонка, делікатна матерія, – додав він. – Можливо, не всі знають, але генерала-втікача Пукача, між іншим, допомогла знайти агентесса СБУ. І затримувала його в числі інших співробітників теж вона...
Своєю агентурою серед жінок у своєму розпорядженні і органи МВС. Як зізнаються оперативники минулих років, найчастіше вербували на компрометуючих матеріалах.
- Наприклад, зловили когось за розтрату або службове підроблення, і відразу умова – або будеш давати потрібну нам інформацію і отримаєш умовний термін, або сядеш на 15 років з конфіскацією, – відверто каже відставний міліцейський генерал. – Зрозуміло, що людина подумає ніч в камері і погодиться співпрацювати. Ну і потім нам постійно дає те, що від неї чекають. Або ось повій доводилося вирубувати – тим теж вибирати особливо не доводилося, часи були суворі, не те, що зараз, коли ніхто нічого не боїться і штрафи мізерні...
Офіцер бригади із зони бойових дій: "Тепер шкодую, що відразу не здав підозрілу провідницю, а треба було"
Колега Вовка по службі в КДБ-СБУ, генерал-майор Олександр Нездоля пригадав випадок зі свого оперативного минулого.
- Розробляючи одну дуже серйозна справа, ми зіткнулися з тим, що не можемо нікого впровадити в цікаву для нас структуру, – розповідає він. – Але незабаром вдалося відшукати підходящу кандидатуру. Це була дуже цінний агент, що зарекомендувала себе справді безцінним джерелом унікальної інформації. Натішитися нею не могли і обожнювали. Взяли її навіть на грошове утримання.
Однак незабаром з'ясувалося, що жінка співпрацює нема за ідею і не заради грошей, а живить дуже ніжні почуття до співробітника Комітету. І коли того від гріха подалі (вступати в близькі відносини з агентами строго заборонялося) перевели на інше місце служби, категорично відмовилася продовжувати працювати з іншим оперативником. Вийшла заміж і змінила місце проживання. Так Комітет позбувся дуже важливого джерела інформації.
Але повернемося до дня сьогоднішнього. Наші співрозмовники вважають, що в умовах, коли проти України розв'язана неоголошена війна, і на таємних, секретних фронтах теж, пильність і обережність повинні бути на першому місці. Важко не погодитися.
- Мені здалося дивною і навіть підозрілою поведінка провідниці в вагоні пасажирського потяга, яким їхав на побивку, – ділиться офіцер бригади із зони бойових дій. – Вже дуже зацікавлено, не по-жіночому, розпитувала, де стоїть наша рота, хто в ній служить, яка у нас техніка, що будемо ще отримувати... Ну питається, навіщо їй це знати! А коли проти ночі покликала в службове купе і запропонувала скоротати з нею пару годин, подивився прямо в очі: "Слухай, ти хто взагалі така? Провідниця?". Вона відразу насупилася і з брязкотом зачинила двері: мовляв, я з дорогою душею, а ти в мені терористку побачив, псих... До сих пір шкодую, що не повідомив про неї в комендатуру – нехай би перевірили, хто така і для чого їй знати те, що знати не положено. Зараз би точно здав, та де ж її шукати...
Раптом і справді – підставна...
Серед виселених з України за незаконну діяльність дипломатів були і жінки. Трохи, але були. Одна з них працювала військовим аташе, але займалася банальним шпигунством – полювала за українськими розробками в області військової техніки, озброєнь і високих технологій. Причому намагалася завербувати і майорша ВСУ, через яку планувала на постійній основі отримувати службову інформацію з обмеженим доступом.
Нещодавно ледь не опинився в мережах західної спецслужби співробітник великої компанії, якого дуже активно обробляла прискіплива і допитлива перекладачка. Однак вчасно схаменувся і прийшов з повинною...
Пильність зайвою не буває.
Погони, автомат і коса. У Нацакадемії Служби безпеки дівчатам дорога не закрита.
ТАРИФИ ЗА ПОСЛУГИ – ВІД 500 ДО 10 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ
Екс-глава Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж:
- І Російська Федерація, і "ДНР", і "ЛНР" широко використовують жінок, причому як в плані аналітики, добування важливої інформації, так і надання специфічних послуг інтимного характеру. Їх засилають в центральні владні структури, наближені до тих, де приймаються важливі рішення. Вірніше, до осіб, які займають там відповідальні посади. Наприклад, до чиновників Міністерства оборони, Генштабу, спецслужб, РНБО. Це висококваліфікована, добре підготовлена агентура, переважно офіцери, які застосовують різні методи. З одного боку, для того щоб увійти в довіру до тих, від кого залежить прийняття рішень. З іншого – добування та переправлення інформації, яка потім використовується в аналітиці нашим противником. Скажімо, перехоплення якихось відомостей на етапі вихідної кореспонденції. Враховуйте, діє жінка, і їй таке завдання дається легше, ніж чоловікові.
Проникають жінки і в військові частини під виглядом вільнонайманих працівниць, і таких теж чимало. Це, так би мовити, оперативний формат, де можуть використовувати і їх професійний досвід, і суто інтимні можливості. І якщо такими подвійними узами вони прив'язують якогось керівника, командира, зрозуміло, що це безумовно може призвести до витоку інформації. Якщо далі розглядати можливості її добування, то зустрічаються і випадки шантажу. Адже про людину вже є маса даних, а до них додається ще й контрабанда зброї, незаконний оборот наркотиків – природно, грунт для шантажу в наявності. Або роби, що тобі кажуть, або про твої кримінальних справи буде повідомлено куди слід, і тоді в'язниці не минути.
Такий формат найбільш глибокий саме на професійних напрямках, таких, як проникнення в державні органи, силові, правоохоронні структури. Задіюються в основному жінки з офіцерськими званнями. Вони використовують спочатку свої професійні можливості, а потім підключають і інтимні.
Агентура працює за гроші. Жінки йдуть на контакт, виконують постійні і разові завдання на рівні бригади, батальйону, секторів, тобто їх можливості використовуються в широкому полі. Вони можуть повідомляти, де розміщуються частини, як і чим вони забезпечені, який їхній кількісний і якісний склад. Спостережні центри, пункти перехоплення – теж сфера інтересів агентури. У кого-то точка знаходиться безпосередньо в квартирі, недалеко від таких об'єктів, щоб добувати інформацію і при цьому не видавати себе.
Є і спецагенти, яких використовують, як правило, для терористичних актів, вибухів. Ставка робиться на тих, у кого в "ДНР" і "ЛНР" загинув хтось із близьких, родичів. Такі спецагенти затаїли образу і злість на українську владу, і ця мотивація, на жаль, спрацьовує.
Розцінки за поєднання професійних і інтимних послуг – до 10 тисяч доларів США за виконання бойового завдання. Тим, хто рангом нижче, на тактичному рівні – від $500 на місяць або разово, залежно від ступеня складності завдання.
Головні теми