На "Антонов" йде полювання

За 68-річну історію нинішнє державне підприємство "Антонов" знало періоди і бурхливого підйому, і спаду. Але колізії, в якій опинилося зараз, навіть старожили не пригадують. Є в авіації відповідний термін – турбулентність. Це коли літак, що попав між низхідним та вихідним потоками повітря, починає сильно трясти. Пасажирам у такій бовтанці не позаздриш. Щось схоже відбувається з відомою фірмою, заснованою знаменитим Олегом Антоновим...

Три з гаком місяці тому позбувся посади голови правління концерну "Антонов" Дмитро Ківа. Своїм розпорядженням звільнив його Кабінет міністрів. Але зробив це якось дивно, нічим не мотивуючи, по-тихому. Офіційно не повідомили ні Ківу, за яким при цьому залишився статус президента, генерального конструктора ДП "Антонов", ні колектив. Нового керівника або виконуючого обов'язки голови концерну теж не призначили. Це викликало здивування серед антонівців. Незважаючи на труднощі, стверджують вони, підприємство працювало і працює стабільно, справно перераховують податки до бюджету. Зарплату виплачують вчасно. Тобто, для кадрових ротацій видимих причин начебто й не було. Але слідом за зсувом Ківи поповзли чутки про загрозу всьому підприємству. Мовляв, комусь воно, як кістка в горлі, – займає величезні площі в межах міста, які можна забрати, збудувавши на цьому місці цілий житловий масив багатоповерхівок і торгово-розважальних центрів.

Колишній глава КМДА Володимир Бондаренко вбачає в наїздах на "Антонов" російський слід. "Підім'яти підприємство намагалися ще за Януковича, – говорить він. – Направили людину, з донецьких, яка почала кампанію з дерибану заводу. Були демонтовані стапелі, вузли, які виготовлялися раніше тут, переадресовувалися в Росію. Після того як цього діяча все таки прибрали, Київський і Харківський авіазаводи мали намір об'єднатися з російськими підприємствами, створивши такий собі альянс, вирішальний голос у якому належав би не "Антонову". Проти виступив Ківа. Він зайняв принципову позицію, орієнтуючись на Європу і євростандарти. Знайшлися сили, яким це не сподобалося. Вони лобіюють звільнення Дмитра Семеновича і призначення на його місце відверто проросійськи налаштованого керівника. Не думаю, що колектив сприйме такого. Я був проти звільнення Ківи".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Версію російського сліду підтримує й експерт у сфері міжнародного права Роман Марченко: "Поки живе ОКБ "Антонов", всі питання, пов'язані з розробкою, виробництвом, експлуатацією, ремонтом літаків "Ан", знаходяться в його компетенції, – говорить він. – У Росії величезна кількість машин цього сімейства. Росіяни кровно зацікавлені в тому, щоб отримати право самостійно й одноосібно здійснювати супровід цих повітряних суден. Чи потрібен їм конкурент, неважко здогадатися".

Президент, генконструктор АТ "Мотор-Січ" В'ячеслав Богуслаєв вважає інакше: "Концерн "Антонов" повинен бути лідером і прикладом для інших галузей, але таким, на жаль, не є. За чотири роки не випущено жодного літака (за даними ДП – тільки торік випущено три машини. – Ред.)! Те, що кубинці отримали Ан-158, заслуга не антоновців, а їхніх російських партнерів фірми "Ільюшин Фінанс". Ківа хороший авіаконструктор, і таким може працювати надалі. Але як глава концерну себе не виправдав. Я його не раз критикував. Треба шукати заміну".

Довідка

У 2013 році на потужностях ДП "Антонов" було зібрано всього три літаки Ан-158. Вони пішли на експорт, поповнивши парк кубинської авіакомпанії. У 2014 році планується зібрати 12 пасажирських Ан-148/158. У перспективі – транспортний Ан-178Т. За даними аналітиків, портфель замовлень підприємства складає більше $1 млрд. Віталій Кличко, який нещодавно відвідав складальні цехи підприємства, обіцяв підтримати трудовий колектив, назвавши "Антонов" гордістю України.

