Нейрохімія стресу, або як змінюється наш мозок, коли ми отримуємо психічну травму

Нервові клітини не відновлюються – ця класична ідея про нееластичність мозку спростовується новітніми світовими дослідженнями . Їх результати доводять : в залежності від способу життя , кількості психічних травм і рівня стресу мозок змінюється . Як на нього впливають різні життєві ситуації , які хімічні реакції відбуваються в ньому під час стресу , а також про те , як ці властивості використовуються для маніпуляцій , розповість столичний психолог Катерина Александровська.

НЕЙРОХІМІЯ ТРАВМИ

Дізнатися про вплив на мозок стресу і психотравми краще на прикладах. Так, якщо людина в ранньому дитинстві не відчувала любові батьків, а замість теплих стосунків у сім'ї були приниження, примуси, а також подвійні послання (сьогодні говорять дитині одне, а завтра інше), то, відповідно, вона і не відчувала себе в безпеці. В результаті людина виросла дуже настороженою і зазнає труднощів в вибудовуванні соціальних зв'язків. Вона вважає, що світ небезпечний, стає відлюдником, її переслідують невдачі, вона постійно потрапляє в стресові ситуації. Чому так? Відповідь – у хімічних процесах в мозку, які відіграють у формуванні такого характеру і навіть долі не останню роль. Справа в тому, що під час стресових ситуацій в організмі виробляються певні хімічні речовини (кортизол, адреналін), а після, щоб зняти біль, в тому числі і душевний, організм виробляє ендорфіни. На такий заквасці і виникає зв'язок "біль – полегшення". При цьому поступово формується звикання до цього стану, і людина ніби підсаджується на власні гормони. Звичайно, всі ці хімічні процеси ні дитиною, ні дорослим не усвідомлюються, просто людина постійно перебуває в певному психічному стані, який з часом стає звичним. Тобто виходить, що без стресу, хвилювань і переживань, в спокійного життя людині буде погано і з'явиться потреба "вколотися" черговою образою або приниженням, щоб згодом отримати "ендорфінове" полегшення. Якщо раптом рівень страждань чомусь зменшується, у людини з'являється занепокоєння, відчуття життя не в своїй тарілці і тут же народжується неусвідомлене бажання створити стресову ситуацію (в тому числі використовуючи алкоголь, наркотики), щоб все повернути на круги своя. І як тільки в результаті цих дій організм виробить звичну дозу гормонів, людина зазнає задоволення. Виходить така внутрішня наркоманія .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Є й інший приклад : людину постійно долають суїцидальні думки , вона відчуває себе знесиленою , не хоче ні з ким спілкуватися , кидає роботу . У наявності депресія , хімічна причина якої – занижений рівень гормону серотоніну . Підняти його допоможуть сонячне світло , певні продукти ( шоколад , риба , ананас і ін . ) , спорт , а не тільки консультація психотерапевта .

ПУЛЬТ УПРАВЛІННЯ

Головні пульти управління , що знаходяться в мозку , це стовбур головного мозку ( він керує рефлексами ) і лобові частки , що відповідають за вольові процеси і роблять людину людиною . При цьому ствол формується під час внутрішньоутробного розвитку , а ось лобові частки – аж до 25 років . І , звичайно , в разі небезпеки , в першу чергу кисневого голодування , саме лобові частки як менш важливі для виживання організму відключаються , тобто кровообіг в них сповільнюється , харчування ( кисень ) до них не надходить і , відповідно , їх функція погіршується .

Щоб зберегти мозок в порядку , не дивіться жахи і відкривайте вікна.

Організм готовий виживати на рефлексах, процеси гальмування відключені, людські якості відходять на другий план. Також відомо, що думає лобовий апарат відключає читання маленьких текстів, новини про небезпеки і жахи, а також позбавлення мозку кисню – наприклад, банальне тривале перебування в тісному задушливому приміщенні). Все це поступово призводить до вимикання лобових часток, невміння критично сприймати інформацію, зниження здатності аналізувати і реагувати на хороше. Також важливо не забувати, що страшні новини призводять до викиду кортизолу. Чим більше поганих новин, тим цього гормону більше, при цьому у великій кількості він починає знижувати імунітет. Простіше кажучи, організм, весь час знаходиться в стані постійного стресу, починає працювати на знос: травлення порушується, опірність інфекціям знижується, серцево-судинна та ендокринна система дають збій. А вже про те, що страх і агресія стають постійними супутниками любителів поганих новин, і говорити нема чого. Також у людей, що дивляться жахи, згодом формується тунельне мислення – концентрованість на одній ідеї, яка заважає охоплювати ситуацію цілком .