Два роки бойових дій на Донбасі: у скільки обходиться Україні війна (інфографіка)

Завтра виповнюється рівно два роки, як на Донбасі почалися бої: 15 квітня 2014 року РНБО заявило про початок бойових дій, яку зараз бійці називають не інакше, як війною. "Сегодня", проаналізувавши дані, з'ясувала, в які суми конфлікт обходиться країні в цілому і кожному українцю зокрема, і скільки грошей було зібрано волонтерами за цей час (див. Інфографіку).

Але крім матеріальних витрат ми несемо непоправні втрати – людські. Бої вже забрали понад 2 тис. життів українських військових, понад 7 тис. військових були поранені. Мирних жителів загинуло понад 2 тисячі. В цілому, за оцінками експертів, за 730 днів боїв українських військових, мирних жителів і бойовиків разом узятих загинуло близько 9 тисяч осіб, а поранення отримали 20 тис. людей. Крім того, за неофіційними даними, в ході боїв було знищено щонайменше 500 одиниць української техніки.

За два роки ми зіткнулися з трагедіями, які назавжди залишаться в історії: Іловайський і Дебальцевський котли, катастрофа літака Іл-76 з українськими десантниками, крах малайзійського "Боїнга". Але були й успішні операції – по звільненню Слов'янська, Краматорська та Маріуполя, затримання "заблукали" російських десантників і ГРУшників, а також сотень бойовиків. Що стосується останніх, то частина з них були обміняні на бійців  ЗСУ, які потрапили в полон.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Війна також стала причиною того, що майже 2 млн жителів Донбасу були змушені покинути свої будинки, перетворившись у тимчасових переселенців.

ВИТРАТИ: НА КАСКИ, ЛІКУВАННЯ І ТЕХНІКУ

"Навесні 2014 року багато добровольців йшли на війну, озброївшись одними лише ножами, – зброї на всіх не вистачало. Наприклад, у нас ситуація була така, що на групу з восьми осіб видавали три автомати, якими з нами поділилися тоді військові", – говорить один з бійців, який нещодавно повернувся з нинішньої найгарячішої точки Донбасу (промзони в Авдіївці), Дмитро Клушин. І за його оцінками, і за даними військових, армія відроджувалася практично з нуля – завдяки, в тому числі, колосальній допомозі волонтерів та інших небайдужих українців.

СЕРВІС. Одним з перших способів збору грошей на потреби армії став смс-сервіс "565", за допомогою якого Міноборони закликало українців допомогти воїнам. Відправлення одного повідомлення або дзвінок на цей номер коштувала 5 грн – вони йшли на рахунки Міноборони. "Акція публічного збору благодійних пожертв на потреби ЗСУ за допомогою телефонних дзвінків і текстових повідомлень на номер 565 була завершена в жовтні 2015-го. На рахунку Міноборони від мобільних операторів за період 2014-2015 років надійшло 38,8 млн грн. Гроші були використані на матеріально-технічне забезпечення ЗСУ (закупівля дефіцитних на той час бронежилетів, вдосконалених касок, оснащення формою та ін. – Авт.)", – Розповів "Сегодня" заступник начальника управління комунікацій і преси Міноборони Олександр Мотузяник.

ЗБІР. Набагато більше грошей приніс армії введений минулого року так званий податок на війну (1,5% від зарплати), який щомісяця платять всі українці зі своїх зарплат. Як розповіли нам в Мінфіні, з військового збору, за період з серпня 2014-го по квітень 2016-го, зібрали майже 14 млрд грн! "Ці кошти, згідно з Бюджетним кодексом, були витрачені, в тому числі, на потреби національної оборони (крім робіт з мобілізаційної підготовки), соцзабезпечення, правоохоронну діяльність (забезпечення безпеки держави і цивільного захисту населення)", – відповіли на наш офіційний запит в Мінфіні.

Як роз'яснили нам військові, потреби національної оборони на увазі витрати не тільки на бійців ВСУ, а й на оснащення співробітників інших відомств (наприклад, поліцейських), які задіяні в зоні бойових дій, бронежилетами, касками, аптечками тощо. Під соцзабезпечення, за словами експертів, мається на увазі реабілітація військових після травм і боїв. А правоохоронна діяльність – це підтримка в порядку і ремонт бомбосховищ, їх оснащення засобами захисту і технікою.

ВОЛОНТЕРИ. За оцінками відомого волонтера Віталія Дейнеги, за два роки боїв великі волонтерські фонди зібрали в цілому близько 300 млн грн. "Дрібні фонди, думаю, зібрали в цілому більше. Таким чином, загальна сума, зібрана звичайними українцями для армії, – більше мільярда гривень, – каже Дейнега. – У числі перших, хто допомагав, був хлопець Євген: він створив комп'ютерну гру "Симулятор Януковича". Заробив на цьому 200 євро і передав їх для армії. У числі перших помічників була і дівчина Діна зі зворушливою історією: у неї була онкохвороба, дівчини вже немає в живих. Незважаючи на хворобу дружини, чоловік Діни приносив гроші для допомоги армії – на цьому наполягала сама дівчина. Чимало помічників і серед пенсіонерів – деякі, як за розкладом, щомісяця приносять по 200-500 гривень".

