Анастасія Білоусова
Катерина Степаненко
редактор "Шануймося, бо ми того варті", – в це прислів'я вкладена вся гордість українців за свій народ. "Гордість за працьовитість, непохитність перед лицем ворога, відданість рідній землі. Тут і самоповага, і невелике лукавство, і винахідливість – український характер багатогранний, – каже фольклорист Леся Наумівська. – Ці риси передаються з покоління в покоління, немов ДНК – унікальний код нації".
У попередніх публікаціях проекту ми писали про сакральне значення писанок, про культурний код, закладений в колискових, ляльках-мотанках, вишиванках, козацтві і багато іншого. А сьогодні ми поговоримо про риси українців, які видно в народних казках. Кожен народ втілює в них свої мрії, поняття про справедливість і те, яким повинен бути справжній супергерой. Адже і у нас є свої супермени, якими можна захоплюватися і яким можна наслідувати.
За словами Наумівської, українські казки можна розділити на три жанрові різновиди: про тварин, соціально-побутові та чарівні (героїчні або фантастичні). У кожному з цих жанрів ми можемо відстежити риси характеру, притаманні українцям, зрозуміти мрії і сподівання наших далеких предків.
ПОБАЧИТИ БЛИЖЧЕ. "Всі знають Бетмена, але чи всі пам'ятають, наприклад, Кирила Кожум'яку – захисника Києва? – каже Наталя Кравець, організатор проекту "День українського супергероя", який пройде 21-22 травня в київському ТЦ "Домосфера" (Столичне шосе, 101). – На святі за допомогою майстер-класів, квестів і багато чого іншого дітям розкажуть, хто ж вони такі, українські супергерої".
КАЗКОВА ДНК ПО-НАШОМУ
"Казка – це фантастична історія про код нації і глибинні архетипи, – говорить етнограф Яна Яковенко, член Спілки письменників України. – Вона має свою історію розвитку, причому нерідко в неї втручається і політика. Наприклад, в 20-х роках ХХ століття Раднарком освіти видав указ ... поміняти місцями яйця в казці про курочку Рябу. У підсумку в радянських книжках воно спочатку було золотим, розбилося, і в підсумку дід і баба з радістю отримали яйце просте. Робилося все це, щоб діти перестали цінувати матеріальний достаток. Сьогодні в книжках ми можемо бачити і ту, і іншу версію. Також з казок поступово зникають жорстокі елементи: котик вже не вбиває лисенят, а Баба Яга не вирізане шкіряні ремені зі спини героя. Люди стали менш жорстокими, тому і казки змінюються.
З МІФУ. Сама ж казка взялася з міфу, саме тому в ній так багато типового, схематичного і максимально поганого або максимально хорошого. Справа в тому, що коли народжується дитина, у неї розвинені ті мозкові центри, які відповідають за копіювання поведінки матері. Це дає можливість передати досвід. Первісна людина інтуїтивно використовувала ці явища, щоб запрограмувати своє майбутнє. Наприклад, якщо мисливець повторить рухи, які робив при успішному полюванні, то і майбутнє полювання, на його думку, повинне стати успішним. Так народився ритуал, а від ритуалу пішла міфологія. Тільки потрібні були не просто дії, зроблені колись, а ті, що зроблені вищими силами – тоді, згідно з міфами, Божа сила передавалася людині. Ритуали і міфи передавалися підліткам, щоб вони могли успішно влитися в соціум. Коли ритуал і міф стали для суспільства неактуальними, з нього народилася казка. Саме тому у міфів і казок багато спільних елементів. Казка показує, на якій стадії народ був при народженні цієї казки, в якому кліматі жили люди, що її придумали. Це побічно відбито і в зображенні потойбічного світу: наприклад, у лісових народів потойбічний світ – в дрімучому лісі, а у горян – в горах".
ПО-УКРАЇНСЬКИ. "Головні риси, що відрізняють українських супергероїв, – доброта, благородство, а в першу чергу – бажання допомогти іншим, а не здобути славу самому, – вважає Олеся Наумівська. – У казках про тварин, наприклад в "солом'яного бичка" або "Пана Коцького", показано, як завдяки кмітливості та винахідливості, хитрості можна досягти багатства. У соціально-побутових народні оповідачі роблять акцент на працьовитості, якою завжди славилися наші співвітчизники. На відміну від російських казок, де герой просто лежить на печі, а багатство саме падає з неба, українські персонажі домагаються успіху завдяки або праці, або кмітливості, що ріднить нас з героями європейських казок. У чарівних казках основне завдання українських супергероїв – по-перше, врятувати пригноблених темними силами земляків, по-друге – домогтися власного благополуччя. Так, в українських казках завжди затверджувався мотив справедливої винагороди за діяння.
