Вчені з'ясували, що головний мозок людини, що володіє лідерськими якостями, краще здатний налагоджувати нейронну синхронізацію з мозком підпорядкованих їй людей. Зі звітом, що розповідає про роботу дослідників, можна ознайомитися в журналі PNAS.
В експерименті вчених взяли участь 11 груп добровольців, кожна з яких складалася з трьох осіб. Людей просили обговорити якусь проблему, спочатку беручи участь у дискусії на рівних, а потім група обирала свого лідера, який повинен був вести обговорення. Всі взаємодії учасників групи записувалися на відеокамеру, а активність їхнього мозку вимірювалася за допомогою сканування, заснованого на методі функціональної спектроскопії в ближній інфрачервоній області (fNIRS).
Дослідники з'ясували, що навіть у тих випадках, коли в групі не повинно було бути явного лідера, нейронна активність мозку людини з найбільш яскраво вираженими лідерськими якостями синхронізувалася з активністю мозку двох інших людей в момент їхнього спілкування і підвищувалася ще більше, якщо спілкування ініціювалося лідером, а не веденим. Більше того, вчені стверджують, що завдяки вимірам нейронної активності в лівому скронево-тім'яному вузлі головного мозку можна передбачити частоту і активність взаємодій лідера з членами його групи.
Головні теми