Головна Сьогоднi

Смачне Підкарпаття: в Польщі обов'язково потрібно спробувати форель на грилі і випити Жешувяк

Що слід побачити і продегустувати в гірському краї по сусідству з українським кордоном

<p style="text-align: justify;">Фото: А. Гаврилюк</p>
Фото: А. Гаврилюк

На крайньому південному сході Польщі, між Україною і Словаччиною, клином вдається Підкарпатське воєводство. Більшу його частину займає низькогір'я, що є продовженням Карпат. В Україні ця частина Карпатських гір називається Східні Бескиди. У Польщі вони переходять в Бещади, а потім – в Низький Бескид. Хребти тут пологі і низькі – не вище 1200-1400 м (на такій висоті розташовані верхні станції підйомників на гірськолижному курорті "Буковель"). До самого верху вони вкриті густими лісами. Людина не встигла бездумно погосподарювати в цих місцях, тому Низький Бескид і Бещади пишаються незайманою природою, як ніякий інший регіон Польщі. Дика природа мирно співіснує з розвиненою інфраструктурою для туризму активного відпочинку: хорошими дорогами, комфортними готелями в горах, добре позначеними маршрутами для піших, кінних і велопрогулянок, безліччю маленьких музеїв найнесподіванішою тематики.

Новинка

Цього року в Підкарпатті туристам запропонували тематичний маршрут, який чудово доповнює і поєднується як з активним, так і з пізнавальним відпочинком. Називається він "Дорога історичних рецептур" і включає в себе 16 місць, так або інакше пов'язаних з місцевою кухнею, – пивоварні, ресторани, винні підвали, винокурні та кондитерські. Навіть якщо мандрівник не планує цілеспрямовано дотримуватися "Дороги історичних рецептур", він завжди може відвідати ту з локацій, що зустрінеться на його маршруті. Ми розповімо про деякі об'єкти цього смачного маршруту, тих, відвідування яких або вдало лягає на маршрут автомобільної поїздки по Польщі, або далі – до Європи.

Соліна: форель, пляжі, курорти

Цікавий об'єкт, розташований поруч з нашим смачним маршрутом. Це водосховище, створене в 60-х роках XX століття. Прибережні села перетворилися на курорти, а саме озеро – на місце для занять водними видами спорту. Для туриста Солінське озеро можна розглядати як місце для ночівлі в автомобільній подорожі. Тут можна покататися на прогулянковому теплоході (водосховище в оточенні гір виглядає цілком живописно) і спробувати форелі гарячого копчення за місцевим рецептом.

solina-lake

Прогулянка на катері. Водосховище затопило простору звивисту ущелину серед порослих лісами гір. Фото: А. Мазур

img_1495

ООбід. Риба на грилі готується на Соліна особливим способом. Фото: А. Мазур

Ж

ешув: палаци, аеропорт, Жешувя

к

Столиця воєводства Підкарпаття і стартова точка "Дороги історичних рецептур". Крім основної теми розповіді, цікавий своїм аеропортом: звідси багато рейсів по Європі від Ryanair, рейси польської LOT до Нью-Йорка і німецької Lufthansa до Мюнхена. Тому є сенс при плануванні подорожі віддати Жешуву один день. З України сюди зручно добиратися поїздом Київ – Пшемисль, а далі – електричкою до Жешува.

У самому місті обов'язковими до огляду є Ряшівський замок і Підземний туристичний маршрут, що проходить під центральними кварталами. Це що стосується пізнавальної частини подорожі. "Дорога" ж зазначає Жешув як центр місцевого пивоваріння: зверніть тут увагу на такі напої, як старомєскій Пільзнер, жешувяк (пшеничне пиво) і темне галицьке.

lancut_001

Шедевр. Ланцутський замок знаходиться за 18 км від Жешува. Фото: А. Гаврилюкк

food_polska_005

Пиво. Знаменитий жешувяк. Фото: А. Гаврилюк

zheshuv

Фонтан. Затишний центр міста. Фото: А. Гаврилюк

Кросно: наливки і музей склодувів

Від Жешува "Дорога" веде до Кросно. У XV-XVIII ст. містечко стало одним з найважливіших пунктів на торговому шляху з Карпат до Угорщини, сьогодні воно відоме як місто склодувів. Про що нагадує і Музей скла.

