Експерти-криміналісти: "У справі Бузини експерти працювали цілодобово"

Цією публікацією ми завершуємо серію матеріалів про роботу одного з головних експертних установ країни – науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Києві. Днями його співробітники закінчили одну з експертиз в дуже гучній справі про вбивство відомого письменника і журналіста Олеся Бузини. Як раніше повідомлялося, фахівці лабораторії з дослідження ДНК НДЕКЦ виявили генетичні сліди підозрюваних у цьому злочині Поліщука і Медведька на речах, кинутих неподалік від місця розстрілу.

- З цього злочину експерти працювали, можна сказати, цілодобово, – розповідає начальник Центру Микола Малярчук. – Об'єкти досліджувалися з особливою ретельністю, було задіяно новітнє обладнання, працювали найкращі фахівці НДЕКЦ Києва та ДНДЕКЦ України. Результати перепроверялись не раз, щоб зробити однозначний висновок. Адже ДНК є унікальною для кожного індивідуума, що і робить висновок експертизи безперечною доказової базою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

BMW-X6. Машини-двійники зустрілися в Києві на Подолі.

ДНК. Журналісти "Сегодня побували у згаданій лабораторії. Це виявилося непросто. Щоб зайти на територію сектора ДНК-досліджень, нам з фотокором довелося серйозно екіпіруватися: одноразові халати, шапочки, бахіли... Тут не рекомендується розчісувати і взагалі залишати якісь сліди, щоб це не відбилося на точності та об'єктивності експертиз. Нас супроводжувала керівник сектору Ірина Кобець.

- Сектор займається дослідженням слідів біологічного походження, – каже Ірина. – В основному, з місць пригод (це може бути кров, слина, волосся і т. д.). Припустимо, знайшли слід крові на місці події. Ми виділяємо ДНК, встановлюємо профіль, результати досліджень направляємо ініціаторам (скажімо, слідчим). Якщо з'являється підозрюваний, профіль його ДНК порівнюється з раніше виділеним. При збігу профілів досліджуваного об'єкта і особи, що перевіряється, однозначно встановлюється, що слід на місці події залишив саме він.

Лабораторія наша дає практично 100% -ний вірний результат. Тому з усіх резонансних злочинів об'єкти направляються до нас. В місяць ми проводимо до сотні експертиз, але все, звичайно, залежить від складності та кількості об'єктів (причому в одній експертизі може бути від 5 до 200 об'єктів). Візьміть піджак злочинця, там кожен слід або пляма – це об'єкт. Або вирваний пучок волосся, а там їх сотні, і треба досліджувати кожен!
Виділення ДНК – це руйнування клітини, всередині якої знаходиться ядро. З ним ми і працюємо. Це складна процедура, бачите, у нас кілька лабораторій, один від одного відокремлені для чистоти експерименту. Важливо визначити кількість ДНК на даному об'єкті, щоб зрозуміти, чи зможемо ми побудувати профіль. Над цим "трудиться" окремий прилад. Потім наступна процедура, що складається з 28 етапів, коли речовина піддається певній обробці при різних температурах. І, нарешті, проходить безпосередньо через ДНК-аналізатор. У двох словах, молекули в приладі пролітають через спеціальну лінзу, яка і зчитує кількість ДНК, відправляючи результат на комп'ютер. А він уже видає результат у вигляді ДНК-профілю, який вивчає експерт, щоб дати свій висновок. У профілі, як бачите, багато елементів, серед яких є, наприклад, ознаки статі тієї людини, чия ДНК вивчається. Ось цей пік, позначений Х, видає приналежність ДНК жінки. У чоловіків він інший і позначається, як У. Словом, робота у нас непроста, але за свої висновки ми ручаємося, і вони служать вагомою доказовою базою в суді.

Юрій Шатайло. "Досліджуємо цю книгу, якої більше 130 років"

АВТОДВЙНИКИ. Розповідає Андрій Кривов, заступник начальника відділу інженерно-технічних експертиз – начальник сектора комплексного досліджень транспортних засобів:

- Ми виявляємо зміни в номерних агрегатах транспортних засобів: перебивання, переварювання і так далі. Виявивши таке, викликаємо групу з райуправління, її співробітники забирають автомобіль, а того, хто намагався таку машину зареєструвати, запрошують для складання протоколу та інших документів. Якщо ми не дамо "зелене світло", машина зареєстрована не буде.

