Аліна Бонд
редактор Батькам хочеться якомога ретельніше захистити своїх дітей від поганого впливу, від поганих емоцій, від неправильного уявлення про людей. На жаль, трапляються ситуації, коли вихователь у дитячому садку, педагог в школі або керівник гуртка допускає зі свого боку агресивну поведінку, або упереджене ставлення до дитини. Або викладач припускається помилки, або невірно тлумачить поведінку учня, не проясняючи з ним ситуацію, дозволяє собі оціночні судження і залишає в душі дитини негативний відбиток.
Марія Фабрічева. Фото: прес-служба
Сімейний психолог і консультант-медіатр Марія Фабрічева поділилася з нами, які кроки потрібно зробити в подібній конфліктній ситуації, як пояснити дитині, що в таких ситуаціях необхідно зробити.
Що робити батькам, якщо у дитини сталася конфліктна ситуація з педагогом
- Не ігнорувати розповідь дитини, за принципом "нічого не сталося" і не чекати, що само-собою вирішитися, особливо в разі, якщо подібні ситуації стають не разовим епізодом.
Важливо розуміти, що для вас, як дорослій, яка має досвід, людині, такі історії можуть здаватися простими в своєму дозволі, а для дитини це складний конфлікт, тупик, з якого вона не бачить виходу і потребує вашої підтримки.
- Не вдавайтеся до оціночних суджень за принципом "сам винен; значить заслужив, коли вчитель завжди правий".
Навпаки, дайте зрозуміти дитині, що ви готові її вислухати і розібратися в даній ситуації; поясніть, що і дорослі люди бувають не праві, можуть помилятися і вести себе не гідно.
- Не знецінюйте дитину, її думку з даного питання, її почуття і переживання.
Дайте дитині право висловити свої почуття з цього питання і можливість прояснити їх.
Фото: Mycity4kids
Нехай малюк розповість, як і коли він злився, чого він боїться і висловить свою думку, як про педагога, так і про те, що сталося. Коли дитина заспокоїться, можна проговорити з нею план прояснення ситуації безпосередньо з педагогом, з яким трапився конфлікт. Важливо дати зрозуміти дитині, що це буде зроблено не для того, щоб знайти винних або перевернути ситуацію проти дитини, а для того, щоб знайти компроміс в даному питанні і не допустити повторення таких болючих і драматичних подій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ви також можете уточнити у дитини її бачення вирішення цього питання, як би вона хотіла, щоб ситуація вирішилася, чого вона побоюється, про що переживає. У разі якщо дитина боїться прояснювати конфлікт з педагогом, важливо з'ясувати, в чому саме полягає причина страху.
Бути може, дитина боїться, що при з'ясуванні вона буде виглядати не в кращому світлі, або у неї є фантазії (або факти), що педагог буде їй мстити, занижуючи оцінки, або ж вона (дитина) не все розповіла і тепер побоюється, що спливуть неприємні для неї моменти.
Якщо виявиться, що дитина стала ініціатором конфлікту, даємо їй зрозуміти, що ви раді тому, що вона сказала правду, і що надалі вона може не боятися розповідати вам все на чистоту. І що подібні ситуації важливо вирішувати не за принципом – "попався негідник", а для того, щоб знайти здоровий спосіб виправити ситуацію, все прояснити і далі не доводити до конфлікту.
Проясніть з дитиною і той момент, що ви любите її і вона для вас важлива як особистість, навіть коли помиляється або перевіряє соціальні правила на стійкість. Що ви готові підтримувати її, промовляти з ним всі ситуації і показувати, які з них засновані на здорових принципах, а які є неприпустимими.
Якщо ж виявиться, що в ситуації неправий педагог, дайте дитині можливість зрозуміти для себе, чому не варто замовчувати конфлікти і навіщо прояснювати гострі ситуації, що вона може розраховувати на вашу допомогу і захист, що ніхто не має право принижувати і ображати іншого, поза залежно від статусу, віку та взаємовідносин.
Для прикладу розглянемо випадок "Музичний керівник, назвав дитину "безвідповідальною" за те, що вона відмовлявся займатися в танцювальному класі і показав педагогу язик".
Ось схема, завдяки якій, можна вийти з подібної ситуації і залишитися в позиції win-win
- Проясніть з дитиною значення цього слова, доречність його вживання, в стилі, що мав на увазі вчитель і чому він вибрав саме це слово;
- Проясніть з дитиною, що вона хотіла сказати педагогу, коли показала язик; показаний язик, швидше за все, був ознакою бунту, прояснюємо проти чого, конкретно, дитина бунтує – проти занять або проти педагога.
- o якщо, проти виконання завдання, поставленого на занятті, прояснюємо з дитиною причину її відмови виконувати ту чи іншу задачу; а також важливість виконувати навчальні завдання, навіщо і що це дає в майбутньому.
- o якщо ж проти особистості педагога, прояснюємо причини такого ставлення з педагогом, даємо дитині право на вираження своєї думки щодо вчителя (навіть якщо ваші думки не співпадають) і розробляєте план взаємодії з "неулюбленим" педагогом, так, щоб всім сторонам конфлікту було комфортно.
