"Намагаюся навчити трирічну доньку елементарним правилам (наприклад, як сервірувати стіл), а вона іноді психує. Чому? Я ж просто по полицях їй розкладаю, що і як має бути!" — Надія Симонець.
Відповідає Ніна Некрасова, дитячий психолог:
Коли ми даємо дитині готову пораду або чітко пояснюємо, як треба робити правильно, то позбавляємо її ініціативи. Звичайно, в житті без трафаретів не обійтися, адже саме по ним ми, наприклад, прищеплюємо малюкові певні гігієнічні та культурні навички (як чистити зуби, тримати в руці ложку, як поводитися за столом тощо). Однак важливо знати, що "заготовки" не спонукають дитину думати: сьогодні пояснили, як і що робити правильно, завтра пояснили, післязавтра, розжували, і в результаті заклали у свідомість дитини готові схеми дій. Зверніть увагу: її, цю схему, що не сам дитина знайшла, а дорослий вселив! От і виходить, що ми не спонукаємо думати, самостійно шукати правильну відповідь, а попросту програмуємо людину. При цьому дитина підсвідомо прагне до пізнання, і тому, якщо її позбавляють можливості здогадуватися самій, вона нервує, не розуміючи, що з нею відбувається. Що потрібно робити мамі? Не видавати заготовки, а вести діалог з дитиною, яка наштовхне на вірну дію, до якої вона додумається сама. Чим менше трафаретів, тим краще, адже дитина, яка не звикла сам шукати вихід, розгубиться в нестандартній ситуації. Щоб розвивалася гнучкість розуму і мислення, потрібно не повчати, а спонукати до розумової роботи.
Головні теми