Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Головна Сьогоднi

30 років відродження Києво-Печерської лаври: цікаві факти

Цього року виповниться 30 років з того дня, як у Києво-Печерську лавру повернулися перші монахи

<p style="text-align: justify;">Києво-Печерська лавра. Фото: kplavra.kiev.ua</p>
Києво-Печерська лавра. Фото: kplavra.kiev.ua

У цьому році, в червні, Києво-Печерська лавра відзначає 30-річчя відродження чернечого життя в обителі. Ми вирішили пригадати 30 цікавих фактів про монастир.

  1. Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм і вважається одним з перших, по часу заснування, монастирів Київської Русі.
  2. Києво-Печерська лавра – чоловічий монастир, але, незважаючи на це, одна жінка знайшла тут притулок – Дарина, дочка російського купця, жила в лаврі під виглядом ченця. Про те, що вона жінка, дізналися лише після її смерті.
  3. Києво-Печерська лавра входить до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
  4. На території Києво-Печерської лаври знаходиться більше 20-ти церков, кілька музеїв, ближні та дальні печери, братські корпуси, готель, трапезна і величезна кількість інших споруд.
  5. Площа території Києво-Печерської Лаври становить практично 30-ть гектарів.
  6. Гетьман Самойлович обвів Лавру земляним валом, а Петро Мазепа – кам'яною стіною.
  7. З початку 17 століття письмові джерела згадують про існування навпроти Святих воріт Лаври жіночого Вознесенського Києво-Печерського монастиря, чиєю ігуменею стала в кінці століття матір гетьмана України Івана Мазепи, яка прийняла чернецтво. У 1711-1712 рр. обитель скасували, а її черниць приєднали до числа насельниць іншого київського жіночого монастиря – Флорівського.
  8. У монастирі працювала заснована в 1616 році друкарня і в рамках боротьби з уніатством почалося друкування богослужбових і полемічних книг. Їх наступник Петро Могила завів тут училище, яке згодом було пов'язане з братнім училищем і послужило початком Києво-Могилянської колегії.
  9. Києво-Печерський "Патерик" (з відомих нам на Русі) був найдавнішим і найвідомішим. Лаврські подвижники, про які є згадки в "Патерику", здійснювали своє земне служіння в 11 – початку 13 ст. Але сам "Києво-Печерський Патерик", як єдина книга, оформився пізніше, на рубежі 14-15 ст.
  10. Велика лаврська дзвіниця була зведена в 1731-1744 рр. архітектором І.Г. Шеделем. Вона нахилена на 62 см у північно-східному напрямку і стала для свого часу найбільш грандіозною баштовою спорудою України (висота 96 м). Нахил дзвіниці пов'язаний, мабуть, з тим, що стоїть вона поблизу зсувних схилів високого правого берега Дніпра. Однак, на відміну від знаменитої Пізанської вежі, Велика Лаврська дзвіниця не "падає", тобто нахил її не збільшується.
  11. Лаврські куранти встановлені на Великій лаврській дзвіниці у 1903 р. Їх гарантійний термін обчислювався в 15 років, але вони досі не потребують ремонту.
  12. Історики були впевнені в тому, що архітектор Ф.Б. Растреллі приїжджав до Києва, де він звів храм Св. Апостола Андрія Первозванного. Підставою для такої впевненості служили складені і підписані архітектором у Санкт-Петербурзі креслення лаврських печер. Новітні дослідження показали, що архітектор ніколи не бував у Києві. У запропонований Растреллі проект Свято-Андріївського храму, в зв'язку з незнанням автором київського рельєфу, довелося вносити зміни.
  13. Одна з найцінніших споруд досі прикрашає головний вхід – це Троїцька надбрамна церква. Про неї згадується в "Повісті временних літ" Нестора Літописця. Церква будувалася на початку 12 століття на кошти Чернігівського князя Святослава Давидовича – в чернецтві Миколи Святоші, правнука великого Київського князя Ярослава Мудрого.
  14. Микола Святоша побудував у Лаврі не тільки Троїцьку церкву. Завдяки йому тут з'явилася лікарня – це була одна з перших лікарень у Київській Русі. Сюди приходили за кваліфікованою медичною допомогою всі. Народ лікував відомий лікар Агапіт, що жив тут на початку 12 століття.
  15. Успенський собор – головна церква монастиря. У 19 столітті була розписана в стилі українського бароко. Перед тим, як її почали перерозписувати, з Санкт-Петербурга приїхав професор Солнцев. Він повністю замалював всю церкву. Всі малюнки, всі ескізи зберігалися в Петербурзі в Академії мистецтв.
