Мемуари майора Прищика: "Головне – щоб костюмчик сидів"

Цетрапилосявті благословеннічаси ,колидоларкоштувавдві гривні ,алейтенантськазарплатадорівнюваладвомсотням .Щойно отриманіпогони зпароюзірочокпереповнювалилейтенантаСергіяПравдуурочистістюіхвилюванням .Вминулекануличотири рокикурсантського життяіз заняттями ,полігонами ,пиятикамиі кілька разів-гауптвахтою .Вітер змінззапахомхвоїчерезавтобусневікнообдувавмужнє обличчялейтенанта .

Тутавтобусрізкозагальмувавнакрихітнійавтостанції .Пасажиристаливибиратисяназовні ,яквтомленівід життячерви .І тількиПравдамолодецькизіскочивзі сходинок ,вишукуючиочимаофіцерський гуртожиток ,азаодноприкидаючиамурніперспективина найближчий час.Догуртожиткубулотрихвилиниходьби .ВахтеркабабаЗіназастоломвхоліпершогоповерхугорталажурналзкартинками .Нарольжінки ,здатноїпідкоритиофіцерськесерце ,вонаявно негодилася ,щолейтенант , дивлячисьнанеї ,не мігприховати.Втім ,бабаЗінатежсприйнялапоявучерговоголейтенантабезентузіазму ,показуючивсім своїммонументальнимвиглядом ,хтовгуртожиткугосподар .Томупереодягатисязгромадянкивформудовелосявкоморісередматраців ,гористарих ліжокічервонихрулонівкилимової доріжки .Вийнятий зсумкимундирявнопросивсяпідпраску .Алепрасканавахтігуртожиткупо вазінагадувала іграшковуігріласяповільно ,якдушабабиЗіни .Анайгірше було те ,щозолотий ґудзикзтризубомвідскочиввід бортукітеляівикотивсявкоридор.

-Цевательє ,у нихінитки ,ігудзики .Яквийдеш- іпрямочерездитячуплощадку ,вивіскатамщетака зелена-"Воєнторг " ,-повчалаЗінаїда ,закриваючинаключдверікомори .

Накинувшинарукукітель ,лейтенантПравдапішовшукативійськторг .По дорозі вінзробивцікаве спостереження :йомупопадалисянаочіжінкидвохвидів-абоу військовійформі ,абозколясками.Завервечкоюдвоповерховихбудинківофіцерпобачивбудівлю ,наякомукрасуваласяшуканазеленавивіска .Табличканавходісповіщала ,щоательє -по коридорунаправо .З відчинених дверейлуналострекотінняшвейноїмашинки .Біля стінистояликравецькіманекени .Літній чоловіквокулярахіжилетці ,з великиминожицямивруціімірноїстрічкоюнашиїчаклувавнадтканиною .

-Тук ,тук!-позначивсвою присутністьофіцер .

Кравецьпіднявголову ,поглянувшиповерхнасуненихнанісочок .

-Ви щосьхотіли , юначе?

-Дайте ,будь ласка ,голкуз ниткою .Менігудзикпришититреба ,вштабйду .

Громадянинвжилетціпродовжувавдивитисяналейтенанта :

-Юначе ,давайтевсепорядку .Яквашеім'я?

-ЛейтенантСергійПравда .

- Ужедобре ,- зпосмішкоювідповівкравецьідодав .- Серьожа ,подивітьсяу вікно ,шовитамбачите ?

- ТамКППполку ,солдати ,арміяоднимсловом ,-відповівПравда .

-Тежвірно .Такзнайте ,що у мене зїхнїмкомандиромдоговір.Вониходятьвкараул ,аяпришиваюгудзики .Давайтесюдивашмундир ,заразвсебудевкращомувигляді .
Відібравшикітель ,кравецьзанісйоговсусіднюкімнатуітут жеповернувся .

-Скажіть , товаришулейтенант ,ви до наспрямоз училища ?Аяк виприїхали ?Маюна увазі здружиноюаботак ?-цікавивсякравець .

Офіцеруподобалося ,що до ньогопроявляютьінтерес ,і вінрозповідаввсеякна духу ,зробившиакцентна тому ,щонеодружений .

-Фімо ,всеготово !-покликавжіночийголосіз сусідньоїкімнати .

Кравецьповернувсязкітелем ,наякому булипришитівжеіншігудзики .

-Так ,яжпросивпришитиодну ,авивсепоміняли !-почавПравда ,явно неплануваввитрачатисянанепотрібнузаміну .

-Таквижхочетейтивштаб ,ішоббезблиску ?- зподивомсказавкравець .
Правданавіть незнав ,щовідповісти .

-Можнаподумати ,яхочувамгірше.Атамтеж єлюдиібагатожінок ,-Фімапосміхнувся ,нахилившиголовунабік .-Скажувамяк рідному ,хочатутармія ,аледе жінцізнайтироботу ,якне вній ?І якщовимолодийікрасивий ,аябачу ,що цетак ,вампотрібнозробитиз формисвято.