До збору коштів для допомоги за цей час підходили дуже креативно. На міні-розпродажах торгували саморобними прикрасами і книгами, а ближче до 2015 року завдяки бійцям доставляли до Києва порожні ящики з-під снарядів і гільзи. Активісти-художники розмальовували таке військове майно, після чого волонтери виставляли його на продаж. Наприклад, за картину на ящику від снарядів просили в середньому від 1 тис. до 1,5 тис. грн, за чайник з гільзи гарматного снаряда – 750 грн.

Влаштовували навіть "аукціони побачень": дівчата і хлопці пропонували побачення (прогулянки по місту, катання на велосипедах) за невелику плату. Виручені гроші також направляли на потреби армії, наприклад на покупку тепловізорів. Як показала практика, організатори одного з таких аукціонів змогли зібрати близько 60 тис. грн, після чого купили одному з батальйонів тепловізор.

ЩО ПОТРІБНО. Але бійці досі забезпечені не всім. "Актуальні раніше тепловізори, ремонт техніки, оптика. Простіше кажучи, бійцям є з чого стріляти, а з приладами прицілювання і тепловізорами – проблеми. На цей момент ми поставили 550 тепловізорів, з них третина згоріла або була вкрадена. У перерахунку на бійців виходить, що зараз є один тепловізор на 100 осіб. І це без урахування вкрадених", – каже Дейнега.

Допомога армії. Війна на Донбасі обійшлася країні більш ніж в 50 млрд грн.

ЕКСПЕРТИ: "ОНОВЛЕННЯ ЙДЕ, АЛЕ ПОВІЛЬНО"

Військові експерти згодні з позицією оборонників, що за останні два роки в армії відбулися кардинальні зміни. Крім того, назвали напрямки, де в найближчі роки при належному фінансуванні можуть відбутися певні досягнення. "З різних причин деякі статті військових витрат засекречені. Тому складно сказати, наскільки раціонально витрачаються військові гроші. Але можна констатувати, що армію переодягли, солдати захищають Україну в касках і бронежилетах. З'явилося багато нової техніки. Іншими словами, тенденція сприятлива. Є, звичайно, окремі недоліки, але армія рухається в правильному напрямку", – каже військовий експерт Олексій Арестович. За його словами, зараз важливо оснащувати армію озброєнням, створеному за сучасними технологіями. "Це кошти радіоелектронної розвідки, – говорить експерт. – Крім того, важливо створювати керована ракетна зброя, сили спеціальних операцій". За його словами, цілком реально створювати і бойові безпілотники. "В останніх військових конфліктах за кордоном іноземна практика показує, що застосування дронів-камікадзе дуже ефективне", – вважає Арестович. Втім, вартість потужних військових безпілотників зараз становить від $170 тис. і вище. Деякі з дронів здатні в режимі онлайн коригувати вогонь.

Інший експерт, Антон Михненко, каже, що в нинішньому році через підвищення грошового забезпечення військових на його виплату може піти 50% військового бюджету. "Через це можуть бути урізані витрати на покупку нового озброєння, – каже Михненко. – Дисбаланс може привести до того, що більше будемо займатися модернізацією існуючої техніки. Оновлення відбувається, але повільно". За даними самих же оборонників, велика частина парку бронетехніки була побудована в 1980-х. "Це стосується БТРів, БМП, танків. Але над створенням нових робота ведеться, за час проведення бойових дій були представлені, наприклад, нові модифікації БТР. У перспективі – створення бронетехніки, якій військові зможуть керувати дистанційно. Це збереже життя в умовах бою", – розповіли нам в Міноборони.

Потрібні дрони і модернізація.

"ВОЮВАВ НЕ ЗА ГРОШІ"

Міноборони відрапортувало, що бійцям, які в боях знищили ворожу техніку (20 одиниць), в цілому виплачено майже 800 тис. грн. Деякі бійці, з якими поспілкувалася "Сегодня", нам розповіли, що про виплати знають і знають людей, які отримали винагороди за підбиті танки бойовиків.

Нагадаємо, в лютому минулого року військове керівництво країни оголосило винагороду за знищену техніку ворога: за військовий автомобіль – 12 тис. грн, танк – 48 тис. грн, реактивну систему залпового вогню – 60 тис. грн. Самі бійці нам розповіли, що через відведення української артилерії (передбаченого Мінській угоді. – Авт.) знищувати броню бойовиків стало набагато складніше. Ми розшукали бійця, 50-річного Олексія Чабана, який за один день, в самому на початку 2015-го, разом з однополчанами відзначився тричі! По-перше, прийняв бій на несправному танку, по-друге, не дивлячись на поломку дула свого танка, зумів захопити в якості трофеїв спочатку ворожий танк, а через годину – і БМП бойовиків. Олексій грошової винагороди не отримав – трофеї захопив до вступу норми в силу. Але він не переймається – каже, що воював не через грошей. "Цей бій був в кінці січня 2015-го, стояв сильний туман. Ми перебували в районі селища Троїцьке. Нам зателефонували місцеві і розповіли, що в нашу сторону рухається колона з 15 танків і БТР. Ми злякалися, адже у нас було всього два танка, з яких боєздатним був один. У мого танка не працював механізм заряджання – снаряд потрібно було закладати вручну. Почувши гул колони, ми почекали трохи і пішли на них двома танками. На той час туман розсіявся, частина колони пройшла, в полі видимості залишився один їх танк і БМП. Ми підбили їх танк, його екіпаж розбігся. Тепер їх танк служить в ЗСУ як тягач, БМП теж при ділі. Її екіпаж, до речі, тоді теж розбігся".

Чабан з екіпажем підбив танк.