ЗА І ПРОТИ: НЕДРУГИ, БРЕНД І ПІАР

Сергій Трошин, заслужений льотчик-випробувач:

- Реалізувати придуманий нашими недругами сценарій досить легко в нинішній скрутний для України час. Хтось розгойдує човен, абсолютно не піклуючись про наслідки. Адже це може призвести до того, що залишаться без роботи тисячі висококласних фахівців, і не тільки нашого підприємства. Якщо у людей немає перспективи, і колектив лихоманить, вони звільняться. Нещодавно пішло кілька провідних фахівців. Такого, щоб перестали платити зарплату, немає. Намагаємося працювати в колишньому режимі. Але відчувається нервозність.

Костянтин П., ветеран підприємства "Антонов":

- На мій погляд, у нашого керівництва занадто багато піару і мало результатів. Уряду направлялися пропозиції та програми розвитку авіапрому – як об стінку горохом. Росія розробила свою стратегію, яка хоч і з великими витратами і затримками, виконується. А в Україні держчиновники працюють за принципом: "Після нас хоч трава не рости". Військово-транспортний Ан-70 розробили ще у 1980-х. Поки Ківа розповідав про його світлі перспективи, обіцяючи побудувати спочатку в 2006-му, потім у 2007-му і так далі, росіяни налагодили випуск Іл-476, китайці зробили схожий, а Європа вже серійно будує А-400М.

Борис Колесников, народний депутат, екс-міністр інфраструктури:

- Найголовніший козир антоновців – транспортні літаки. За цілою низкою показників вони визнані незаперечними лідерами на світовому авіаринку. Хоча це і не характерно для країн колишнього СРСР. І тоді, і зараз стверджую: "Антонов" – це бренд, і ним треба дорожити. Що ж стосується пасажирських лайнерів з логотипом "Ан", тут йдеться, переважно, про 148-й 158-й, здатних злітати і сідати в складних умовах, причому і на ґрунтових аеродромах. Ці машини мають гарні перспективи в країнах СНД і Латинської Америки. Потрібно активніше використовувати їхні переваги. Ринок регіональних літаків досить специфічний, хвилеподібний. І треба позбавлятися від девізу радянського авіапрому, коли всі хотіли робити самі. Світ давно працює в тісній міжнародній кооперації. Ми з Дмитром Ківою говорили, що поряд з двигунами "Мотор-Січі" можна ставити економічні силові агрегати західних виробників. Але тоді і проектувати літаки антоновці повинні під них.

Звичайно, руйнувати – не будувати. Напевно, можна і державне підприємство "Антонов" по світу пустити, спорудивши на його місці торгово-розважальні центри. Але зруйнувавши виробництво, яке створювалося і розвивалося десятиліттями, позбавивши роботи фахівців, ми і галузь остаточно доб'ємо, і людям не дамо можливість щось у тих торгових центрах купувати.

Взагалі особисто я б не став байдуже спостерігати, як гине колись провідне підприємство, і захистив Ківу. Дмитро Семенович прекрасний фахівець. Йому б ще зайнятися маркетингом, і результати неодмінно дадуть про себе знати...

Роман Марченко, адвокат:

- Перед тим як самоліквідуватися і злитися з іншим міністерством, Мінпромполітики вирішило зробити останній дембельський акорд і спробувало незаконно звільнити Ківу. Контракт з керівником такого рівня повинен розривати міністр. Але міністра сьогодні немає, а наказ, який ніхто не бачив, і він не був доведений ні до Ківи, ні до колективу, підписав заступник міністра Олександр Каленков (на прохання "Сегодня" прокоментувати кадрове рішення не відповів. – Ред.). Розривати контракт варто за погодженням з КМДА, а там були проти такого рішення. Перелік порушень можна продовжити. Всі вони будуть оскаржені в судовому порядку. Є кілька груп впливу, зацікавлених у тому, щоб від підприємства "Антонов" залишилася одна назва. Це і представники минулої української влади і, так би мовити, конкуренти ззовні. Вони намагаються скористатися нинішньою "революційною" плутаниною, щоб під шумок розвалити колектив, відрізавши від підприємства якісь ласі шматки і присвоївши. Та й компанія "Авіалінії Антонова", за рахунок якої підприємство поки що почувається впевнено, для великого бізнесу дуже приваблива.

"ПРОКУРОР СКАЗАВ: "ПРАЦЮЙТЕ"

Президент, генеральний конструктор ДП "Антонов" про своє звільнення з посади глави концерну, який чомусь вже п'ять років охороняє "Грифон", і про те, чи виїде з України, якщо дотиснуть.

Дмитро Ківа на фірмі – майже півстоліття. У Олега Антонова був заступником, у Петра Балабуєва – першим заступником. Генконструктором ДП "Антонов" став у 2006 році. З 2008-го – голова правління однойменного концерну, до якого увійшли чотири підприємства (колишні АНТК і завод "Авіант", завод 410 цивільної авіації " і Харківське авіапідприємство).

- Так ви тепер хто, Дмитре Семеновичу?

- Президент, генеральний конструктор ДП "Антонов". Працюю. Наказу про своє звільнення не бачив і не розписувався під ним. Сказали, що виданий він Мінпромполітики, але це міністерство ліквідовано (прем'єр Арсеній Яценюк оголосив про його злиття з Мінекономрозвитку і торгівлі). Якщо я звільнений, то повинен був передати комусь справи. Але не передавав їх, бо не знаю кому. Порадився з прокурором, як бути далі. Той сказав: працюйте, як працювали, закон на вашому боці.

- Ні з Кабміну, ні з міністерства так і не дзвонили?

- Абсолютно. За свою посаду не тримаюся. Можна було на все махнути рукою і піти. Але за мною колектив. Все-таки 13,5 тис. працівників. Провідне в СНД дослідно-конструкторське бюро – більшого навіть в Росії немає... Ми не сидимо у держави на шиї, не випрошуємо у неї гроші – самі заробляємо. Створюємо літаки. Так, не сотнями, як колись, але й не животіємо. Працює авіакомпанія "Авіалінії Антонова". Співпрацюємо з багатьма партнерами.

- Спроби змістити вас були давно...

- Ще за колишньої влади натякали: мовляв, треба зустрітися, і проблеми в два рахунки вирішаться. Не хотілося б називати прізвища.

- Чому?

- Ну я ж хоч з охороною ходжу...

- У вас охорона?

- Пам'ятаєте історію з нападом на мене?

- Звичайно, ми писали про нього. Тоді, п'ять з гаком років тому, ви обмежилися кількома словами. Напали, завдали кілька ударів, забрали портфель...

- З тих пір мене охороняє міліцейський "Грифон".

- Значить, не просто хулігани орудували?

- Коли до нас приєднували "Авіант", на нараді у прем'єра (тоді ним була Юлія Тимошенко), я заявив, що Київський і Харківський авіазаводи розікрали, а винних немає. У кожного заводу утворилися борги не менше 2 млрд грн. І це ще в цінах 2009 року. А днем пізніше – напад. Про нього нагадує ось цей шрам на лобі і слід від удару на руці. Один з трьох злочинців намагався зарубати чимось схожим на палаш. Нікого не знайшли...

- На підприємстві бували представники і попередньої, і нинішньої влади...

- У багатьох, хто був налаштований проти нашого підприємства і проти мене, думка змінювалася після того, як вони оглянули цехи, лабораторії, поспілкувалися з людьми, оцінили можливості. Мене запитують: чому ви працювали з Тимошенко, Азаровим? А як, очолюючи державне підприємство, бути в опозиції до влади і прем'єра, її представникові? Тоді треба йти і воювати з ними. Але у мене, повторюю, був і є колектив. І улюблена професія, якій віддано майже 50 років.