До речі, про номери двигуна: люди часом невірно собі уявляють, що "движок" – це просто запчастина, і її можна міняти як завгодно без всяких дозволів. Це дійсно можливо, але тільки у випадках, коли при заміні збігаються об'єм двигуна і тип палива (не можна довільно змінити, скажімо, бензиновий агрегат на дизельний). Якщо ж потрібна така заміна, то вона вже іменується "переобладнанням", і на неї потрібен спеціальний дозвіл, який видається інститутами МВС. Але навіть якщо людина, купивши, скажімо, на розбиранні двигун, що співпадає за параметрами з його попереднім, хоче його поставити, рекомендуємо спочатку привезти агрегат до нас. Ми перевіримо, чи не було змін в номері двигуна, а потім людина може перевірити в МРЕВ (або за нинішнім – в Центрі надання послуг), чи не знято мотор з викраденої машини. Інакше може потрапити в неприємну ситуацію: купив "движок", поставити без перевірки, а потім намагатися зареєструвати якусь дію (наприклад, продає автомобіль). Тут-то ми і можемо виявити змінений номер, машину заберуть, будуть неприємності. Адже двигуни все одно мають номери, хоча їх зараз не пишуть в документах. Безномерні двигуни випускаються лише заводами спеціально для заміни на сервісних станціях, там свій облік. Як це відбувається у нас? Прийшла машина, я беру техпаспорт і через комп'ютер намагаюся зібрати якомога більше відомостей про неї. Дивлюся номера, колір, комплектацію, порівнюю з тими, що бачу на машині. Якщо є підозри, беру змивку фарби, дивлюся структуру металу, тобто визначаю, чи було втручання в заводські установки. Є у нас свої прийоми... Загалом скажу, що кожен завод-виробник користується своїм способом, наприклад, нанесення номера. Товщина набивання номера, відстань між знаками, вид рядки, ще дещо... Наклейки, таблички: припустимо, така перезакреплялась – чому? Це все нам відомо. Якщо ж підозри залишаються, заганяємо машину в бокс і застосовуємо метод електротравленія металу. Справа в тому, що, як не перебивай номер, в структурі металу все одно залишаються сліди сьогодення. Ми їх і виявляємо. Якщо шматок металу просто уварений, є спосіб, коли за допомогою магнітів і порошку спеціального ми можемо виявити зварений шов... Бувають машини, зварені з двох-трьох шматків, але ми це обов'язково виявимо. Способів достатньо.

Чимало занепокоєння доставляють так звані машини-двійники. Ось приклад. Торік їде людина по Подолу на "БМВ-Х6" і бачить перед собою... точно таку ж машину, такого ж червоного кольору, з тими ж держномерами! Він дзвонить у міліцію, машину-двійник зупиняють і забирають в РУ. Починаються процесуальні дії, виявляється, що це викрадена або контрабандна машина (без проходження митниці). Це робиться так: шахраї заходять у відповідну базу (не секрет, що зараз все продається), підбирають підходящу машину, викрадають схожу або завозять "контрабас", на неї роблять потрібні документи, і перебиваються номери агрегатів. Все, якщо інспектор ДАІ зупинить і перевірить по своїй базі, то співпадуть і номери, і колір, і модель, автомобіль ніби як легальний! Дуже досвідчений працівник ДАІ, може, і виявить щось, але далеко не кожен... Так було і з цим БМВ, спочатку у нього були одні номери агрегатів, але потім їх перебили під легальну машину. Ми це встановили.

Законодавство нині, на жаль, не за нас. У багатьох випадках законом дозволено обходитися без експертів. Наприклад, людина приходить і заявляє, що загубила техпаспорт. Огляду машини експертом не потрібно. Але це шлях до "двійникыв". Насправді людина, припустимо, нічого не втрачала, але отримала другий техпаспорт. Під нього крадуть схожий автомобіль, перебивають номери і їздять дві машини-близнюки. Причому техпаспорти у обох справжні, видані в МРЕВ!

