Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Головна Сьогоднi

Демографічна обстановка: українки стали народжувати пізніше, а бебі-бум відбудеться після закінчення війни

Перш ніж думати про потомство, сучасні жінки зайняті самореалізацією, а нестабільна ситуація в країні сприяє зростанню хвороб серця і судин

Демографічна ситуація в Україні ось вже багато років демонструє негативну динаміку в різниці між показниками народжуваності і смертності. Профільний експерт пояснив у коментарі Сегодня.иа, що така тенденція має чітке історичне пояснення.

Згідно з даними Міністерства юстиції України за перше півріччя 2014 року, народжуваність зменшилася на 25 тис. осіб у порівняння з 2013.

ukraine_map-

Те ж сталося і зі смертністю – у 2014 вона зменшилася на 19 тис. осіб у порівняння з показниками 2013. Але співвідношення між показниками народжуваності та смертності залишилося майже однаковим: у 2013 – 162 тис. осіб, у 2014 – 155 тис.

ukraine_map-_01

За роз'ясненням демографічної ситуації в Україні Сегодня.иа звернулася в Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України. Розібратися в ситуації і прокоментувати дані Мін'юсту допоміг заступник директора, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Олександр Гладун.

ІСТОРИЧНІ ХВИЛІ

Експерт Інституту демографії пояснює, що сформована в Україні ситуація, коли смертність перевищує народжуваність, пояснюється історичними процесами.

"Народжуваність в Україні змінюється хвилеподібно – різкий спад народжуваності почався наприкінці 80-х – на початку 90-х років і тривав до початку 2000-х років, коли показник сумарного коефіцієнта народжуваності склав 1,1 дитини на одну жінку. Зараз жінки, які народилися в ті роки, увійшли в активний репродуктивний період. Оскільки кількість жінок зменшилася, звичайно і кількість народжених в абсолютних числах буде менша. Що стосується смертності, то тут впливає інша демографічна хвиля. У 50-х роках був післявоєнний сплеск народжуваності і ті, хто народився в цей період, зараз вже вступили або вступають у пенсійний вік, а в більш старшому віці смертність зростає. Таким чином, зараз додалися дві хвилі – зменшення кількості жінок репродуктивного віку і велика чисельність людей старшого віку. Крім того, на смертність впливає смертність чоловіків працездатного віку, а в Україні цей показник набагато вищий, ніж у Європі", – зазначає фахівець.

Говорячи про природний приріст населення, Олександр Гладун називає необхідні для цього умови.

"Для того, щоб чисельність населення в Україні не скорочувалася за рахунок природних факторів (народжуваності і смертності), необхідно, щоб сумарний коефіцієнт народжуваності був на рівні 2,1 – 2,2 дитини на одну жінку, у нас зараз цей показник на рівні 1,5. Крім того, відбулися зрушення в самій репродуктивній поведінці – середній вік народження за останні років десять змістився з 24 років до 27 років. Тому, якщо жінка народжує пізніше, кількість дітей, яких вона може народити, зменшується", – пояснює фахівець.

За словами експерта, причиною змін у репродуктивній поведінці українських жінок стали загальні цивілізаційні процеси.

"У Західній Європі така зміна репродуктивних установок давно вже сталася. У Скандинавських країнах цей вік ще вищий. В Україні ж ці психологічні трансформації відбулися після розпаду Радянського Союзу. Жінки насамперед хочуть самореалізуватися, стати економічно самостійними, створити якусь основу для подальшого життя, а потім вже заводити дитину. Але, загалом, у розвинених країнах це добре відома тенденція", – розповідає Олександр Гладун.

СИТУАЦІЯ У РЕГІОНАХ

Коментуючи народжуваність у різних регіонах України, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії зазначає, що найкращі показники народжуваності у західних областях.

"Народжуваність традиційно вища в західних областях. Найвищі показники у Волинській, Закарпатській, Рівненській області. Найменша ж народжуваність за підсумками попередніх років у Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Чернігівській областях. Тут більше літнього населення, особливо в Чернігівській області. Важливу роль у цьому випадку відіграють сімейні установки і традиції. На західній Україні висока орієнтація на сім'ю, люди більш релігійні і це впливає на показники народжуваності. А смертність залежить від вікової структури. У Чернігівській області найстаріше населення, а там, де населення молодше – в тій же Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській областях – там і показники смертності нижчі, більше дітей народжується. У нас досить старе населення, за цим параметром Україна входить до 20-ки країн світу з найстарішим населенням", – пояснює Гладун.

Серйозною проблемою для вивчення демографічних тенденцій в Україні є відсутність своєчасного перепису населення.

"У нас єдиний у роки незалежності перепис населення був у 2001 році. Чим далі ми від нього, тим більше неточностей накопичується при обліку населення і реальна чисельність населення починає розходитися з тією, що йде за даними статистики. Нам вкрай необхідна оцінка реальної чисельності населення в регіонах. За рекомендаціями ООН, перепис населення необхідно проводити щонайменше раз на 10 років", – зазначає Олександр Гладун.

На думку експерта, особливо негативно на демографічну ситуацію впливають військові дії і нестабільна ситуація в країні.

"У результаті того, що відбувається в країні, підвищується смертність населення. Підвищується кількість серцево-судинних захворювань, інсультів. Звичайно, в такі складні часи люди відкладають народження дітей і, як наслідок, відбувається зниження народжуваності. Тобто демографічна ситуація буде погіршуватися в результаті цієї кризи. Однак, після кризових подій смертність падає, а народжуваність підвищується. Це демографічна закономірність, яка проявляється у всіх країнах після аналогічних криз", – зазначає експерт.

Новини партнерiв

Новини партнерiв