Ірина Ковальчук
Редактор розділу Світ 
Катерина Степаненко
редактор У неділю, 11 грудня, в невизнаній Придністровській Молдавській Республіці (ПМР) пройдуть чергові вибори "президента". З моменту проголошення про відділення від Кишинева тут вибирали лідера п'ять разів. У 1991 році переміг Ігор Смирнов (65,4%), який потім переобирався в 1996-му (71,94%), в 2001-му (82%) і в 2006-му (82,4%). Потім на нього вирішила не ставити Москва, оскільки виникли підозри в крадіжці російської допомоги, а проти сина Смирнова в РФ завели кримінальну справу. У 2011 році переміг Євген Шевчук з підтримкою 73,88%. Нині Шевчук знову намагається переобратися на виборах, які не визнає світова спільнота. Але за роки окремого існування від Молдови придністровці з усією серйозністю підходять до гри у вибори, активно обговорюючи в соцмережах свої перспективи на світле майбутнє після нової виборчої кампанії.
"Гнати всіх в шию! 25 років сиділи "біля керма", толку – нуль. Для наведення порядку Шойгу нам і неодмінно зі своєю "командою" і з Ту-160 (бомбардувальник, здатний нести ядерну зброю. – Авт.)!" - написала, наприклад, Людмила на одному з інтернет-форумів. "Зараз перед виборами, як і в 2011 році, все будуть ідеальними. Але що нас чекає після? Якщо прийде до влади людина" Шерифа "(найбільший торгово-промисловий холдинг в ПМР, за чутками, належить голові митного комітету Придністров'я Володимиру Смирнову, який є сином екс-президента. – Авт.), то можна буде забути про те, що є рівноправність. Такий ми бажаємо життя своїм близьким?" - пише Валерій. "У країнах пострадянського простору люди скрізь однаково страждають від бездарності, жадібності і безчестя політиків", – зазначила місцева мешканка Наталія. Варто відзначити, що ніхто з коментаторів на придністровських сайтах і нами опитаних в Тирасполі так і не визнав, що існуючі труднощі в їх регіоні пов'язані з рішенням 25-річної давності про "незалежність".
За головну посаду в ПМР борються сім кандидатів. Фаворити перегонів – Шевчук і екс-глава МВС, до парламентських виборів в республіці рік тому – начальник служби безпеки ТОВ "Шериф", а нині голова парламенту Вадим Красносельський. Протиборчі сторони мають у своєму розпорядженні власні політичні сили – "Шериф" фінансує партію "Оновлення", а у Шевчука є пропрезидентська "Відродження". Власне, як парламентські вибори, так і нині президентські тут називають протистоянням Шевчука, як борця з місцевим олігархатом, незважаючи на те, що його сім'ю вважають найбільшим землевласником в ПМР, з холдингом "Шериф", який не хоче втрачати свої активи. Шевчук, якого пов'язують з молдавським олігархом Володимиром Плахотнюком, виступає за перегляд результатів приватизації, що сталася в 20-річний період управління Придністров'ям Смирновим (з 1991 по 2011 р.) Також він за розвиток державних енергетичних підприємств, продовження соціальних інвестицій в медицину і освіту, що робиться в основному за рахунок Москви. А Красносельський виступає за створення 15 тисяч нових робочих місць до кінця 2020 р, трирічний мораторій на збільшення податкового навантаження для малого та середнього бізнесу, дворазове зниження вартості підприємницьких патентів, п'ятирічну заборону на підвищення комунальних тарифів для пенсіонерів, 7% щорічну індексацію пенсій і зарплат в бюджетній сфері. І теж в надії, що на це "скинеться" Кремль .
Агіт – бус . Так агітують за кандидата Кузьмичова.
Всі кандидати в місцеві " президенти " використовують тему єдності з Москвою . Наприклад , білборди з Красносельським використовують не тільки кольори російського прапора , а й символіку партії влади РФ " Єдина Росія " , з якої спікер придністровського парламенту уклав угоду про співпрацю .
Шевчук в своїх агітаційних газетах, які лунають на АЗС, в школах, поліклініках, готелях тощо, використовує фото з головним російським куратором проекту "Придністров'я" Дмитром Рогозіним і де розповідає, які спільні проекти реалізує Тирасполь з Москвою, природно, в обхід Кишинева. Наприклад: "Я регулярно зустрічаюся з Дмитром Олеговичем Рогозіним, якого Володимир Володимирович Путін довірив займатися придністровське напрямок роботи. І наші колеги в Росії регулярно і належним чином інформуються про всі актуальні питання, які вимагають негайного вирішення".