Втім, у нинішній ситуації є розпорядження: всі машини, які прибувають з Донецького і Луганського регіонів, піддають огляду експертами. Там зустрічається весь спектр криміналу в галузі транспорту: машини: викрадені, з перебитими і перетравленими номерами агрегатів, з підробленими техпаспортами... Я вважаю, що взагалі треба проводити експертний огляд у всіх випадках якихось дій з машинами, хоча це сьогодні не передбачено законодавством. Але краще з нами співпрацювати, убезпечивши себе від неприємних сюрпризів. Тим більше що не дуже дорого: огляд зарубіжної машини з нашим висновком, що все в порядку (або навпаки, є питання) коштує 200 грн. Купити проблемну машину з перебитими номерами (та її потім і заберуть) обійдеться набагато дорожче.

ІКОНИ "ВІД ЮЩЕНКА". Каже мистецтвознавець-експерт Юрій Шатайло:

- Професія у нас цікава, але досить рідкісна. За статистикою Мін'юсту, таких, як ми, атестованих експертів в Україні – до 40 осіб, з них реально виконують судові експертизи чоловік 20, а по культурних та історичних цінностей – не більше 15 осіб. Наша група у складі 4-х осіб обслуговує Київ і область, Центральну і Південну Україну, Волинь, Тернопільщину, допомагаємо Львову... Так що роботи, самі розумієте, вистачає. Сучасний оборот ринку антикваріату, навіть за неточними підрахунками, тільки в Україні становить 1,5 млрд доларів. Уявляєте, який оборот у всьому світі? Наведу тільки один приклад: найдорожча монета, яка на сьогодні коли-небудь була продана, пішла за 25 млн доларів! Це золота монета достоїнством всього 20 доларів, так званий "Подвійний орел". Її знайшли в Єгипті, і виникла версія, що цю монету подарував комусь із керівництва цієї країни президент США Рузвельт, коли побував у Єгипті після закінчення там бойових дій у Другій світовій війні. Взагалі такі монети викарбували в США на початку XX століття, але потім влада вилучили її з обороту, натомість випустивши купюри номіналом в 1000 доларів (купюри помістили в сховище, в звичайному побуті такі не ходять). А монети пішли в золотий запас США (колишнім власникам їх вартість у певній мірі компенсувала держава). Як вважалося, залишилися лише п'ять монет, всі вони в різних музеях. Але несподівано в Єгипті знайшли шосту монету, яку і продали за нечувану суму. Втім, кажуть, що навколо цих монет зараз розгортається детективна історія, так як нібито знайшли в однієї дами ще 35 таких монет. І ця дама – начебто внучка ювеліра, що брав участь в оцінці та експертизі монет в ході вилучення їх з обороту. Нині вирішується питання, справжні це монети або фальшивка. Якщо справжні (хоча начебто взятися їм нізвідки, початкову кількість монет відомо, і все ніби вилучені), то дамі доведеться відповідати, як за вкрадене у держави майно. А якщо підробка, то даму залишать у спокої, і вона зможе виставити монети на аукціон, причому дуже дорого, тому що в середовищі колекціонерів такі раритети, пов'язані зі скандалом, вельми цінуються. Відомі випадки, коли підробки цінуються навіть дорожче оригіналів... Взагалі, ажіотаж навколо будь-якого предмета старовини завжди піднімає ціну на подібні речі. Ось приклад. Одного разу президент України Віктор Ющенко привіз до Москви і виставив там колекцію наших українських ікон. Миттєво попит на такі ікони зріс, ціна піднялася разів у 15. Але виставка закінчилася, ажіотаж спав, і ціни знову повернулися на колишній рівень.

Наше завдання зазвичай полягає в тому, щоб відповісти: є фальсифікація чи це оригінал якоїсь речі. Також ми повинні приблизно оцінити її в грошовому еквіваленті, причому виходячи з реальної ціни, яку за неї можуть дати. До нас на експертизу з кримінальних справ найчастіше приходить те, що, як кажуть, блищить. Це, як правило, монети, ікони в багатьох окладах, беруть злодії також стародавні книги, побутове начиння (ложки, вилки), хоча рідше. У нас в країні все, що старше 50 років, вважається антикваріатом (так встановлено постановою Кабміну). Особливих обмежень для товарів, що вважаються антикварними, немає. Але погано те, що в Україні взагалі немає такої професії, як антиквар або колекціонер, а за кордоном є. У нас же люди, що торгують антикваріатом, іменуються просто торговцями товарами народного споживання. Різниця тут не тільки в оподаткуванні, хоча і це важливо, але і в тому, що професійний антиквар, як правило, завжди дбає про збереження національного надбання, намагається, щоб цінні речі залишилися в країні, для нащадків. А торговцю товарами все одно...