При вході відвідувачів зустрічає 3D-малюнок на підлозі, що відображає процес виробництва. Потім вони потрапляють до справжнісінької майстерні, де кожен може спробувати себе в ролі склодува – для початку спробувати видути хоча б просто правильну кульку. Потім можна поспостерігати, як працюють майстри, які наносять на келихи і вази малюнки, що створюють мудровані вітражі за стародавніми, майже середньовічними технологіями.

Що стосується гастрономічної частини подорожі: віддайте належне кросненським наливкам.

glass-museum

Музей. Майстер за роботою. Фото: А. Мазур

Хіпісовка: настойки і зал слави рок-н-ролу

Історія розпорядилася так, що починаючи з 50-х років XX ст. Підкарпаття знелюдніло. Наприкінці 60-х сюди потягнувся народ, якому нудно було будувати соціалізм, – наприклад, неформали і люди мистецтва всіх мастей. У глушині, в підкарпатських селах і містечках, до цих столичних диваків ні владі, ні аборигенам справи не було. Можна було займатися тим, до чого душа лежить. У підсумку на зникаючі прикмети тієї епохи натрапляєш в багатьох місцях Підкарпаття. Те неабияк постарілий хіпі продає якісь сувенірні цяцьки, то таких же хіпарів, тільки молодих, бачиш в альбомах з історичними фотографіями...

hipisowka_027

Притулок хіпі. Громадський транспорт сюди ще не добрався. Фото: А. Гаврилюк

Якщо не знати цього моменту місцевої історії, то частина колориту такого місця, як Хіпісовка, буде явно загублена. Розташоване воно неподалік жвавої траси до Словаччини, поруч з українським кордоном. Спочатку сірий сарайчик здався притулком для незрозумілих мені людей, які вирішили усамітнитися "в глушині, в селі" подалі від цивілізації, які ведуть здоровий спосіб життя тощо. Приємно було помилитися: всередині непоказного будиночка знайшлося місце і якійсь подобі алхімічної лабораторії, де створюються напої , і залу слави рок-музики. А на задньому дворі – ще і затишній дощаній терасі з видом на гори.

У Хіпісовці мешканці характерної зовнішності захоплено творять всілякі настоянки на травах, які особисто збирають в місцевих горах. Творчість явно превалює над гешефтом. Тут можна навіть не пити нічого – ви отримаєте естетичне задоволення від самого процесу приготування, розливу, подачі. Зі стін за тим, що відбувається схвально спостерігають Джим Моррісон, Джон Леннон і інші історичні особистості, які знають толк в напоях і музиці.

Одним словом, Хіпісовка – дивне місце, де вдало розбавляють знайомство з музеями живопису і національного побуту.

hipisowka_013

Дегустація. Трави для напоїв збирають в навколишніх горах. Фото: А. Гаврилюк

Як сюди дістатися

Оптимальний спосіб подорожі Підкарпаттям в цілому і по "Дорозі історичних рецептур" зокрема – автомобіль. З Києва маршрут виглядатиме приблизно так: доїжджаємо до прикордонного пункту "Краковець" (траса М10). Це якщо хочемо безпосередньо вибратися до першої точки "Дороги" – містечка Ланьцут. Якщо в планах побувати ще й у Перемишлі (він же – Перемишль), то можна орієнтуватися на перехід "Шегині" (траса М11). Чистий час у дорозі з Києва – близько 10 годин. Якщо не брати до уваги простій на кордоні. Але тут вже як карта ляже...

Для тих, хто вирушає в подорож своїм ходом, ідеальним транспортом стануть потяги "Інтерсіті", такі до Перемишля з Києва та Одеси. Квиток за 350 грн, потім близько семи годин в дорозі – і ви в Підкарпатті.

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерiв

Новини партнерiв