Експерти , які намагаються передбачити результати нинішнього волевиявлення , роблять це акуратно . В першу чергу тому , що в Придністров'ї немає незалежних соціологічних інститутів . Проте , за наявними даними , прогнозують перемогу представника великого придністровського бізнесу Красносільського , який може заручитися підтримкою не менше 40-43 % . Чинний " президент " Шевчук може розраховувати не більше ніж на 23-25 % .
Вибори . Кандидат від громадського руху " Російський форпост".
ЖИТТЯ: ОФІСИ СВТОВИХ ФІРМ І ЗАБУТЕ СЛОВО "ТУРИСТ"
Заморожування вже на 25 років придністровського конфлікту призвело до того, що між сторонами налагоджено всі необхідні для людини і бізнесу зв'язку, крім політичних. По-перше, існує різноманітне транспортне сполучення, хіба що літаки не літають. У суботу та неділю з Кишинева через Тирасполь до Одеси і Москви ходить пасажирський поїзд. З центрального вокзалу столиці Молдови через кожні 20 хвилин відправляється повна маршрутка на Тирасполь. Їде вона менше двох годин, варто туди 35 леїв (44,4 грн), а назад, мабуть, за принципом "Вхід – рубль, вихід – два" – 70 леїв (88 грн).
"Кордон" перед Бендерами є КПП молдавських прикордонників. За ними в лісопосадці сховався російський БТР з солдатом в формі російської армії, але в блакитній касці – з 27 червня 1992 року дислокована тут 14-а гвардійська загальновійськова армія РФ почала виконувати миротворчу функцію. Метрів через п'ять стоїть вагончик придністровських "прикордонників", де іноземцям потрібно заповнити "міграційну карту". Система комп'ютеризована і після розпитувань про мету поїздки і місце проживання вам видають роздруковану "міграційну карту". При виїзді з ПМР цей папірець необхідно віддати прикордоннику під загрозою штрафу.
Перше здивування викликали офіси Mercedes-Benz, BMW і Kаrcher GmbH, розташовані на в'їзді в Тирасполь в симпатичному кварталі з новобудов. Наприклад, згідно з інформацією на офіційному сайті автосалону Mercedes-Benz в ПМР, головний офіс в Штутгарті німецького виробника уклав офіційний договір на відкриття свого представництва на невизнаної території з ТОВ "Шериф" в 1999 році. Там же повідомляється, що продаж нових автомобілів Mercedes-Benz щорічно збільшується в Тирасполі на 20-30%. Ось так у нас розвіялася ілюзія, що єдині, хто працює з Тирасполем сьогодні – Росія, ну, максимум ще країни ЄврАзЕС.
Супермаркет. Левова частка бізнесу тут належить ТОВ " Шериф " – кажуть , бізнес сина Смирнова.
Зайшовши в перший же ліпший в самопроголошеній столиці супермаркет, природно, під вивіскою "Шериф", з'ясувалося, що майже половина товарів там з України – від молока і соняшникової олії до кетчупу і шоколадок всесвітньо відомої нашої фабрики. Порадував той факт, що на прилавках була артемівська сіль, на яку цієї осені наклали санкції росіяни. Ми знайшли ще офіс однієї української авіакомпанії і великий супермаркет не менш відомої в Україні торговельної мережі з представленими на полицях товарами з їх фірмовим логотипом. Не проти придністровці і вживання молдавських товарів, а також не відмовляються від продажу своїх через Кишинів (в основному це винно-горілчана продукція). Головне, зареєструвати марку в державних органах Молдови і нанести на етикетку маркування: "Зроблено в Республіці Молдова, Придністров'я ..."). Наприклад, в Duty Free кишинівського міжнародного аеропорту є цілий прилавок з таким вином і коньяком. Але варто враховувати, що через реєстрацію в Молдові багато придністровських товарів не можуть потрапити на ринок РФ, оскільки проти молдавських товарів Москва ввела масу санкцій.
