Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Головна Сьогодні

Якою могла б бути головна площа України: зараз реалізовано тільки 10% Майдану

Хотіли побудувати пантеон зі скульптурами Аскольда і Грушевського та кінними козаками

Так було задумано. Арочки пантеону обіграють арки білої будівлі консерваторії. Скульптура біля неї - сьогоднішній варіант пам'ятника "Небесної сотні" від Куща
Так було задумано. Арочки пантеону обіграють арки білої будівлі консерваторії. Скульптура біля неї - сьогоднішній варіант пам'ятника "Небесної сотні" від Куща

Історія сучасного київського Майдану почалася в 1995 році – саме тоді був оголошений перший конкурс на його реконструкцію. Сам конкурс тривав 5 років, і після довгих бурхливих суперечок були відібрані відразу кілька варіантів. Першу і третю премії отримали два проекти скульптора Анатолія Куща, другу – проект Олександра Комаровського. В результаті було прийнято соломонове рішення – об'єднати роботи Куща та Комаровського (цей майстер помер у 2002 році).

Той Майдан, який ми бачимо сьогодні, представляє собою лише 10% від того, що було заплановано зробити. Про те, якою мала бути головна площа країни, ми поговорили з Анатолієм Васильовичем Кущем.

ЗАДУМКА. "Наші проекти об'єднали, можна сказати, в наказовому порядку, – згадує Кущ. – За основу взяли мій проект, який отримав першу премію. Сам монумент Незалежності композиційно складався з декількох елементів, нерозривно пов'язаних між собою".

На передньому плані Майдану (з лівого боку) була запланована композиція "Засновники Київської Русі-України" (втілено), в глибині – музей Державності, фасадом якого виступала колонада зі скульптурами. Кущ хотів створити цілий пантеон видатних державних діячів: від князя Аскольда і Ярослава Мудрого до гетьмана Івана Мазепи і Михайла Грушевського. За його задумом, пантеон включав в себе княжу добу, козацьку і час УНР.

new_image8_45

Анатолій Кущ. Автор Майдану у своїй майстерні.

Бічні колони пантеону збиралися прикрасити масштабними рельєфами з портретними зображеннями філософів, учених, артистів, військових і письменників. "На кожному рельєфі планувалися розмістити близько 300 портретних особистостей, – каже Анатолій Васильович. – Я хотів "поселити" там Нестора Літописця і дійти до Василя Стуса та В'ячеслава Чорновола. Розумієте, нашу історію переписували всі, кому не ліньки. Над нею відверто глумилися, гідних людей стирали з пам'яті українців. Мені хотілося повернути їх".

Серцем же нового Майдану мала стати колона з Орантою-Україною (загальна висота 62 метри).

ЩО ВИЙШЛО. А вийшло трохи. По суті, з усього проекту реалізували лише колону з Орантою і фонтан з засновниками Київської Русі, після чого дали команду згорнути проект. На місці музею нині торгові простори. До речі, офіційно реконструкція Майдану не завершена: за словами Куща, він як автор проекту ніяких паперів про припинення робіт і здачу площі не підписував.

new_image10_29

Вершники. Лихі бронзові козаки мчали по боках колонади.

ПЛАНИ ПО МАЙДАНУ: ПРОМЕНІ, КОЛОНАДА І МІСТКИ

В останній раз про перетворення Майдану Незалежності згадали зовсім недавно. У 2014 році департамент містобудування КМДА оголосив масштабний архітектурний конкурс "Територія гідності". Його метою була перебудова центральній частині Києва, а переосмислення і зміна простору в зв'язку зі случившимися трагічними подіями. Учасникам запропонували подумати над ідеями в чотирьох напрямках: яким буде новий музей Майдану / музей Свободи, як увічнити пам'ять героїв "Небесної сотні", як повинен змінитися Український дім і як можна переоблаштувати площа.

