Болюче питання: Хто вдарить першим

Сепаратисти ДНР і ЛНР всерйоз побоюються наступу Збройних сил України після 2 листопада, коли в самопроголошених республіках відбулися вибори. Українська ж сторона припускає, що саме на цьому тижні повинні активізуватися сили повстанців і російських військ, які нелегально допомагають їм. Начебто на користь цієї версії говорить і гучний "десант" в Донецьк співака-депутата Йосипа Кобзона та актора Михайла Пореченкова з метою підняття бойового духу ДНР-ців. Так хто вдарить першим?

Формування повстанців налічують, за різними оцінками, 25-30 тис. осіб. Але надійним тилом їм служить так званий російський "військторг", що постачає підкріплення. Завдяки "Воєнторг" чисельність їх формувань може бути легко збільшена за рахунок найманців і російських військових, замаскованих під бойовиків. За даними РНБО і групи "Інформаційне опір" (ІС), в останній тиждень саме й відбувається концентрація сил сепаратистів в районі Маріуполя, на Донецькому, Дебальцевському і Луганському напрямках. Бойовики посилюються танками, ствольної і реактивної артилерією. Різко почастішали обстріли позицій українських військ.

Але загони ДНР і ЛНР розрізнені і не мають спільного командування. "Прем'єр-міністр" ДНР Олександр Захарченко ("Захар"), "міністр оборони" Володимир Кононов ("Цар"), "заступник міністра оборони" Сергій Петровський ("Похмурий") не в ладах один з одним. Наприклад, Петровський конфліктує з Кононовим через розбіжності з приводу чисельності військових формувань ДНР.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Така ж ситуація і в ЛНР, глава якої, Ігор Плотницкий, не може знайти спільну мову з командиром бригади "Привид" Олексієм Мозговим, контролюючим Алчевськ, Стаханов і Брянкуа, та представниками Донського козацтва Павлом Дрьомових і Миколою Козіціним. І Мозговий, і Дрьомов, і Козіцин є противниками Мінських домовленостей від 19 вересня, а донські козаки найчастіше порушують режим перемир'я.

Загони бойовиків достатньо наполегливі і мотивовані. Але без допомоги російської армії вони не здатні відкинути ВСУ з займаних позицій, так як програють їм в чисельності, організації та матеріальному забезпеченні. Однак активна участь російських військ, заміна місцевих бойовиків кадровими російськими військовими (ці процеси зараз також відбуваються) можуть ліквідувати цей недолік.

Перекидання сил з Росії може свідчити про підготовку до наступу. Українській армії слід побоюватися ліквідації "Дебальцевського виступу", який глибоко заходить в позиції ДНР і вразливий з флангів. "Зрізання" цього виступу загрожує новим "котлом". Ще одна ціль – це Донецький аеропорт, який українські "кіборги" наполегливо утримують вже другий місяць. Позиції в аеропорту прикриваються української артилерією, що закріпилася в Авдіївці, і частинами ЗСУ в Пісках. Поки тримаються ці ключові позиції, аеропорт швидше за все залишиться під контролем ЗСУ.

Наступна ціль – це місто Щастя в Луганській області. Там розташована друга за потужністю в Україні Луганська ТЕС, яка живить електрикою практично весь Донбаський регіон. Взяти її під контроль в зимовий період – питання життя і смерті для бойовиків. Однак, за даними сайту colonelcassad, підтримуючого політику сепаратистів, угрупування ВСУ в районі Щастя занадто сильна, щоб бойовики могли тут ефективно наступати.

Найбільшу тривогу викликає Маріуполь. Взяття цього міста відкриває Росії сухопутний коридор до Криму – уздовж узбережжя Азовського моря, через Бердянськ, Мелітополь та Херсонську область, прямо до перешийку. Цей "язик" вкрай важливий для анексованого Росією півострова, який через зимових штормів в Керченській протоці може виявитися повністю відрізаним від поставок продовольства.