  16. У 70-х роках 11 століття київський князь Святослав жертвує монастирю другий, більш високий пагорб. І в центрі, на площі, будується кам'яна Успенська церква. Це перша кам'яна споруда взагалі на цій території. І оскільки печери знаходяться на різній відстані від неї, ми їх називаємо Ближніми і Дальніми. З будівництва Успенського собору починається забудова всієї верхньої території і триває практично до початку 20 століття.
  17. У лаврі знаходяться чудотворні ікони "Успіння Божої Матері" і "Печерська похвала", зцілюють мироточиві глави і мощі.
  18. У Лаврі спочивають мощі 123-х Божих угодників – жоден монастир світу не зрівняється з Лаврою.
  19. Згідно з давньоруськими билинами, в печерах Лаври лежить і тіло воїна Іллі Муромця. Цей факт не згадується в "Києво-Печерському патерику", але відображений в ряді інших письмових джерел. Зріст подвижника становив 177 см. На його тілі виявлено бойові рани, одна з яких і стала, мабуть, смертельною. Мощі чоловіка, іменованого Чобітьком, бачив ще 1594 р. в печерах і німецький посол Е. Лясота.
  20. Першу печеру майбутнього монастиря викопав собі для відокремленої молитви священик Іларіон (майбутній святитель Іларіон Київський), який служив у храмі Дванадцяти апостолів у київському передмісті Берестове. У 1051 році він став митрополитом Київським – першим руським за походженням митрополитом, – а в печері оселився монах Антоній, котрий прийшов з Афону – засновник Києво-Печерської лаври.
  21. Про довжину печер ходять легенди. Загальна довжина існуючих під Лаврою підземель величезна. Але з іншими підземними оселями Русі Лавру пов'язує лише спадкоємність традиції чернечого мешкання в печері. Лаврські ж підземелля діляться на чотири види: власне печери, які служили житлом подвижників, чернечим кладовищем і місцем паломництва; потаємні ходи під оточуючими монастир кріпосними спорудами; господарські льохи, що мають часом багато камер-відділень і поверхів; інженерні комунікації – опалювальні і водовідвідні канали.
  22. Мощі святих у київських печерах покриті одяганнями. У деяких непокриті кисті рук, бо свідчить про нетлінність.
  23. Ближні печери (Антонієві) розташовані на глибині 10-15 метрів, і їх довжина становить 383 метра. Крім преподобного Антонія, в них покояться мощі 73 святих, в числі яких: Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський, Агапіт Печерський, Ілля Муромець.
  24. Лабіринти Дальніх (Феодосієвих) печер залягають на глибині 15-20 метрів і простягаються на 293 метра. У них покояться мощі 49 святих, в тому числі Йосип Багатохворобливий, Єфросинія Полоцька, Тит Печерський (воїн) і знаходиться труна Феодосія Печерського.
  25. В кінці 19 ст. було висунуто припущення, що одна з мироточивих глав, що знаходяться в печерах, належить Св. Клименту Римському і принесена в Лавру в давньоруські часи.
  26. Одним з безперечних чудес можна вважати шапку Марка Печерника (гробокопателя) – її вага становить цілих 4 кг, і зберігається вона в Ближніх печерах. Унікальність цієї шапки в тому, що після молебню стражденні парафіяни можуть надіти скарб і він вилікує і допоможе. Вважається, що ця шапка забирає в себе все негативне, всі біди.
  27. Під час проведення ремонтно-реставраційних робіт у підземній церкві Різдва Христового, що в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври, будівельниками випадково було відкрито невідоме раніше поховання в локулі – у ніші в стіні, призначеній для поховання. Швидше за все, це було перепоховання, адже кістки були в неанатомічному порядку.
  28. У знаменитій карстовій печері "Оптимістична" на Західній Україні нещодавно спелеологами був освоєний ще один важкодоступний грот, названий ними "Києво-Печерською Лаврою".
  29. У період німецької окупації Києва у Лаврі було організовано поліцейську дільницю, де окупаційною владою було вбито близько 500 мирних громадян.
  30. У 1941 році німецькі окупанти підірвали Успенський собор (відновлений 2000 року). Вибух собору був зафіксований німцями на кіноплівку і потрапив в офіційну кінохроніку.

Нагадаємо, в Києво-Печерській лаврі в столиці пройшла міжнародна виставка, присвячена гонінням на церкву в ХХ столітті, життю і загибелі першого православного новомученика – архієрея Володимира.

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерiв

Новини партнерiв