- Безпосередньо з педагогом, прояснюєте ситуацію, як він бачить її зі свого боку і яке рішення буде в його розумінні оптимальним, щоб знаходити можливості для вирішення конфліктів, залучення дитини до занять, без маркувань, що знецінюють.
Якщо ви дізналися, що педагог назвав дитину якимось словом, що ображає її як особистість, принижує її гідність будь-то на емоційному, інтелектуальному або фізичному рівні, зробив це публічно, перед усім класом – такі питання важливо прояснювати, з педагогом, невідкладно.
Фото: OD-Club
І робити це варто, слідуючи принципам Дорослого діалогу. Це означає, що вам варто видихнути, дозволити собі бути недосконалим і відігнати від себе думки про те, що тільки у поганих батьків кривдять дітей або діти поводяться якось не так.
Одним словом, потрібно гнати від себе будь-які думки, за допомогою яких вами зможуть маніпулювати. Пам'ятайте про те, що ви йдете не з ролі дитини до "Маріванні" на педраду, де вас будуть вичитувати, як недбайливу школярку, а йдете з ролі Дорослого, який хоче і має право прояснити те, що трапилося і не допустити такого ставлення до своєї дитини.
При діалозі з педагогом, намагайтеся не переходити на особистості, а використовувати Я-послання і принцип: всі люди в порядку, не в порядку може бути тільки поведінка. Це означає, що ви ведете діалог від першої особи і говорите про своє ставлення до ситуації, уникаючи оцінок компетентності педагога і не звертаючись до його совісті.
Приклад, як це може виглядати:
"Шановний педагог. Моя дитина повернулася додому і розповіла мені, що ви дозволили собі принизити її перед усім класом і назвали її образливим словом. Я, як мати, відчуваю багато негативних почуттів, по відношенню до даної ситуації, і хочу прояснити це питання.
Однак, перед тим, як ми з'ясуємо його, я хочу висловити свої почуття і сказати вам про те, що я категорично не згодна з таким ставленням до своєї дитини, вважаю його неприпустимим.
І вірю в те, що ми з вами, як дві дорослі людини, розберемося, що сталося і знайдемо адекватний вихід з цієї ситуації, а також не допустимо загострення цього конфлікту і повторення публічних принижень моєї дитини в майбутньому, будь-то з вашого боку, будь-то з боку інших педагогів".
Якщо ж вам не вдасться вирішити це питання мирно, педагог буде всіляко йти від своєї відповідальності, в даному питанні, намагаючись перекласти провину на дитину, на вас, на складну ситуацію, або на мале фінансування і т.п.; маніпулювати або ігнорувати те, що трапилося, як батько, можете звернутися до керівництва школи і спробувати вирішити це питання мирно, згідно вище запропонованої схеми.
Якщо ж керівництвом школи, також заохочується негативна поведінка педагога, в стилі – мало платять, багато дітей, ми вам не винні – це вагомий привід подумати про зміну школи на більш здорову по психологічній атмосфері.
Потрібно бути уважними до того, що розповідають вам і про що говорять ваші діти. Потрібно цікавитися їх справами в школі і у дворі, прислухатися і помічати зміни в їх настрої і поведінці. Не ігнорувати скарги, страхи і небажання йти в школу, садочок або у двір.
Ваші діти – це особистості, які активно розвиваються, у яких є найрізноманітніші потреби, не тільки психологічні, а й фізіологічні. Однак до певного моменту саме ви, як Дорослий і Батько, можете допомогти їм відслідковувати і розуміти, що з ними відбувається. Якщо ваша дитина відчуває багато страху, тривог, емоційно нестійка, агресивна і здається гіперактивною, це не завжди пов'язано з психологічними складнощами. Той же дефіцит жирних кислот Омега-3 і Омега-6 в організмі дітей може призводити до таких зовнішніх проявів. Саме ці мікроелементи відповідають за розвиток нервової системи і мозку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Часто брак викликаний тим, що в раціоні дитини дуже мало продуктів, що містять корисні кислоти. Що в наш час можна легко вирішити за допомогою функціональних продуктів. Наприклад, зараз існують йогурти, які містять норму необхідних кислот. Важливо комплексно підходити до аналізу будь-якої ситуації, яка відбувається з вашою дитиною. Важливо прояснити всі деталі зрозуміти, чому відбуваються конфлікти і вибрати максимально ефективне рішення для виходу зі складної ситуації.
Нагадаємо, психологи не радять перекрикувати крики дитини, адже вона буде заходиться ще більше. По-друге, малюк зрозуміє, що всі проблеми потрібно вирішувати за допомогою крику. Замість цього спробуйте спокійно, помірковано привернути до себе увагу і доброзичливо задати одне питання. Так, це буде важко, але потрібно набратися терпіння. Питання звучить так: "Це велика, середня або маленька проблема?".
Головні теми