Мабуть, найяскравіше риси українського характеру проявляються саме в чарівних казках – в поєдинку звичайної земної людини з темними силами. Навіть імена героїв відображають бажання наших прадідів. Наприклад, Вернидуб легко вивертає дерева, Скороход швидко долає будь-яку відстань, а Ломикамінь без праці розбиває камені. Але і такі богатирі найчастіше бувають на другорядних ролях, а на перший план виходить всемогутній супергерой".
КОТИГОРОШКО. Ми умовно виділили п'ять головних супергероїв українських казок. Перше місце віддали Котигорошку за основний посил: головна цінність – сім'я. Це особливий персонаж: дослідники традицій козацького бою "Спас" впевнені, що в цій казці "зашита" методика виховання козака-воїна, характерника, вірного захисника Матері-Землі. Наймолодший в роду, Котигорошко, народився магічним способом – від горошинки, яку з'їла його мати. З дитинства проявляє величезну силу. Дізнавшись, що ще до його народження братів і сестру викрав Змій, він без сумнівів йде їх визволяти, за допомогою величезної булави розправляється зі злодієм і рятує рідних з полону.
Котигорошко. Головне в його житті – родина.
СТІЙКІТЬ ХАРАКТЕРУ І ДОЛЯ
Більшість героїв українських казок вже народжується з суперздатностями – будь то надлюдська фізична сила, або неймовірний розум, або якісь магічні вміння. Згадаймо хоча б Чабанця, який з дитинства грає з восьмипудовим каменем, або Кирила Кожум'яку, що з легкістю рве 12 волових шкур.
Однак є проблема: таку людину практично нереально наслідувати. Наші предки теж це розуміли, тому був і інший тип супергероїв – знедолені прості люди, у яких спочатку не було нічого, а потім вони змогли домогтися всього. Такий, наприклад, козак Мамарига або хлопець з казки "Ох", якого чарівник з ледачого телепня перетворює в працьовиту людину з надприродними здібностями. При цьому як перший, так і другий тип героїв відрізняються добротою і благородством. Вони можуть поділитися зі своїми побратимами останньою копійкою, пробачити провину друга, допомогти бідному селянинові, врятувати інших від жорстокого ворога. Вони присвячують життя боротьбі зі злом – як з надприродними силами, так і з соціальною несправедливістю. "Відмінність саме українських героїв – в тому, що вони мають чітко виражені маскулінні ознаки – мужність, стійкість характеру, – каже Олеся Наумівська. – Український супергерой мало говорить, але багато робить. При цьому сказав – значить зробив. Крім того, український супергерой в деякому роді "посвячений" – він немов заздалегідь знає, що має статися".
Цар Ох. Мимоволі допомагає головному герою.
ІВАН ГОЛИК: ДОПОМОГАЙ, І ТОДІ ТОБІ ТЕЖ ДОПОМОЖУТЬ
Іван Голик – княжий син. Якось він роздратував батька, і той штовхнув його в річку, де його проковтнула Риба-кит. Дивом вибравшись на берег, Іван залишився без одягу (звідси і дивне для княжого сина прізвисько Голик) і зустрів свого брата, що вже став князем і відправився шукати собі дружину. Іван запропонував відвести брата до Змія, у якого були дочки на виданні. По дорозі він допоміг мишачому і комариному війську, врятував щуку. Потім ці створіння допомогли йому пройти Змієві випробування, добути князю дружину-Зміївну. Коли ж Зміївна дізналася, хто насправді пройшов випробування, то відрубала Івану ноги, а чоловіка-князя відправила пасти овець. Але безногий Іван не здався: зустрівши іншого каліку, Безрукого, запропонував йому побратимство. Разом вони взяли в полон Змія, який в обмін на свободу відніс їх до колодязя і зцілив їх живою водою.
Голик. Завоював Зміївну для князя, а та у відповідь відрубала йому ноги.
ПАСТУШОК ПЕРЕМАГАЄ "КІЛЛЕРІВ"
У пастушка Чабанця – ні кола ні двора. Уже в дитинстві він проявляє суперсилу: знаходить камінь в 8 пудів, прив'язує його до батога і робить собі "іграшку". Дізнавшись, що королівну хочуть принести в жертву Змію, йде її рятувати. Коли Змій переможений, король віддає Чабанцю дочку в дружини, а сам підмовляє двох богатирів його вбити. Чабанец розправляється і з "кілерами", а потім виявляє благородство і доброту: прощає короля і живе далі щасливо.
Чабанець. З дитинства міг піднімати камінь в 8 пудів вагою.
МАМАРИГА: ВІДДАЄ ВСЕ, ЩО У НЬОГО БУЛО
25 років козак Мамарига працював на пана і заробив три мідних гроші. Повертаючись додому, він зустрів трьох чоловіків, і вони розповіли йому про магічні предмети, які у них відібрали розбійники. Козак братається з ними і кожному благородно дає по грошу – все, що у нього було. Потім їх дороги розходяться, але Мамарига зустрічає розбійників, які пограбували його побратимів. Хитрістю і кмітливістю козак відбирає у них магічні предмети (торбу, яка стіл з нічого накриває, торбу, яка будь-яку роботу виконує, і чоботи, в яких можна ходити по воді), а до того ж і літаючого коня Гивера. Побратими ж завдяки мідним грошикам розбагатіли і на знак вдячності подарували Мамаризі магічні предмети, коли він хотів їх повернути. За допомогою цих речей Мамарига примудряється виконати важке завдання від короля і взяти в дружини його дочку.