Ще одним одкровенням стала новенька будівля так званого МЗС Придністров'я, скляна сучасна висотка ТОВ "Тираспольтрансгаз", відремонтована міська поліклініка, викладена тротуарною плиткою пішохідна зона в центрі, де також пофарбовані фасади більшості будинків, сучасні тролейбуси та кафе з Wi-Fi. Нічний Тирасполь на гроші Москви виблискує підсвічуванням будівель парламенту і сталінського ампіру "Будинок рад" – міськадміністрації, перед якими височать пам'ятники Леніну. І все це сильно контрастувало з бідними вулицями Кишинева, звідки ми щойно приїхали і де практично все розрито, місцями з лежачими місяцями купами піску і щебеню і не прокладеною до проїжджої частини тротуарною плиткою. На завершення ремонтних робіт у Кишинева немає грошей, а ЄС не поспішає надавати кошти через постійні корупційні скандали в Молдові. У Тирасполь ж щедро вкладає Москва, бажаючи створити контраст Кишиневу. У самій Росії лаються, що багато їх міста виглядають як Кишинів, зате грошима щедро субсидується не тільки Придністров'я, а й Кавказ, а тепер ще й незаконно окупований Крим в черзі з так званими "ДНР" та "ЛНР". Згідно з американським аналітичному виданню Stratfor, раніше щорічно ПМР отримувала допомогу мінімум на $ 100 млн. Правда, оскільки Тирасполь тримає курс свого рубля, а росіяни передають допомогу в своїх рублях, то сума цієї допомоги в перекладі на тверду валюту зменшилася більш ніж в два рази. Ці гроші йдуть в основному на надбавки придністровців до пенсій, які становлять від $ 84 до $ 121. Згідно з даними газети "Я – придністровець", Росія також будує в ПМР садки, школи, лікарні, диспансери, вузи. Придністров'я і раніше отримує від Росії фактично безкоштовний газ, але примудрився накопичити за нього боргів на $ 5 млрд. Просто місцева влада не перераховує Газпрому оплачені місцевим населенням кубометри газу, а пускає ці гроші на виплату ... пенсій і зарплат. А оскільки Москва формально не визнає Придністров'я, росіяни вимагають цей борг з ... Кишинева.
"Шериф". Він і світло дає...
Він же. ... і людям допомагає.
ГОТЕЛІ.Все ж ми знайшли підтвердження стереотипу , що невизнані республіки – це " законсервований СРСР " . Приїхавши на тираспольський автовокзал , ми у перехожих розпитали про найближчих готелях . Варіантів виявилося два : готель " Росія " і " Лелека " . Селитися в " Росії " не хотілося , хоча в такому випадку ми б опинилися поруч з офісом " Єдиної Росії " , під яким припарковані останні моделі Lexus . Ми пішли до набережної Дністра , де в 1973 році з'явився готель з фігурою лелеки на фасаді .
"Росія " . Тут туристам пропонують всі необхідні послуги.
"Лелека " . З 1975 – го мало що змінилося.
Відкривши двері цього готелю, ми опинилися в просторому, але темному холі, оскільки він висвітлювався виключно за рахунок денного світла. Таке ж освітлення було на поверхах, де одна лампочка включалася в темний час доби. Куточок для відпочинку був старий полірований письмовий стіл і два не менше старих шкіряних крісла з місцями лопнула оббивкою. У кабінці "Адміністрація" сиділа дівчина, яка виявилася дуже привітною. Але її слова привели нас в шок: "Вам номер з гарячою водою або без?" Виявилося, з гарячою – це вже номери люкс, де встановлені бойлери. Правда, люкс не припускав наявності працюючого телевізора, міні-бару, телефону, шампуню, халата і більше одного рушника на постояльця. У нашому випадку на двох виявилися один великий і один маленький рушник, а також порожній холодильник Nord. Коли виникло питання про непрацюючий телевізор, довелося спуститися на перший поверх. Проблема вирішилася шляхом переселення нас в інший номер. Нам допомагала особисто адміністратор, для якої не було складно закрити своє віконце і піднятися з нами на шостий поверх. По дорозі з'ясувалося, що в "Лелеці" так часто бувають туристи, що адміністратор довго не могла пригадати це слово і переплутала їх з "футболістами" ...
Ремонт в номерах проводився кілька років тому , але паркету явно вже стільки , скільки " Лелеці " . Про пожежну сигналізацію або автоматичну систему пожежогасіння , ясно , що мова не йде . Замість цього на кожному поверсі в старому дерев'яному ящику під замком комори стоїть великий вогнегасник . А ось кошика для сміття не дійшли до наших часів : замість них на поверхах біля ліфта стоять емальовані каструлі з натягнутими на них пакетами .
Ще раз ми були шоковані , коли на питання адміністратору , коли сніданок в ресторані , отримали відповідь , що в цьому готелі на 27 номерів не годують . Їдальня , звичайно ж , є , але вона працює тільки в якості місця для проведення поминальних заходів .
