Головна Сьогоднi

Шість рекордів, природа – ворог і друг і таємниці традицій: як пройшов XXV гуцульський фестиваль

XXV Міжнародний гуцульський фестиваль пройшов з розмахом

<p style="text-align: justify;">XXV Міжнародний гуцульський фестиваль. Фото: прес-служба</p>
XXV Міжнародний гуцульський фестиваль. Фото: прес-служба

У Карпатах відгримів XXV Міжнародний гуцульський фестиваль. Гуцули показали вищий клас, адже фестиваль тривав цілих дев'ять днів: кожен день нова локація, нові змагання і нові рекорди. А їх там було цілих шість! Щоб бути в гущі подій, гості, і учасники фестивалю розмістилися в готелі Romantik Spa Hotel. Побував на цьому фестивалі в Яремче і кореспондент "Сегодня".

Всі, хто не пропустив жодного дня фестивалю – танцювали аркан, майстрували топірці, підковували коней, дегустували сири і вина, відвідували ярмарки та майстер-класи, а також побували на справжньому гуцульському весіллі. За словами координатора Міжнародного гуцульського фестивалю Івана Гаврона, в цьому році він був одним з наймасштабніших і цим самим встановив рекорд. Справа в тому, що фестиваль став найтривалішим гуцульським фестивалем.

"Все кипить, танцює і співає!" – Так лаконічно описав цю подію Іван Гаврон.

Погода, звичайно, вносила свої корективи в це дійство: не всім вдавалося доїхати до потрібних локацій або ж провести змагання. Однак, це не стало перешкодою в загальному святкуванні й інших конкурсах.

Перші дні і перші рекорди

"Невже через цей дощ ми не побачимо навіть гори?" – перше, що спало на думку по дорозі до Яремче. Дощ лив практично без перепочинку, і похмура погода диктувала такої ж похмурий настрій. Однак, вже в перші фестивальні дні ноги самі несли до кола юнаків і чоловіків, які завзято і наполегливо танцювали національний гуцульський танець – аркан; до музикантів, які підбадьорювали всіх своєю веселою музикою; до столів, які просто ломилися від гуцульських страв і національних страв. Їх там дійсно було чимало – бануш, зупа (грибна юшка), гуцульський борщ з білим буряком, карпатські сири, гуцульські голубці, сало (куди ж без нього), пряники. А які ж частування пройдуть без традиційних міцних напоїв – медовухи і вин. Адже, медовуха в Карпатах – це як віскі в Шотландії.

І дійсно, в карпатському містечку Татарів, де і проходили одні з перших змагань, а також в Поляниці були встановлені два рекорди України: перший – на найтриваліший гуцульський танець аркан, другий – на масове частування стравами, приготованими на вогні.
Найвитривалішими в танці стали тільки двоє – 14-річний Олексій та 18-річний Ярослав. Вони без перерви танцювали 1 годину і 5 хвилин. Національний рекорд зафіксували представники Національного Реєстру Рекордів України.

_img_0281
Танець аркан
Фото: прес-служба

На високогір'ї в Ворохті зафіксували ще один рекорд України – одночасно 43 гуцули змагалися на стійкість і силу з традиційними сокирками – бартками. А ось в Поляниці встановили рекорд на наймасовіше частування гуцульськими стравами, приготованими на вогні.

_img_0110_01
Гуцульські смаколики
Фото: прес-служба

Для гостей фестивалю приготували п'ять баранів на рожні, 100 літрів юшки з баранини, 150 порцій супу з білих грибів, 60 літрів бануша та інші гуцульські страви. За лічені години від цих ласощів залишилися тільки крихти. Справедливості заради сказати, від поганого ж настрої не залишилося нічого. Тим більше, що погода все-таки посміхнулася всім, хто був присутній на фестивалі і вже на наступний день замість дощовика в рюкзаку сміливо оселилися сонцезахисні окуляри.

Гуцульське весілля і дегустація сирів на полонині

Наступний фестивальний день був не менш цікавий, адже багатьом вдалося побувати на справжньому традиційному гуцульському весіллі. В Яремче місцевий ансамбль показав справжнє обрядове дійство, де відтворив всі етапи справжнього гуцульського весілля: благословення нареченої і нареченого, танці старост з деревцями (традиційно у гуцулів це будь-яке хвойне дерево – ред.), завивання молодої, вінчання, складка, і т.д. Багатьом навіть вдалося взяти участь в цій дії – хто міг, той пустився в танок разом артистами в барвистих костюмах, а хто надавав перевагу пасивній участі – майстрував вінки на майстер-класах.

img_0629
Гуцульське весілля
Фото: прес-служба

Черговий же Національний рекорд України в рамках гуцульського фестивалю встановили в селі Микуличин під час свята "Полонинський клич" – "Найбільша кількість чабанів в долині". На полонині Горган разом зібралося 37 ватаг (пастухи, сировари – ред.), Які представили свою продукцію – карпатські види сирів. Добиратися, чесно кажучи, було складно, адже після дощів грунтова дорога перетворилася у важкопроходиме багно.
Всі, хто змогли дістатися в долину, побачили, як пасуть кіз і овець, поспілкувалися з місцевими сироварами, спробували різні види сирів, бануш, запечену картоплю і коржі з медом.

img_1518
Види гуцульських сирів
Фото: прес-служба

Варто відзначити, що конкурс на кращий гуцульський сир проходив вперше в рамках Міжнародного гуцульського фестивалю. Тут були представлені такі види сирів, як будз (копчений сир від слова "будитися, коптитися", цей сир коптився 6-8 днів – ред.), вурда, а також бринза. Переможець конкурсу на кращий сир навіть відкрив секрет свого приготування сиру. На фестивалі він представляв бринзу і вурду, хоча готує ще і будз.

