Колишня помічниця директора кинула високооплачувану роботу щоб стати принцесою сиру

26 Лютого 2017, 11:00

Особистий досвід однієї бізнесвумен: як з нічого народилася творча гастромайстерня

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Бізнесвумен</span><span>.</span> <span>Кинула</span> <span>шикарну</span> <span>роботу</span> <span>і</span> <span>тепе
Бізнесвумен. Кинула шикарну роботу і тепе

Історія Тетяни Дядечко здивувала б багатьох. До 2012-го вона працювала помічником директора в крупній агрофірмі, і їй все подобалося: відмінна зарплата, двічі на місяць закордонні відрядження, словом, робота – мрія. Але не давало спокою відчуття себе "не на місці".

"Не було поштовху до змін. А потім закохалася, треба було переїжджати з Полтави до Києва, я звільнилася і більше року не займалася нічим, крім пошуків себе", – згадує Тетяна.

Це був важкий період в житті: після керівної посади вона прокидалася вранці, не розуміючи, заради чого. В один з таких днів повного відчаю дівчина вирушила на ринок, купила молоко – і зробила свій перший домашній сир. Процес сподобався настільки, що ще рік вона годувала сирами сім'ю і друзів, набиваючи руку і експериментуючи. Потім пішли продажі по знайомих і участь в фуд-фестивалях: на першому ж домашня сироварня розпродала весь товар години за три. Стало ясно, що це може бути хороший бізнес і треба рухатися вперед, до відкриття власного цеху.

"Я сировар, організатор фуд-вечірок і один з організаторів мотофестивалю "Тарасова гора", – так сьогодні, через місяці цілодобового праці, видається автор десятка унікальних рецептів Тетяна.

Зараз, коли долають фінансові проблеми і законодавство постійно змінюється, вона зізнається, що починає замислюватися: чи так уже любиш цю справу, щоб все це виносити?

"Але як тільки потрапляю в цех і стаю "до верстата", сумніви як рукою знімає – настільки неймовірне задоволення!" - ділиться бізнесвумен
.

НАЙВАЖЧЕ

Спокою Тетяна не знає: змінюються законодавство, партнери, йде постійний пошук робочих. Тільки недавно орендувала цех, але вже замислюється, чи не змінити його – з кадрами велика проблема, у селян просто немає бажання працювати, зізнається вона, а з найближчих райцентрів на роботу в цех не поїзд: 50 км відстані, і дороги нікудишні. "Коли говорять:" Хочу почати свою справу, тому що набридло працювати "на дядю" – мені смішно. Почавши свою справу, ти починаєш працювати 24 години на добу – на своїх робочих, на клієнтів, на постачальників", – міркує сировар. Але найскладнішою стороною життя приватного підприємця вона вважає самоорганізацію і настройку щоденного графіка. Скажений ритм частенько вимотує, хочеться розслабитися, але як тільки дав собі відпочинок, мобілізуватися і повернутися в русло вкрай важко.

"Сам собі ставиш цілі і сам же себе щоранку настроюєш на їх досягнення. Коли в минулому році запускала цех - працювала по 20 годин на день. Після 2-3 місяців такого режиму вже нічого не хотілося, - розповідає Тетяна. - Кожен день потрібен аутотренінг і маленька перемога над собою, адже в майбутньому не хочу працювати, як зараз. Але потрібно постаратися і вийти на рівень, який дозволить працювати по-іншому".

СТАРТОВИЙ КАПІТАЛ

Все почалося з звичайних домашніх каструль, ринкового молока і аптечних заквасок. Кілька місяців до цього Тетяна вивчала матчастину, читала, дивилася ролики, вивчаючи сироваріння.

"Потім закупила формочки, сита, закваски - на все пішло гривень 300, - каже про свої перші інвестиції Дядечко. - Поступово оберти нарощувалися, знайшла під Києвом цех, де ще рік орендувала зміни (приходила працювати туди двічі на тиждень)".

Але снігова куля наростала - був потрібний свій цех, грошей на оренду якого у Тетяни не було. "Я розуміла, що час - найцінніше, що є, справа вже йде, і розвивати її треба якомога швидше, тому намагатися збирати не стала, - розповідає підприємець. - Стартовим капіталом для цеху стали проданий автомобіль і арсенал фототехніки, плюс у друзів зайняла солідну суму. Купила холодильник для молока, пастеризатор, робочі столи, стелажі, килимки, багато - б з Європи, і робота пішла".

new_image2_314

Сири робить лише за авторськими рецептами

ЯК ЗМІНИЛОСЯ ЖИТТЯ

2016 рік був настільки насиченим, що на поточний Тетяна поставила собі за мету: направляти більше часу і зусиль на створення сім'ї, ніж на роботу, і склала графік подорожей на рік. Вони і раніше були важливою частиною життя, але тепер, коли графік хоч і щільний, але Тетяна йому господиня, вдається викроювати час на поїздки так часто, як хочеться.

"У якийсь момент дала собі слово вкладати не тільки в розвиток бізнесу, а й в свої хобі. Тому весь час то квитки купую, то готелі бронюю. Перед Новим роком влаштувала собі тур по Європі: об'їхала автомобілем все найбільш "сирні" місця, побачила і дізналася багато нового і корисного, зустрічалася з крафтового виробниками і вчителями сироваріння. Виявила, що рівня англійської мені вже мало, записалася на мовні курси", - перераховує позитивні зміни в житті полтавка.

Як би не було складно, вона обов'язково знаходить час на спортзал - каже, як тільки дає волю ліні і знижує фізичну активність, так відразу млявими стають робота і інші сфери життя. Крім того, вона бере активну участь в організації щорічного мотофестивалю, адже байки - її серйозне захоплення на все життя.

"А внутрішньо я просто стала відчувати, що нарешті займаюся своєю справою. Може, через пару років захочеться чогось іншого. Але сьогодні, отримуючи подяки від задоволених клієнтів, думка лише одна: як же здорово, що це є в моєму житті!" - посміхається Тетяна.

ПОРАДИ ПОЧАТКІВЦЯМ

Якби почати спочатку, Тетяна б ще сто раз обдумала, де відкривати цех. Нинішня точка в Житомирській області була хороша за ціною, але надто вже специфічний регіон: село на кордоні двох районів, обидва райцентри - в 50 км, дороги вбиті.

"На власних помилках дізналася, які аспекти потрібно враховувати в такій справі. Ще у нас величезна проблема з сировиною: якісного молока днем з вогнем не знайдеш, а клієнти просять все більше продукції", – ділиться досвідом підприємець.

Сировинна база – основа основ, Тетяна може брати молоко всього у кількох дрібних фермерів, в яких впевнена: чисто, якісно, і корів годують тим, чим потрібно (це позначається на технології виробництва сирів). Крім технічних моментів, важливий моральний настрій.

"Не поспішайте заздрити підприємцям. Дізнайтеся трохи краще їх графік і правила життя: часто люди вважають затії знайомих крутими, але заздрість не найкращий порадник, – радить Тетяна. – Батьки і друзі мені говорили: "Ой, це так важко, ти не впораєшся", але такого слухати теж не треба. Прислухайтеся до тих, хто задає конструктивні питання і дає корисні поради".

Ви зараз переглядаєте новину "Колишня помічниця директора кинула високооплачувану роботу щоб стати принцесою сиру". Інші Робота в Україні дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Тетяна Негода

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...