Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.
Прийняти
Головна Сьогодні

19 добрих справ: старшокласники мріють стати фотографами, кондитерами і юристами

Редакція газети допомагає підліткам навчитися нового і пізнати ази майбутньої професії

"Сегодня" святкує свій день народження.
"Сегодня" святкує свій день народження.

У грудні газеті "Сегодня" виповнюється 19 років!

За традицією, ми продовжуємо соціальний проект "Добрі справи". Цього разу ми спантеличені питанням, яке найбільше хвилює старшокласників і їх батьків: як вибрати професію, щоб робота була до душі?

Ми знайшли 19 дітей, які виховуються в дитячих будинках сімейного типу, і організували для них профорієнтаційні майстер-класи. Якщо дорогі читачі захочуть приєднатися і втілити дитячі мрії разом з нами, пишіть на a.bychkovska@segodnya.ua або телефонуйте: (044) 457-24-03.

Як і всі підлітки, діти, позбавлені любові та турботи рідних батьків, мріють успішно увійти в доросле життя. У першому випуску нашого спецпроекту – шестеро вихованців дитбудинків сімейного типу, які знайшли нову рідню і поділилися з нами своїми планами на майбутнє. Разом з професійними фотографами, юристами, педагогами і кулінарами ми допоможемо дітям відчути смак обраної справи вже на старті і зрозуміти, чи дійсно їм подобається цим займатися.

15-річний Руслан Нечитайло – один з восьми вихованців родини Старченків, яка живе в дитячому містечку сімейного типу "Відрадне" на околиці Харкова. У центрі творчості Руслан займається бальними танцями, але майбутнє мріє пов'язати з юриспруденцією. До вибору майбутньої професії хлопець підійшов усвідомлено: він завжди хотів захищати людей, відстоювати правду і стежити за виконанням законів. "Мені подобається історія і правознавство. А те, що потрібно буде багато вчитися і запам'ятовувати цілі зводи законів, мене не лякає", – запевняє хлопець.

У родині Руслан – мамина радість і гордість. Він радує не тільки оцінками, хорошою дисципліною і відповідальністю, а й допомагає доглядати за молодшими братами і сестрами. Свої здібності юнак демонструє і на кухні. "Я всього за годину можу зварити каструлю борщу для всієї родини" – хвалиться підліток. Свою турботу Руслан дарує не тільки членам нової родини, але і вівчарці Шеррі, яку отримав в подарунок на день народження. Мама, Тетяна Старченко, вибору професії сина рада і каже, що підтримуватиме його у всіх починаннях. Ми ж, у свою чергу, організуємо для Руслана зустріч з юристом і екскурсію до зали судових засідань – щоб показати вибрану професію зсередини.

new_image6_87

Руслан. Піклується про молодших дітей і дресирує вівчарку Шеррі.

"НАВЧИТИСЯ Б РОБИТИ ОРІГАМІ!"

На вигляд Люба з Тернополя нічим не відрізняється від своїх ровесниць: допитливі оченята-вишеньки, два бешкетних хвостика, сонячна усмішка. Але варто 12-річній дівчинці взяти в руки олівець і папір – і світ завмирає, переходячи в картинку. Малює вона фарбами і олівцями, ручкою і фломастером. Зображує казкових фей, пухнастих зайців і екзотичні квіти. Ще зовсім крихіткою Люба створила свій власний світ, де всі дорослі добрі й веселі, у дітей багато іграшок і солодощів, і всі вони живуть в теплому красивому будинку. І одного разу казка збулася: у неї зі старшим братом Іваном з'явилися люблячі, турботливі батьки – прийомна родина.

Ранок в родині Родіонових починається з посмішки. Мама Тетяна завжди терпляча і спокійна, ласкаво будить дітей, а на кухні на них чекає смачний сніданок. Потім весела трійця поспішає на автобус. Ще б пак: діти вчаться не в простій школі, а на художньому відділенні Тернопільської обласної школи мистецтв. Тут всі уроки творчі, навіть математика. А ще учні багато співають, малюють, танцюють і займаються рукоділлям. Наприклад, Ваня грає на скрипці, а семикласниця Люба любить майструвати коробочки, конверти, закладки для книг і навіть блокноти. "Я вже вмію малювати портрети людей і тварин, знаю про перспективу. А ще з уроків подобається українська мова", – ніяковіючи, каже дівчинка. Вона багато часу проводить з однокласниками, часто запрошує їх до себе в гості – пограти з котом Барсом. А ось з батьками вони справжня команда – разом грають в боулінг, дивляться фантастичні фільми і виконують всю роботу по дому.

