Хто зараз потрібен країні: як змінилася ситуація на ринку праці України

Головний підсумок 2016-го – ринок праці, за даними експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна, протягом року стабільно долав кризу і навіть показав зростання. Водночас, якщо порівнювати з аналогічними місяцями 2015 року, то до кінця року позитивна динаміка знизилася. Так, якщо в жовтні приріст вакансій становив + 20%, то в листопаді – + 10%, а в грудні взагалі був -1%. Це говорить про те, що протягом року бізнес був на підйомі, але потім завмер в вичікувальній позиції.

Про те, що український ринок праці одужує, кажуть і звіти в сфері зайнятості Держслужби статистики України. У січні 2016 року вона нарахувала 508 тис. зареєстрованих безробітних, а в листопаді (останній звітний місяць) їх кількість становила всього 316 тис. Рівно рік тому на 10 вільних робочих місць претендувало 162 безробітних, а до кінця 2016 року – всього 63. При цьому ТОП -5 професійних сфер з найвищою конкуренцією, за словами керівника центру Катерини Мащенко, порівняно з 2015 роком практично не змінився: як і раніше, найскладніше знайти роботу топ-менеджерам, юристам, студентам і фахівцям-початківцям, бухгалтерам і фінансистам, а також висококваліфікованим фахівцям виробничої сфери. А ось зміни в ТОП-5 областей з найнижчою конкуренцією більш відчутніші: з рейтингу вперше зникла сфера IT. Зате сюди входять продажі, страхування і робочий персонал, готельно-ресторанний бізнес та консалтинг.

Держслужба зайнятості порівнює підсумки 2016-го з 2015-м і отримує свої показники. "У січні-листопаді минулого року про планові скорочення попередили 312 тис. осіб, в аналогічний період позаминулого скорочених було на 115 тис. більше", – констатує заступник голови ДСЗ Сергій Кравченко. Лави безробітних, за словами чиновника, значно поповнили колишні співробітники держуправління і оборони. За даними ж опитування роботодавців HeadHunter Україна, 2016 року скорочення пройшли не більш ніж в 9% компаній. Як правило, звільняли робочий і адміністративний персонал, а також найменш ефективних співробітників по всіх напрямах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

НАШІ ДОХОДИ. Середній розмір зарплати у вакансіях, за даними ДСЗ, становив 3000 грн: це небагато, але 2015-го було 2200. Держслужба статистики, в свою чергу, показує, що середньомісячна українська зарплата в першому кварталі року становила 4618 грн, а в третьому збільшилася до 4989 грн. Індекс реальної зарплати таким чином (у відсотках до відповідного періоду попереднього року) до кінця третього кварталу становив 109%, тоді як на початку року дорівнював 93%. Таким чином, зростання, хоча і незначне, офіційна статистика відзначає.

Експерти порталів з працевлаштування оперують зовсім іншими величинами – їхні спостереження говорять, що до кінця 2016 року середня зарплата, пропонована роботодавцями України, перевищувала 7000 грн, тоді як на початку ледь перевалила за 6100. Очевидно, що погоду в їх неофіційній статистиці роблять віп-зарплати близько 50-60 тис. грн – фахівців на такі гроші через центри зайнятості не шукають. Зростання доходів громадян стало можливим, за даними опитування, проведеним порталом hh.ua, завдяки тому, що дві третини роботодавців підвищували зарплати своїм співробітникам протягом 2016 року. У половині випадків розмір надбавки становив 10-15% (в кожній шостій її отримали тільки цінні для компанії фахівці). "Індексація з прив'язкою до поточного курсу долара сталася не більше ніж в 5% компаній", – зазначає Катерина Мащенко. Цікаво, що в кожній восьмій компанії намагаються залучати менш "дорогих" фахівців за рахунок програм стажувань та навчання молодих спеціалістів з подальшим працевлаштуванням.

ПОДАТКОВІ БІДИ. Уряд заявляє, що має намір ґрунтовно взятися за детінізацію бізнесу. Державна фіскальна служба нарахувала всього 10,5 млн українців, які 2016-го отримували зарплату офіційно. "А їх має бути вдвічі більше", – переконаний голова служби Роман Насиров. Причому з цих 10,5 млн 30-40% отримували мінімальну зарплату, тобто, цілком ймовірно, забирали частину платні "у конверті". Тому ДФС анонсувало проведення перевірок близько 180 тис. підозрілих компаній з усіма наслідками, що випливають: штраф – 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн). Також в кожному регіоні країни від 3 до 14 тис. підприємств зобов'язали підвищити зарплати співробітникам до нових стандартів. "Союз українських підприємців (СУП) акцентував на необхідності перехідного періоду: щоб не заганяти фірми в тіньові схеми, владі потрібно вести передбачуванішу політику, – пояснює позицію українського бізнесу представник СУП Тетяна Писана. – До нових умов роботи потрібно підготуватися, а спонтанні рішення не сприяють ефективному плануванню роботи". Різкий стрибок зарплат може негативно вплинути на малий і мікробізнес, особливо в регіонах, попереджають представники бізнесу: підприємства не витримають навантаження, їм доведеться скорочувати витрати, переводити персонал на 0,5 ставки або взагалі звільняти. Водночас середній бізнес переважно платить співробітникам більш як 3200 грн і вважає, що зростання мінімалки стимулює розвиток економіки, а значить, і ринку праці.