- І все-таки – назвіть прізвища тих, хто хоче розвалити "Антонов"...

- Ніколи розбиратися, кому і скільки занесли, щоб від фірми нічого не залишилося...

- Яксь підозріло події навколо ДП "Антонов" збіглися з агресією РФ проти України...

- У нас чимало спільних проектів з росіянами. З тим же Воронезьким авіазаводом, наприклад. Кооперація триває, поставки йдуть. Ми крила робимо для Ан-148 у Воронежі і частину агрегатів. Працюємо і з Кубою, Іраном, Туреччиною, Китаєм, Індією, Саудівською Аравією, іншими зарубіжними партнерами.

- А свої незадоволені є?

- Робота є робота, трапляється всяке. І в колективі є ті, кого не влаштовую. Але в більшості люди все-таки підтримують, грішити не буду. Можливо, хтось із українських партнерів намагається підставити. Але здогадка – не доказ.

- У СБУ, Генпрокуратури до вас теж претензії були!

- Порушувалися справи, призначалися перевірки – щодо заводу "Авіант", "Авіаліній Антонова". Причини абсолютно надумані. Нібито дивіденди, які отримувала авіакомпанія, йшли в бюджет ДП, а не в казну. Але ж "Антонов" – не приватне, а державне підприємство. Якщо вважають, що повинні перераховувати гроші в бюджет – нехай офіційно повідомлять. Ми їх не приховуємо, наліво не пускаємо. Ні, кажуть контролери, це порушення. Ну не можна так. Нічим це не закінчилося. Хоча нерви потріпали.

- І чим все закінчиться?

- Я по натурі оптиміст. Думаю, нам, зрештою, дадуть спокій. "Антонов" – гордість країни. Не можна про це забувати.

- А дотиснуть в Україні – поїдете?

- Вже тричі пропонували. Батько покійний родом із Золотоноші, загинув у Велику Вітчизняну в Польщі. Мама – з-під Харкова. Сам народився в Росії. Тільки коріння мої в Україні. Значить, і мені на цій землі жити. Але нікого ні про що не проситиму...

САЛОН: НОВИНКА ДЛЯ ФАРНБОРО

Сьогодні, 14 липня, у Великобританії відкривається авіасалон "Фарнборо-2014". Антонівці представлять на ньому новий військово-транспортний літак Ан-178Т. Правда, в макеті. Як розповіли "Сегодня" його творці, виготовлений тільки фюзеляж першого примірника: "Хотіли вже цього року підняти машину, але підводять двигунобудівники, і сподіваємося, злетить у наступному. Нам не треба допомагати, лише б палиці в колеса не ставили". Делегацію очолить Дмитро Ківа. (Варто зауважити: росіянам, які також традиційно демонстрували досягнення свого авіапрому, цього разу британська влада відмовила і в запрошеннях, і у візах, мотивувавши останніми подіями на кордоні з Україною).

З проханням роз'яснити позицію щодо ДП "Антонов" і його керівника ми направили редакційний запит у Мінекономрозвитку. Незважаючи на передбачений законом про доступ до публічної інформації термін, відповіді з прес-служби відомства не дочекалися.

Джерело в КМУ на умовах анонімності таке мовчання пояснило лаконічно: "Наламали дров одні, розхльобують інші, а людям нічого не пояснюють, тому що зараз не до того".

"Запитань до Дмитра Ківи і підприємства "Антонов" наразі у нас немає, – повідомили в прокуратурі Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ГПУ. – Підозра у скоєнні злочину нікому з керівництва не оголошувалася".

"Сегодня" відстежуватиме подальший хід подій. …Поки турбулентність не призвела до крутого піке, знаходити вихід з якого буде значно важче.