"Я люблю тварин. І коли виросту, мрію створити готель для кішок і собак, – зізнається Люба. – Зі мною навіть стався кумедний випадок: одного разу я принесла додому хом'ячка і два дні ховала його від батьків. Але хом'ячок засумував, і довелося все розповісти. З'ясувалося, що мама дуже боїться мишей, тому ми його повернули до зоомагазину". Ще Люба давно мріє навчитися робити орігамі: "Нескладні вироби ми збирали в школі. Але так хочеться зробити щось таке! А якби я зловила золоту рибку, то попросила б іграшкову панду, а ще – щоб я стала відмінницею і побачила білу лисицю (песця)". На жаль, песця у нас в редакції не виявилося. Тому ми організували для Люби майстер-клас з орігамі.

new_image3_162

Улюблена справа. Малює фарбами, олівцями, ручкою і фломастером.

new_image2_192

Люба. З дитинства любить малювати.

"ПІДНІМАТИ НАСТРІЙ ТОРТАМИ ТА СОЛОДОЩАМИ"

15-річна Ольга Беженар – одна з семи вихованців одеського дитячого будинку сімейного типу Володимира та Ірини Вітовського. Між членами сімейства склалися разюче теплі відносини: в гостях у нашої редакції Оля ніяковіла і весь час оглядалася на маму з татом в пошуках підтримки. Дівчина захоплюється творчістю, а дозвілля проводить за вишивкою, в'язанням і малюванням. Зараз вона ходить в дев'ятий клас і разом з батьками подумує про вибір майбутньої професії і навчального закладу, яке дозволить розвинути її таланти. Сором'язливу дівчину приваблює професія перукаря, але всією душею вона тяжіє до кондитерського мистецтва. "Я бачила фотографії випічки в інтернеті, і мені стало дуже цікаво спробувати спекти щось самій, – каже Оля. – Моя улюблена страва – сирна запіканка, яку ми з мамою готуємо для всієї родини".

Поки що ж плани майбутнього кондитера найпростіші: Оля мріє навчитися готувати тоненькі млинці з солодкою начинкою. А ось в майбутньому планує відкрити в Одесі власну кондитерську. "У кафе обов'язково буде багато столиків, щоб вміщати всіх відвідувачів! Бути кондитером добре, адже так можна приносити користь людям, піднімати їм настрій своїми кондитерськими виробами!" – мрійливо каже школярка. Поки що це лише мрія, але Оля твердо впевнена: для досягнення поставленої мети їй знадобляться знання і працьовитість, яке вона готова вкладати в улюблену справу. Ми ж організуємо для дівчинки майстер-клас, під час якого вона навчиться робити солодощі, як на картинці.

new_image5_107

Оля Беженар. Мріє готувати яскраві десерти, як на картинці.

"СТАЛА Б ЖУРНАЛІСТОМ, АЛЕ ЇХ ВБИВАЮТЬ"

Христина Рановська з львівського дитбудинку "Благодать" за свої 13 років пережила вже занадто багато. У 9 років у неї на руках помер батько. Через 40 днів померла хворіла на СНІД матір. Дівчинка майже рік жила сама по собі, доглядаючи на стайні за конячками, і лише потім знедолену дитину забрали до притулку.

На щастя, життя Христини налагодилося. Зараз, через 4 роки, вона вчиться в школі, пише книгу і мріє стати журналістом або лікарем. "Я жила з батьками майже в самому центрі Львова. Але мама не цуралася наркотиків, займалася проституцією... Через це захворів батько: спочатку на туберкульоз, потім на інші хвороби. Зрештою його паралізувало, атрофувалися всі м'язи. Нам з бабусею майже рік, до самої його смерті, доводилося міняти йому простирадла. Мати в цей час знайшла собі нового коханця і переїхала до нього, але я не могла там жити: вони занадто багато дозволяли собі прямо на моїх очах, і я не витримала", – розповідає дівчинка.

Після смерті батьків Христину влаштували до приватного дитячого будинку. Тут вона знайшла друзів, з якими недавно побувала в США. Також дівчинка почала писати книгу "Сирітка Маша", танцює брейк і хіп-хоп, малює картини і пише вірші про Батьківщину і... маму: "Мама – найрідніша людина, її ніхто не замінить мені, це подарунок від Бога кожній дитині на землі".

Дівчинка добре вчиться в школі і обожнює зарубіжну літературу – особливо балади Стівенсона. "Я мрію освоїти професію патологоанатома або хірурга, але розумію, що туди складно поступити без грошей. Багато тих, хто читав мої твори, радять стати журналістом. Але це складно, та й останнім часом їх часто вбивають... Якщо нічого не вийде, то піду на перукаря-візажиста – творитиму красу своїми руками", – поділилася з нами Христина. Також дівчинка поділилася з нами своїми найпотаємнішими бажаннями: видати свою книгу, і вирости гарною людиною, "щоб потрапити на небо після смерті". Але ми можемо виконати тільки одне, найменше її бажання: відчути себе справжнім журналістом, без будь-яких небезпек і загроз.

new_image9_40

Христина. Пише книгу "Сирітка Маша" і мріє її видати.

"ХОЧУ ЗНІМАТИ ЯК СТАРШИЙ БРАТ"

14-річний Максим живе в будинку сімейного типу, де крім нього і батьків-вихователів мешкають ще сім дітлахів. Тут Макс вже три роки – його забрали з інтернату.