А все, що старше 100 років, за висновком ЮНЕСКО, може бути культурною цінністю. Але кожна річ вимагає своєї експертної оцінки. І якщо визнано, що річ є культурною цінністю, то її просто так вивезти за межі країни не можна. І більшість таких товарів до нас на експертизу потрапляє якраз з кордону, коли люди без спеціального дозволу намагаються вивезти речі, що викликають в цьому плані підозри. Причому цього року кількість таких випадків різко зросла. Якщо раніше ми за рік проводили від сили до 15 експертиз з культурних цінностей (включаючи крадені речі або перехоплені при вивезенні за кордон), то за 4 місяці цього року у нас призначено вже 25 експертиз майже по 4 тисячам об'єктів!

Марки. Експерт Наталія блакиті проводить аналіз колекції.

РУЧКА ПРЕЗИДЕНТА І ВИШИВАНКИ. Ось ви бачите колекцію марок. Це одна із самих великих і виснажливих експертиз, яку ми зараз проводимо – тут 3750 об'єктів. Колекція теж надійшла до нас з кордону в рамках кримінальної справи. Хтось намагався вивезти колекцію без декларування. Треба з'ясувати про ці марки все: коли зроблені, підроблені чи, чи є особливо цінні і все інше (поки, попередньо, кожна марка з досліджених може коштувати від 3 до 100 гривень). І, врешті-решт, визначити, чи є кожна з цих тисяч марок культурної чи історичної цінністю. При цьому не обов'язково, щоб тієї або іншої марки було більше 100 років. Є 25 критеріїв визначення культурної чи історичної цінності. І якщо всі вони або більша частина сходяться, то предмет, якому всього 3-4 роки, може бути визнаний такою цінністю.

Історичні та культурні цінності треба розділяти. Наприклад, ручка, якою президент Порошенко підписав документ про асоціацію з ЄС, нехай ціна її невелика, вже є історичною цінністю. І навіть уламки тієї ручки, яку зламав у всіх на виду Янукович, теж можуть становити таку цінність. Так це чи ні, повинна якраз і сказати експертиза. Цей критерій називається "причетність до історичних подій або історичних особистостей".

Рідкісні книги потрапляють до нас на експертизу досить часто. Здебільшого це церковні видання, але чимало і світських. Книжкові експертизи дуже складні, потрібно багато чого знати, піднімати технології друкарства, виробництва паперу, палітурних робіт багатовікової давності... Крім того, необхідно проводити лінгвістичний і ряд інших аналізів. Ось ця книга у мене в руках – "Самовчитель будівельного мистецтва" – теж об'єкт експертизи (її намагалися нелегально вивезти за кордон в комплекті з іншими виданнями будівельної тематики). Вона в роботі. Значиться, що видав її книгопродавец Ступін в Москві в 1881 році. Бачите, на папері є маленькі руді цятки. Вони називаються "фоксінгі", від англійського "фокс" – лисиця (тобто руда). Це свідчення захворювання паперу і в старих книгах зустрічається нерідко. Мені, як експерту, також видно, що обкладинка трохи молодше книжкового блоку, видно, переплітали книгу заново на початку минулого століття. Це знижує її цінність, але ненабагато. Мій попередній висновок – книга становить історичну та культурну цінність.

Рідко, але потрапляє до нас на експертизу і одяг. Взяти звичайну вишивку на одязі. Раніше вона для українців була фактично паспортом людини. По ній дізнавалися соціальний статус людини, звідки она родом, скільки у неї дітей, чи всі живі, одружені-вийшли заміж або неодружені, і багато іншого. Нині доходить до казусів, про які люди й не підозрюють. Наприклад, вікові мужики можуть хизуватися у вишиванках, де візерунок – блакитним по білому. За канонами ж таку вишиванку могли надягати тільки хлопчики до 16 років, що не пізнали жінку... Потім, коли чоловік входив в силу, вишивка ставала червоного кольору, а з віком набувала все більш приглушені, землисті кольори аж до темних... Ми, мистецтвознавці, зобов'язані це все знати і враховувати при проведенні експертиз.