"Росія " . Тут все в мармурі і вода гаряча є.
"Лелек " . Меблі – радянські , ресторану немає.
"НАВІЩО НАМ ОБ'ЄДНУВАТИСЯ ? ЩОБ ПОСВАРИТИСЯ З РФ?.."
При відвідуванні ПМР і Молдови склалося враження, що обидві молдавські частини вжилися разом, мирно співіснують багато років, налагодили економіку і, здавалося б, настав той час, коли можна спокійно говорити про об'єднання. Тим більше у Молдови є апетитний "пряник" – безвізовий режим з ЄС. Але придністровці і так активно користуються цим "пряником". Адже, за статистикою, 300 тисяч з них мають молдавський паспорт (а це практично все доросле населення ПМР), який відкриває європейські кордони. Можливо, в тому числі і тому при спілкуванні з місцевими жителями виявилося, що по обидва боки "кордону", що охороняється російськими військовими, сьогодні не дуже-то хочуть об'єднання.
Тирасполь. Вхід на головний ринок Придністров'я .
Кишинів . Вхід на головний ринок Молдови.
"У нас стільки проблем, що Придністров'я з їх боргами перед Росією за газ не сильно нам і потрібно. Думаю, особливо нікого це питання зараз не хвилює. У нас тут Новий рік, ціни ростуть, робочих місць немає," комуналка "дорогуща, пенсійний вік підвищують, постійні політичні потрясіння ... Життя і так по голові б'є, куди нам ще Придністров'я?", – перераховує мешканка Кишинева Тетяна. "Навіщо нам об'єднуватися? Щоб посваритися з Москвою і позбутися їх допомоги?" - запитує мешканка Тирасполя Наталя. Але є й інша думка. "Звичайно, зараз там не стріляють, всі спокійно їздять один до одного, 60% придністровців мають паспорта Молдови, за якими відвідують і Євросоюз. Але повертати нашу територію треба хоча б, щоб відновити справедливість. І не в останню чергу, щоб довести росіянам, що ми можемо мирним шляхом повернути нашу землю, нахабно відібрану шляхом спецоперації", – зазначив кишинівець Дімітрі.
Тирасполь. Нові прилавки і опалення.
Кишинів . Мало що тут змінилося за 20 років.
На думку молдавських політологів, по обидва боки є групи впливу, яким не вигідно рішення тривалого конфлікту. "Сьогодні повернення Придністров'я практично нереальне, – поділився своєю думкою з" Сегодня "кишинівський політолог Михайло Черненко. – Уже зараз можна було б об'єднати системи в тій чи іншій сфері. Наприклад, вони не проти влитися в нашу пенсійну систему або користуватися нашою системою медстрахування. Але не хочуть робити будь-які відрахування навіть на рівні 40-50%. Звичайно, при такій постановці питання ніхто інтегруватися не буде.
Курс. Стільки в рублях ПМР.
Курс. Стільки дають леїв.
Однак не можна сказати, що немає спроб тиску на придністровський режим. Наприклад, Кишинів наполіг на тому, що після Нового року не можна буде проїжджати на нашу територію з придністровським номерами. Хочеш в Кишинів або в Україну – на пропускному пункті міняй номери. Це треба було зробити хоча б для того, щоб можна було знайти винуватця ДТП, а страхові компанії могли провести процедуру виплат. І вони почали масово реєструвати свої машини на молдовській території. Одна з головних статей наповнення бюджету ПМР – продаж Кишиневу електрики, виробленої на Дністрі. Якщо ми не будемо купувати у них електроенергію, 60% якої зараз перепродується в ЄС, це означає смерть придністровського бюджету. Над цим ми зараз працюємо – будуємо високовольтні лінії, щоб отримати електроенергію з Румунії. А поки будуємо, світова ціна на енергоносії падає. Ще момент – будівництво газопроводу "Унгени – Кишинів", який би дозволив поставляти в Молдову газ через Румунію. Румунський уряд восени виділив 550 тисяч євро на розробку проекту газопроводу, по якому буде надходити до нас газ за ціною нижче, ніж продає зараз нам Газпром. Ну і третій момент – російська допомога Тирасполю. Проти цієї допомоги працюють міжнародні санкції, які були введені через події в Україні". За словами Черненка, на остаточне придушення тираспольського режиму може піти не менше 20 років.
Етикетка . Ніби як одна країна.
Головні теми