Він дуже активний хлопчик. Обожнює футбол і плавання, чим і займається цілий рік. З наближенням холодів улюблена гра з м'ячем переміщається з вулиці на критий стадіон школи, а плавати в басейні так само приємно, як і в річці. "Ще я обожнюю малювати, – зізнається нам Максим. – Дуже люблю зимові пейзажі. Засніжені поля, ліс, звірів, дітлахів, що грають в сніжки, зображую олівцями або фарбами. Думаю, що малюю непогано, тому що друзі просять відразу ж подарувати ту чи іншу картину". Однак хлопчик не планує стати професійним художником – він бачить себе серед футбольних зірок. А поки що в школі навіть найулюбленіший предмет – це фізкультура. На наше запитання, який майстер-клас він би вибрав, Максим відповів:. "Мій старший брат вміє фотографувати, і я хочу навчитися. Я бачив фото професійних фотографів, це дуже вражає. Виявляється, за допомогою фотографії можна передати не тільки колір, але навіть запах і настрій людей. Це захоплююче, мені б такого навчитися! Мрію, що професійні фотохудожники навчать, як зробити класний знімок". Саме тому наша редакція організовує для Максима майстер-клас з фотографії.

Максим впевнений, що головне в житті – це доброта. Добра людина не пройде повз того, хто потребує підтримки, – допоможе, підкаже. Іноді просто вимовлене добре слово може зробити дуже багато, вважає хлопчик. Саме завдяки небайдужим людям збулася його мрія – він побачив далеку Німеччину, про красу і гостинність якої багато чув з дитинства. "Під час перебування в дитячому таборі в Німеччині я познайомився з безліччю цікавих хлопчиків і дівчат. Ми багато гуляли містом Ауґсбурґом, відвідували музеї і атракціони. Були в парках і скверах, заглядали до місцевих магазинів. Було дуже цікаво спостерігати, як живуть німці, чим цікавляться. Виявляється, у нас з ними багато спільного: ми любимо морозиво і веселі фільми та мріємо знайти своє місце в житті". Але виїхати хлопчик хотів би до Португалії: ". Там живе мій друг, з яким ми спілкуємося по скапу. І взагалі вважається, що в Португалії живуть найкращі футболісти".

Хлопчик зізнається: робить все, про що його попросять – помиє посуд, прибере в будинку. Вечорами він не проти посидіти за компом і пограти в улюблені гонки. Не дивно, що улюблений фільм Максима – "Смертельна гонка".

new_image11_31

Родина. Крім Максима в родині живуть ще семеро дітлахів.

new_image10_35

Максим мріє про Португалію.

"МРІЯ СТАНЦЮВАТИ НА СЦЕНІ ТАЛАНТ-ШОУ"

Надя Хорт з дитячого будинку сімейного типу родини Дерев'янків в Дніпрі мріє про кар'єру танцівниці. До дитбудинку зараз вже 14-річна дівчинка потрапила чотири роки тому, і за цей час встигла прикипіти всім серцем до нової мами Олені, яка і відкрила в ній танцювальний талант. "Мама віддала мене до вокально-танцювального ансамблю і на фехтування. Фехтувати мені не дуже сподобалося, а ось танцювати – дуже сильно", – зізнається дівчинка. Опікун дитини, Олена Дерев'янко, яку сама Надя називає виключно мамою, зізнається, що до цього ні гуртків, ні секцій Надя не відвідувала, та й успіхи в школі не радували: біологічні батьки дівчинки були зайняті пиятиками і не вважали за потрібне приділяти час дочці. Однак в новій родині Надині таланти розкрилися: зараз дівчинка ставить номери в шкільному ансамблі, вчить танцювати всіх дітей в родині і навіть бере участь в обласних та міських конкурсах. Захоплюють Надю в основному сучасні танцювальні напрямки – джаз-фанк та хіп-хоп. "Вона дуже змінилася за ці чотири роки. Ми взяли її тихою, шалено сором'язливою дитиною, яка боялася підняти очі на людей, не те що танцювати на сцені", – зізнається Олена.

Заповітна мрія Надії – виступити з танцювальним номером перед суддями талант-шоу, щоб за її па з завмиранням серця спостерігали нові батьки і брати з сестрами, а виступ показали по телевізору. "Шкода, що я досить пізно почала займатися танцями, адже багато моїх ровесників навіть брали участь в міжнародних змаганнях, але я обов'язково все надолужу. Коли дивишся на те, як танцюють інші, це мотивує!" – ділиться з нами дівчинка.

Прийомна мама Наді, Лена, розповідає цікавий випадок: кілька років тому вона брала участь у відомому телешоу "Зважені та щасливі" і одного разу там потрібно було ставити хореографічний номер, який оцінював сам Влад Яма. Так ось, номер для мами придумала саме Надя, і в результаті його дуже високо оцінив іменитий хореограф. "Сегодня" постарається підібрати для дівчинки майстер-клас, який допоможе Наді вдосконалити отримані навички і в майбутньому підкорити велику сцену.

new_image_193

Настя ставить номери в ансамблі і бере участь в конкурсах.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів