Відомий український театральний режисер Влад Троїцький в ексклюзивному інтерв'ю журналісту "Сьогодні" Володимиру Грисюк розповів, що він думає про національну ідею, масове мистецтво, Євробачення, фріків, українське кіно і долю ГогольFest. Зустріч відбулася в рамках 10-го ОМКФ-2019, де Троїцький презентував перформанс-оперу під назвою "Сходи до ...".
- Нещодавно я записував інтерв'ю з володарем "Золотого ведмедя" Надавом Лапідом, який показував в Одесі фільм "Синоніми". Ця картина, крім іншого, на прикладі Франції та Ізраїлю зачіпає питання національної ідентичності. А як ви думаєте, що означає "бути українцем" і "бути французом", наприклад?
- Це провокаційне запитання. Що значить "бути французом", приблизно зрозуміло. Є якісь маркери, які відразу говорять, хто ти: Помпадур, Лувр, Комеді Франсез, Авіньйонський фестиваль, Канни, Наполеон, Ейфелева вежа, Орсе, вино, сири, круасани з кавою і так далі. На жаль, Україна за роки незалежності не сформувала чіткого маркера, хто ми такі, тобто "Україна – це що?", "Українець – це що?". Я питав про це у різних людей: студентів Могилянки, університету Шевченка, політиків, депутатів – ніхто з них не зміг виразно мені відповісти.
Я розумію, проти чого ми воюємо, але за що?
Коли я розмовляв з співробітниками Міністерства оборони та РНБО, то сказав, що розумію, проти чого ми воюємо, але за що? Ну, крім того, що ми робимо європейський вибір. Знову ж таки, якщо Європа, то яка: угорська, польська, німецька, італійська, грецька чи шведська? Все-таки вона дуже різна і визначається рівнем свідомості та культури. У нас за роки незалежності не сформувалося цієї надбудови, яка б транслювала культурні коди, хто ми є.
- А українська еліта...
- Вона не розуміє. І взагалі, що таке еліта?
- До речі так, що таке еліта?
- Люди, які готові свідомо відповідати на запитання і можуть формувати якусь візію своєї країни. Боюся, що з цим у нас проблеми. Просто немає такого інтерфейсу. З одного боку, це погано і жахливо, а з іншого – дає додаткові можливості, адже ти можеш говорити все що завгодно.
- Чому ви перевезли "ГогольFest" до Маріуполя?
- Ми йдемо туди, куди нас запрошують. У Києві нам не сказали "ні", просто була настільки мікроскопічна підтримка міста, що ми вирішили піти. У разі фестивалю, який є знаковим не тільки для міста, а й для країни, не повинно бути ось такого... коли говорять: "На тобі 10% бюджету, і роби з цим, що хочеш". А решту 90%, вибачте, де взяти? Нирку продати?
Незважаючи ні на що, я залишаюся прагматичним оптимістом!
Незважаючи ні на що, я залишаюся прагматичним оптимістом! Так, з одного боку, є якісь трешові тенденції, а з іншого – я зустрічаю дивних людей в Україні, які створюють свої екосистеми: це платформа "Тепле місто" в Івано-Франківську,! FEST або MozArt у Львові.
- Як ви ставитеся до масового мистецтва?
- Слава богу, що воно є. В Україні я називаю цей тренд "вовчиця в шльопанцях", тобто синтез Олега Винника та Олі Полякової. Раніше ще були "Гриби", а зараз з'явилася MARUV. Таке є – і відмінно! А ось держава повинна займатися протекціонізмом мистецтва, всього того, що не тільки формує його (держави) імідж всередині країни, а й позиціонує в світі.
Я придумав нам національну ідею – "офшор для пасіонаріїв".
До речі, я придумав нам національну ідею – "офшор для пасіонаріїв". На Заході зараз дуже складно молодим художникам – ринок повністю забитий, а ось Україна цілком могла б надати майданчики для їх реалізації. Сподіваюся, коли-небудь якийсь чоловік з уряду зрозуміє, що якщо ти не матимеш чим пишатися (чимось творчим), крім того, що ти протистоїш агресії, то перспективи твої "кепські".
- Мені здається, що ви зробили для України більше, ніж Міністерство культури за всі роки незалежності.
- Тільки не кажіть про це міністру, а то він піде в туалет і повіситься.
- А ви згодні з думкою, що українцям в плані мистецтва не вистачає розмаху, нахабства, яка властива художникам з розвиненіших культурно країн?
- Розумієте, нахабство не є критерієм якості. Наприклад, зараз є експериментальне мистецтво – це коли людина нічого не вміє, але каже: "Я ось вам зараз покажу експеримент". Але важливо розуміти, що в основі експерименту завжди повинні бути фундаментальні знання. Тільки тоді ти можеш висунути гіпотезу і, завдяки експерименту, з'ясувати, істинна вона чи ні.
Дивіться відео: фрік-кабаре Влада Троїцького DakhDaughters співає пісню Gannusya
- Вам подобаються неординарні особистості?
- Так, тому що неординарна особистість рухає прогрес, тоді як ординарна особистість ходить за певними рамками. Фрік – вільний. Хоча потрібно розуміти, що свобода – це вміння відповідати за свої вчинки.
Дивіться відео: колектив "ДахаБраха" Влада Троїцького співає пісню "Чернець"
- Як ваш колектив "ЦеШо" потрапив на національний відбір Євробачення 2019?
- "ЦеШо" абсолютно не формат цього конкурсу, але мені зателефонували організатори українського відбору і запитали, чи не хочу я відправити "ДахуБраху". Я сказав, що ні, адже їм давно вже не цікава ця історія, але запропонував "ЦеШо". Так, це було провокативно, але вони там трохи всіх підбадьорили.
Дивіться відео: кліп на пісню Hate групи "ЦеШо"
- Дивитеся українські фільми?
- Було кілька спроб, але я вирішив від цього відійти. Кажуть, хороший фільм "Мої думки Тихі", де знімалася Ірма Вітовська. Хто ще? Лозниця, Слабошпицький... На жаль, у нас немає культури якісно говорити текст. Може, цього ніхто не вчить...
- Ви маєте на увазі акторську гру чи сценарій?
- Наскільки я розумію процес зйомки фільму в Україні, більша частина бюджету йде на техніку і, відповідно, не залишається ресурсів на репетиції. Коротше кажучи, за один день актор повинен зіграти купу всього, а це далеко не у всіх виходить.
- А що для вас талант?
- Я вважаю, що кожна людина талановита, але потрібно вміти відкрити це в собі. Та й на самому таланті ти далеко не заїдеш. Звісно, бувають генії, які ні з того ні з сього взяли і зробили, але це виняток з правил. Таких людей дуже мало, тому потрібно підвищувати рівень освіти, щоб розуміти весь світовий контекст.
Влад Троїцький – український театральний актор, режисер, драматург і телеведучий. Засновник і художній керівник колективу "ДахаБраха", фрік-кабаре Dakh Daughters, лялькового кабаре "ЦеШо" і проекту NOVAOPERA. Президент міжнародного фестивалю "ГогольFest". Режисер в театрах України, Німеччини, Угорщини, Польщі, Швейцарії.
Нагадаємо, раніше Влад Троїцький в інтерв'ю "Сьогодні.Lifestyle" розповів, від чого, а головне – від кого залежить повернення "ГогольFest" до Києва.