Командир боронюваного Маріуполь полку "Азов" Андрій Білецький вважає, що противник спробує оточити це місто: "Всі розуміють, що удар буде наноситися не так на Маріуполь в лоб, а на Бердянськ. Це відріже маріупольське угруповання. Ми можемо отримати "котел", не порівнянний з Іловайським. Чомусь поки що цю сторону ми не зміцнюємо".

Підготовку до операції по охопленню Маріуполя підтверджує і координатор ІС Дмитро Тимчук. Він каже про засилання диверсійно-розвідувальних груп противника до траси Донецьк-Маріуполь: "Російське командування поставило задачу своїм підрозділам і місцевим банд формуванням в екстреному режимі паралізувати трасу на Маріупольському напрямку".

Охоплення Маріуполя здатний обрушити весь південний фронт українських військ. Не можна, втім, виключати і висадки морського десанту на узбережжі Азовського моря – російська сторона виробляє позаплановий ремонт шести великих десантних кораблів, на яких може бути висаджена морська піхота з Криму.

Початок наступу прогнозується вже в найближчі дні, після оголошення результатів виборів в ДНР і ЛНР і формування керівництва самопроголошених республік. Але сепаратисти також побоюються настання ВСУ, яке, на їх думку, може завадити цьому процесу. Про підготовлюваний кидку української армії першим заговорив Ігор Стрєлков: "Два ударні угруповання противника націлені на столицю ДНР з північного заходу і південного заходу. Третє угруповання, зосереджене в районі Дебальцево, може нанести удар на Шахтарськ або глибше – на Красний Луч або Антрацит, щоб вийти на кордон з Росією через найменш прикриті ополченням райони. Якщо всі українські сили будуть одночасно і рішуче кинуті в бій, то малочисельні і погано організовані сили ополчення, без прямої російської допомоги, будуть швидко розгромлені". Стрілок, справжнє прізвище якого Гиркин, зазначив, що удар повинен бути "блискавичним", щоб російське керівництво не встигло на нього відреагувати.

Українська армія, скориставшись перепочинком, дійсно багато в чому відновила свою боєздатність, створивши як мінімум сім потужних угруповань на північ від Луганська, на північний схід від Первомайська (Луганська область), в районі Горлівки, на північний захід і північний захід від Донецька, а також в районі Маріуполя. Їх загальна чисельність становить приблизно 40-50 тис. осіб.

Про темпи відновлення боєздатності ЗСУ каже перший заступник гендиректора держконцерну "Укроборонпром" Сергій Пінькас: "Починаючи з 6 вересня відремонтовано понад 1000 одиниць техніки. Це і артилерія, і авіація, і бронетехніка". Інформацію підтверджує і радник глави держави Юрій Луценко: "Можу вас запевнити: сотні одиниць бронетехніки надійшли на фронт. І тисячі військ, набагато краще підготовлених, ніж у перші дні, зараз проходять ротацію в зоні АТО".

Українська армія оснащується новими зразками озброєння. Недавно держконцерн "Укроборонпром" направив у війська новий обчислювальний комплекс, що дозволяє підвищити точність вогню артилерії незалежно від погодних умов.

Але є моменти, що викликають тривогу. Наприклад, недавнє оточення 32-го блокпоста в районі селища Сміливе в Слов'яносербському районі Луганської області. Протягом двох тижнів захисники 32-го блокпоста знаходилися в оточенні і вибралися з нього лише по коридору, створеному самими ж бойовиками. Зараз сепаратисти атакували вже 31-й блокпост в районі населеного пункту Фрунзе, західніше Сміливого. Селища Фрунзе і Сміливе стоять уздовж траси Т1303, яка може використовуватися для підвозу підкріплень. Значить, командування АТО мало передбачити спроби бойовиків взяти під контроль цю трасу і зберегти 32-й блокпост. Але нездатність вищих чинів ВСУ швидко реагувати на зміну обстановки, власне кажучи, і привели до розгрому під Іловайськ.

Втім, наступ може і не бути. Концентрація російських військ почалася після скарг Ігоря Гиркин на нездатність "ополчення" відобразити атаку української армії. Не виключено, що зараз армія РФ просто намагається забезпечити закріплення результатів виборів, як це вже було в Криму.