"Щоб вийшов 1 кг сиру будз – потрібно 10 літрів молока. Зазвичай ми беремо 40% коров'ячого на 60% овечого молока. Сир ми виготовляємо за старовинною технологією, якій понад 300 років. Свіже молоко ставимо в дерев'яний посуд. Там його глигаємо (звертаємо – ред.). Після того, як молоко згорнеться, сир перекладаємо в марлю і він там трохи просихає. Далі сир ставимо в дим на 3-4 дні. Потім залишаємо в приміщенні на 15-20 днів. Ось вам сир будз готовий до вживання", – розповів переможець конкурсу на кращий гуцульський сир.

Коні вибагливі, ярмарок та концерт

Далі гуляння і черговий конкурс перекочували на полонину "Перці" в село Яблуниця. Тут було встановлено шостий рекорд фестивалю – на найдовшу колону з гуцульського гужового транспорту. Фіри, брички і фіакри вишикувалися на 109 метрів і 20 сантиметрів. Всі учасники вишикувалися в колону і так рухалися від початку села Яблуниці до місця локації "Перці".

Паралельно з цим рекордом відбувся і конкурс на найкращий транспортний засіб гуцулів. Тут вже оцінювали як транспорт, так і саму конячку. За 1-е місце переможець отримав лоша (коштує воно зараз близько 10 тисяч гривень – ред.). За 2-е місце учаснику дарували сідло (як розповіли місцеві – сідло зараз коштує 300-500 доларів – ред.). А ось за 3-є місце давали упряж, яка теж коштує близько 8-10 тисяч гривень. Як розповів сільський голова с. Яблуниці Роман Павлечко, цей конкурс проводився вперше.

img_1359
Учасники конкурсу зі своїми кіньми
Фото: прес-служба

"У цьому конкурсі враховувався зовнішній вигляд транспортного засобу (коня, збруї, транспортного засобу), ветеринар дивився стан коня, журі оцінювало зовнішній вигляд господаря. Оцінювати було непросто, адже у кожного транспортного засобу своє спеціальне призначення. Наприклад, фіра для того, щоб перевозити якийсь вантаж, фіакр і карета більш представницького класу для перевезення людей", – зазначив Роман Павлечко.

Варто відзначити, що деякі креативні учасники навіть вбудували в свої карети і брички справжні динаміки! З вітерцем і з музикою, так би мовити! І це журі теж враховувало.

1532993541.4093
Карета з динаміком
Фото: Аліна Устиловська

На коней подивилися, а й про себе не забули. Всі бажаючі спробували коня підкувати та й саму підкову виготовити. Хто виявився не таким сміливим, то просто заглянув в гончарську майстерню і в крамницю з традиційними сувенірами. Погода відверто говорила, що дощовик потрібно залишити у валізі, а взяти з собою капелюх або панамку.

img_1674
Ярмарок в Яремче
Фото: прес-служба

Останні дні гуцульського фестивалю проходили в самому місті Яремче. У центрі міста розмістився ярмарок, де можна було не тільки купити сувеніри, смаколики, чаї та вина, а й спробувати все це на зуб. Ціни на деякі товари відверто кусалися, але де ще можна купити справжню якісну вишиванку з ручною вишивкою? Закінчилося масштабне дійство фестивалю дзвінким концертом в центрі міста, на якому виступали місцеві колективи та українські артисти Тоня Матвієнко та Арсен Мірзоян.

"Ніхто не залишився байдужим до цього фестивалю. Всі населені пункти Яремчанщини брали активну участь в організації та проведенні конкурсів. На підготовку пішло багато часу. Організаційний комітет обговорював підготовку фестивалю ще перед Новим роком, а потім ще після різдвяних свят. Відновлення традицій і культури України дуже важливі. Всі подібні фестивалі роблять грандіозну справу – вони об'єднують нас як націю, як народ", – зазначив координатор Міжнародного гуцульського фестивалю Іван Гаврон.

Сувеніри, подарунки, частування, вино і хороші веселі враження і спогади вдалося вмістити в чотири сумки, замість однієї, з якої і починалася подорож. Дощовик лежав в надрах валізи, а в Київ їхав багаж знань з гуцульських традицій, обрядів і гостинності.

Нагадаємо, під час різдвяних вихідних Ольга Сумська, Віталій Борисюк, Тоня Матвієнко, Арсен Мірзоян, Наталія Бучинська та Тетяна Гончарова побували в Яремче, де вже в п'ятий раз пройшов зимовий етно-фестиваль Winter Romantik Fest.

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерiв

Новини партнерiв