Лейтенантзамислився.Ааджевірно ,зустрічаютьпо одягу .Ісамтогоне помітив ,якопинивсявтрусахі майці .Швейнаіндустріяприйшлаврух ,сорочкапідганялася ,брюкипідшивалися ,новийшитийниткамишевронзамінивпридбанийвучилищескромнийваріант ,знакирозрізненнянакітельбулипідібраніводному відтінку ,всяформавипрасуванийівиглядалаякнакартинці.Правдамилувавсясвоїмвідображенням удзеркалі ,не приховуючизадоволення.

- Я неможунаце дивитися .Якийблиск !І всьогоза 50гривень !-озвучивситуаціюФіма .

-Якза 50 ?-здивувавсяПравда .Цебуливсігроші, що залишилисяпіслявідпустки.

-Ну ,може45 ,але неменше!Ви жподивіться ,який ефект ?Запевняю ,вамтакдобре ,шоВи щеприйдете .

Робитибуло нічого.Розплатившисьзасервіс ,Правдапопрямуваввштаб .Вінбув трохизадумливий ,і це додавалойомуособливийшарм.

Появалейтенантасталоподією .До штабупотягнулисядивізіоннідрукарки ,комірниці ,телефоністки ,кухарка .Банно -пральнийкомбінат іпекарняприйшлиу повному складі.Лейтенантвідчувавнасобіжаданіпоглядизголоднілихсамок.Часомйомуздавалося ,що він абсолютноголий .Вінніяковіві намагався незвертатиувагинанатовпжіноксередніхроків і щебільшсередньоїзовнішності ,єдиною прикрасоюяких булавійськоваформа .Нарешті ,представившиськомандируполкуі отримавшипохвалузазовнішнійвигляд ,Правдазвисокопіднятоюголовоюпопрямуваввстройовучастину.Кабінетвиявивсяпорожнім .Настолахстопкамилежалипапери ,папки ,реєстраційнікнигиідироколи .Полицінастінахбулиокупованітимижпредметами.Аленапідвіконніпідозрілоібагатообіцяючецвілагерань .Раптомдвері відчинилися ,івкабінетувійшла ,притискаючидо грудейвеличезнийжурнал ,дівчинау формі зпогонамисержанта.

-Аядо вас !-звернувсядо незнайомкиофіцер .

-Підходьтеближче ,менезвати Світлана ,-проворкуваладівчина .
Правдапідійшовіпростягнувїй своїдокументи .Оксамитовимиручкамивонарозгорнуладокументиісталащосьзаписувативжурнал .Тонкіпальчики ,яквпрописи ,виводиликожнубукву .Волосся ,зібранінапотилиці ,відкривалитонкушийку ,акуратнийносикі довгівії .Всецебудиловлейтенантінезрозуміліхвилювання .Дописавши ,Світланавсталаі ,пройшовшипо кабінету ,поставилажурналнаполицю .Рухїї стегонгіпнотичнодіявналейтенанта .

" Феміна ,якафеміна ! "-носилосявголові.

-Ави ,ядивлюся ,військовиймодник ,-зробилакомпліментдівчина- сержант .

-Ну ,такце ,яж...Знав ,до когойду ,-нарештівидавивПравда .

-Так уже йзнали ?

-Щеякзнав ,меніпровасдругрозповідав .Він був увашомуполкунастажуванніцієї зими ,-прибрехавлейтенант .

- І щожвашдругрозповідав ?

-Вінтаксказав : устройовомувідділіполкуписарнеземноїкраси.Каже-якводадзюрчить ,аякподивиться- душавп'яти йде ,-муркотівлейтенант ,щедросиплячикомпліментами .Вінзнав ,що дівчаталюблятьвухами ,ісловасамінароджувалисяу ньоговголові.

-Адавайтесходимовкафе ,явампро себерозповім ,-продовжуваввінрозставлятимережі .

-Тількипісляслужби .

- Тодідовечора ,-сказавлейтенантіпомчавдо гуртожитку.Єдиноюпроблемоюбулавідсутняготівка .Накафеїїявно невистачало .Довелосязнову йтивательє.

-О,ташоявамказав ?Вамтакисподобалося,-усміхнувсякравець .- Хочетезамовитищо- небудь ще?

-Фімо ,мені потрібнігроші ,-відразу взявбиказарогиПравда .-Позичтегривеньдвадцятьдо получки .Іншихблизькихлюдейвгарнізоні ,крімвас ,у мене немає.
Кравецьнедовірливоокинувпоглядомблискучуфігурупрохача :

- Тутщось одне:або вибудетесильнопити ,абочерезмісяцьвесілля ?

-Фімо ,яповерну ,чеснеофіцерське ,-запевнивлейтенант .

-Добре ,алетодіязмушенийбудувамзшитикашкет .Ви жзнаєте ,у менекашкети- першийклас !Безмогокашкетавонавасрозлюбить !