Далі він просить у короля і королівство. Отримавши відмову, відлітає разом з дружиною на безлюдний острів на коні Гивері. Але незадоволена жебраком чоловіком дружина краде чарівні предмети і летить на коні додому. Мамарига зміг повернутися і покарати за зраду дружину і тестя. Після "науки" королівна стала хорошою дружиною, а король віддав козакові Мамаризі все королівство.
Козак. Домагається свого щастя завзятістю і силою волі.
МУДРА ДІВЧИНА-СЕМИРІЧКА
На відміну від західноєвропейських казкових жіночих персонажів, для українських супергероїнь головне не краса, а гострий розум і здатність вирішувати самі хитромудрі завдання пана. В даному випадку героїня, маленька дівчинка, не тільки допомогла своєму батькові відсудити у жодного брата корову, а й влаштувала свою долю. Убитий мудрістю Дівчини-Семирічки пан згодом, коли та виросла, одружився на ній. Так, завдяки своїм здібностям, вона стала багатою і підвищила соціальний статус.
Але взагалі ж для героїнь українських казок весілля з принцом (або паном) і традиційне "жили вони довго і щасливо" не головне. Все тому, що нашим Попелюшкам не потрібно було боротися з конкурентками за принців, щоб відчувати себе матеріально захищеними. Адже в Україні існувала так звана материзна – передача спадщини по жіночій лінії. Тому на перший план виходили не зовнішні, а внутрішні якості: розум, працьовитість, благородство.
Героїні. Для наших жіночих образів весілля не головне.
ЛИХОДІЇ ДОПОМОГАЮТЬ СТАТИ ГЕРОЄМ
Один в полі не воїн, тому у супергероя завжди є в арсеналі як помічники, так і вороги. "У більшості чарівних казок супутник головного героя – кінь. Він – символ зв'язку між світами, опікун роду, – розповіла "Сьогодні" Леся Мушкетик, доктор філологічних наук, співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Рильського НАНУ. – Найчастіше він передається у спадок або з'являється як дар з того світу, який потрібно приручити. У деяких казках коня знаходять в погребі – вказівка на його потойбічне походження. Іноді його дарує Баба Яга герою за службу, наприклад, за те, що той пас її кобил. Дуже часто кінь рятує герою життя завдяки своїм чарівним здібностям. У казках Закарпаття його звуть кінь-Татош (кінь-чарівник), у якого можуть бути крила, три або п'ять ніг. Підкови у нього прибиті задом наперед, щоб не було зрозуміло, куди їде подорожній, замести сліди і втекти від переслідувачів".
АНТИПОДИ. У казках супергерой обов'язково протиставляється лиходієві. Але антипод насправді тільки підсилює роль супермена і постійно вступає з ним у конфлікт, створюючи таким чином сюжет казки. Тому без злодіїв і забіяк нікуди. "Злотворці можуть бути і велетнями (наприклад, Соловей-розбійник сидів на трьох дубах, дев'яти суках), і непримітними дідами або духами, – продовжує Леся Мушкетик. – Наприклад, Гайгай, Ломиборода, Ліктик-Бородик: дід на ніготь, борода на кіготь, а шкоду нанести можуть серйозну. З цієї категорії найбільше відомий лісовий цар Ох, якого можна покликати, сказавши, наприклад: "Ох, як я втомився". У однойменній казці Ох спалює свого помічника дотла, а потім оживляє живою водою, після чого герой отримує нові якості, наприклад, стає працьовитим, відповідальним. Зі звичайного хлопця він створює спритника, який може перехитрити навіть чорта. Лиходії зовні дуже страшні, відразливі. У західноукраїнських казках зберігся персонаж Поган-дівча, або Поган-дівка, – жорстока язичниця, що володіє замком і мучить людей. У неї пташині лапи (гусячі, курячі або одна качина, інша козяча), вона ходить по нитках і по черзі вбиває всіх майстрів, які не змогли пошити чоботи їй впору, бо вона нікому не показує свої потворні ноги. Швець виживає тільки завдяки кмітливості – посипає дорогу зерном, щоб Поган-дівка залишила свої сліди, за якими він знімає мірки. А ось образ Костія Бездушного (він же – Несмертельний Козелик, або Кощій Безсмертний), як вважають дослідники, походить від божества смерті (його в народі ще називають Костомахою), яке бере собі в дружини молоду дівчину. З цим мотивом в казках пов'язано добування душі Кощія і перемоги над ним.
Поган-дівка. У неї одна нога качина, інша – козяча.
Кінь-Татош. Підкований так, щоб втекти від погоні.
Головні теми