ПРОМЕНІ І КОЛОНАДИ. Пропозицій було дуже багато. Проекти на конкурс надсилали не тільки українці, а й мешканці Литви, США, Китаю, Японії, Ірландії і навіть Росії. У червні 2015 року на центральній площі були оголошені переможці. Перше місце в номінації "Громадський простір Майдану і центру міста" дісталося проекту, розробленому колективом з Тайваню. Правда, це скоріше була концепція, напрям, в якому потрібно розвивати центральну частину міста. Так, за проектом тайванської команди, Хрещатик і Майдан повинні потопати в зелені. Дерева передбачалися і навколо монумента Незалежності, і навіть на розділовій смузі проїжджої частини Хрещатика. На Майдані передбачили арочний місток, який з'єднує дві його сторони. Пропонувалося зробити мощення з гравію і щорічно змінювати його, привозячи з різних куточків країни. А головна ідея проекту полягала в тому, що облаштовувати оновлений простір і доглядати за ним повинні жителі не тільки Києва, а й усієї країни.

Архітектори з Києва (друге місце в цій номінації конкурсу) запропонували облаштувати на Майдані (на непарній стороні Хрещатика) камерну площу в оточенні будівлі консерваторії, колонади і амфітеатру. Правда, в цю концепцію "монумент Галі" (Оранта) не вписувався, і його запропонували перенести в київські парки на схилах Дніпра.

Колектив зі Львова (третє місце) запропонував зберегти на Майдані Колону Незалежності, а від неї "запустити" в мощенні по всій площі промені. "Вони можуть бути заповнені покриттям, травою або водою", – так було сказано в роботі авторів проекту. Також вони пропонували підняти поверхню проїжджої частини на ділянці Майдану, щоб об'єднати обидві його частини. Крім того, це змушувало б автомобілі пригальмовувати. А територію пропонували максимально вирівняти (прибрати зайві ступені, виступи) і таким чином сформувати єдиний простір.

new_image4_124

2-е місце. Майдан без "Галі", але з колонадою.

new_image3_141

Проект. Місце для прогулянок і свят.

РІКА І ХВИЛЯ. Дуже сміливі (іноді навіть занадто) ідеї були і у архітекторів, чиї роботи не були визнані кращими. Наприклад, пропонувалося повернути в центр міста зниклу річку Хрещатик, яка існувала ще в ХІХ столітті, і зробити на її берегах парк відпочинку. Також пропонували відновити на Майдані липовий сквер з фонтаном на місці нині встановленого скляного купола, а мощення на Хрещатику зробити з світяться сонячних батарей. Також була ідея зробити над площею міст-хвилю шириною 60 м і довжиною 120 м. Цю "хвилю" повинні були висвітлювати знизу світлові колони. Ще в одному проекті пропонувалося створити на Майдані естакаду для авто, щоб машини не заважали пішоходам.

new_image5_98

"Живий" меморіал. На Інститутській в пам'ять про загиблих пропонували облаштувати алею червоних кленів.

ПАМ'ЯТЬ. Видозмінитися могла і прилегла до Майдану вул. Інститутська, де повинен був з'явитися меморіал загиблим під час Революції Гідності. Одні учасники конкурсу пропонували встановити пам'ятники (ідея одного з них – куля на схилі біля "Жовтневого палацу"), інші – використовувати світлові і звукові елементи (наприклад, транслювати вечорами революційні події на стінах Будинку профспілок).

Перемога в номінації "Вшанування пам'яті Революції і пам'яті Героїв "Небесної сотні" дісталася проекту колективу з Італії. Італійці запропонували створити "живий" меморіал: висадити на Інститутській в спеціальних розривах в мощенні алею червоних кленів як символ крові, що пролилася тут. "Інститутська стане лісом, який буде рости роками і потребуватиме догляду, тому пам'ятник буде живим. Взаємодія навколо нього людей перетворить пам'ятник в активне місце контактів", – пояснювалося в проекті.

Втілювати ідеї проектів-переможців влада збиралася за рахунок державно-приватного партнерства, з залученням меценатів та інвесторів. Але відразу після закінчення конкурсу організатори зізнавалися: чекати швидкої реалізації не варто. Тому ніяких термінів вони завбачливо не називали. Посилалися не тільки на пошук засобів, але і на те, що необхідна підтримка держорганів, потрібно домовлятися з приватними структурами (наприклад, з питань, пов'язаних з Будинком профспілок). Так що через понад рік після конкурсу нічого нового в центрі столиці ми поки не бачимо.

new_image6_78

Майдан. Територія без сходинок і виступів.

new_image7_66

3-є місце. Майдан з променями і деревами.

new_image_161

Проект-учасник. Міст-хвиля над Майданом Незалежності: його пронизують світлові промені.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів