Плагіат по-радянськи: багато хто з хітів нашого дитинства мали закордонних близнюків

Кажуть, що гарні ідеї носяться буквально в повітрі. А ще кажуть, що нема чого старатися і щось придумувати, якщо можна просто "спіонерити" готову ідею. Забавно, але подібним чином мислять навіть великі держави. Яскравий приклад сьогоднішнього дня – Китай, чий автопром "злизує" моделі з європейських і американських машин. Що вже говорити про їх "Адудаси", "плум" і айфони за 1000 гривень. Втім, інша імперія – Радянська, також не цуралася підглянутими ідеями. Ми згадали, як це було.

АВТОПРОМ: на колесах до світлого майбутнього

Китай зовсім не першим став використовувати чужі досягнення в автопромі. Першопрохідцем був Союз. Саме на чужих колесах ми і намагалися в'їхати в прекрасне і світле майбутнє. На жаль, не вийшло.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Легендарна "Перемога" вважалася одним з найкрасивіших автомобілів в СРСР. Перший примірник ГАЗ М-20 зійшов з конвеєра в 1946 році.

При цьому конструкцію шасі і передню підвіску "Перемоги" наші технологи взяли від Opel Kapitaen 1939 року. Що стосується ГАЗ-21 (початок випуску – 1956-й), то тільки сліпий не побачить схожості з американцем Ford Mainline 1952 року. Причому радянські специ передрали не тільки механіку і зовнішній дизайн Форда, але й старанно скопіювали внутрішні елементи: ручки для відкриття вікон, "сітчасте" кермо. Навіть фірмовий олень на капоті перекочував на радянське авто – йому просто змінили форму рогів і висоту стрибка. А ось ГАЗ-24 "Волга" (1970-й) став гібридом північноамериканського Ford Falcon і Plymouth Valiant. А адже колись ми щиро вірили, що наші "Волги" – найкрутіші машини у світі.

Знаменита "Чайка" (ГАЗ-13), що вперше з'явилася в 1959 році, – перекроєний на радянський манер "американець" Packard Patrician 1956 випуску. Легковий автомобіль ЗАЗ-966 демонструє нахабне схожість з німецькою малолітражкою NSU Prinz IV (ФРН, 1961 р.). Задньопривідний легковий автомобіль ВАЗ-2101 "Жигулі", вперше зійшов з конвеєра в 1970-му – аналог італійської моделі Fiat 124, який отримав в 1967 році титул "Автомобіль року".

До речі, рідкісний випадок: за офіційною угодою радянського Зовнішторг і компанії Fiat італійці допомогли створити Волзький автомобільний завод в Тольятті з повним виробничим циклом. На концерн покладалося технологічне оснащення заводу, навчання фахівців. Для італійців це була цікава можливість випробувати свої машини в екстремальних умовах радянських доріг!

СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯї: переймаємо у ворогів тільки найкраще

Як співав Володимир Висоцький: "Зате ми робимо ракети, І перекрили Єнісей, А також в області балету Ми попереду планети всієї!". Залишається додати, що, крім цих областей, СРСР ще й по зброї ходив серед чемпіонів.

Але незважаючи на те, що в розробку "озброєння заради миру на всій землі" Союз вкладав шалені гроші, радянські фахівці при цьому не гребували і чужими, "закордонними" ідеями.

Взяти хоча б 9-мм пістолет Макарова (ПМ). Ця штучка, розроблена конструктором Миколою Макаровим, не тільки стала першим стрілецькою зброєю, який побував у космосі, але і обов'язковим атрибутом доблесних співробітників правоохоронних органів. Так от, в основу ПМ (рік народження – 1948-й, на озброєнні – з 1951-го) покладено німецький самозарядний Вальтер ПП (випуск початий в 1929-м). Абревіатура ПП, до речі, розшифровується як "поліцейський пістолет". Так що навіть з призначенням зброї наші фахівці не мудрували.

А знаменитий ППД (пістолет-кулемет Дегтярьова) з дисковим магазином, прийнятий на озброєння в кінці 30-х, багато в чому копіює ПП "Суомі", колишній на озброєнні фінської армії з 31-го. "Суомі" також мав довгий стовбур і характерний дисковий магазин на 70 патронів (у радянському варіанті був 71). Навіть стандартна радянська каска Крюкова, названа так по імені її творця і затверджена в 40-му році особисто маршалом Будьонним, наче під копірку зроблена з італійського шолома М33.

ФОТОАПАРАТИ: клацаємо і посміхаємося

Радянський плагіат не обійшла стороною і фототехніку, а до цієї апаратури в Союзі завжди ставилися з особливим трепетом.

Однооб'єктивний плівковий фотоапарат "Салют" став радянської копією камери Hasselblad 1600F, яка випускалася в Німеччині з 1948 року. При цьому зовнішню і внутрішню будову камер практично ідентично.

Що цікаво, компанія Hasselblad перестала випускати модель 1600F в 1953 році, в той час як в СРСР "Салют" в зміненому вигляді проводився до 1980 року.

Не менш знаменитий фотоапарат ФЕД-С "Командирський" (ох і престижна штука була!) в Союзі також "злизали" – з німецької "Лійки" IIIF. Якщо поставити дві моделі поряд і затерти назви, то й не відрізниш, де героїчний "наш", а де справжній "фашист".

ПК: "Агат" з'їв "Яблуко"

Що не кажи, а надкушене "Яблуко" було в моді не тільки сьогодні: в 1977-му за океаном з'явилася крута на ті часи новинка – Apple II. Цей ПК не тільки став лідером у своїй галузі (всього було випущено близько 6 мільйонів подібних "машинок"), а й предметом гострої заздрості у керівництва Союзу. На найвищому рівні було вирішено, що подібна "конструкція" може допомогти народу СРСР у якнайшвидшому досягненні комунізму. У наказовому порядку було поставлено завдання: "Створити свій власний "Еппл". І вже в 80-х роках в НДІ обчислювального комплексу був створений "Агат" – кошмарне рожеве диво, в основі якого лежало програмне забезпечення Apple II.

ІГРАШКИ: чужі пірати

А ось це вже особиста головне розчарування автора цих рядків. Адже за радянських часів багато пацани грали солдатиками виробництва Донецького заводу іграшок. Найпоширеніші набори – пірати, вікінги, індіанці і ковбої. І тут раптом з'ясувалося, що іграшки мого дитинства – банальний плагіат, передрук з солдатиків американської компанії Louis Marx and Company. Своїх перших піратів під назвою "Мініатюрні скульптури Маркса" американці випустили ще в 1953-му. Трохи пізніше, в 1956-м, прес-форми для виготовлення солдатиків були передані на завод Маркса Charmore (Шарм) у Німеччині. У середині 70-х років прес-форми купило і радянське Торгпредство. Фігурки випускають і донині – в Білорусі.

ЕЛЕКТРОНІКА: радянський вовк з вузьким розрізом очей

Що по-хорошому захоплює в СРСР, так це те, що радянські люди "запозичили" хороші ідеї по всьому світу, не обмежуючи себе тільки Штатами. Ми тримали руку на пульсі всієї планети. В тому числі уважно стежили і за Японією.

Власне, саме звідти родом наша рідна "Електроніка" – перший вітчизняний кишеньковий комп'ютерний гаджет (якщо, звичайно, не вважати таким калькулятор).

Ясна річ, що в Токіо грали зовсім не в "Електроніку", а в винахід фірми "Нінтендо". Гра цієї компанії вийшла в 1980 році під назвою Game & Watch. І за комп'ютерними яйцями у життєрадісних японців полював... Міккі Маус, а не сірий вовк з "Ну, постривай!", Як у нас. Хоча, якщо задуматися, є щось забавне в тому, щоб громадяни СРСР як сидорову козу ганяли по екрану американського монструозних-вухатого монстрика.

Вже після Вовка пішли інші варіації "Електроніки": жаби ловили метеликів, восьминоги збирали чоловічків, був навіть варіант з гоночними машинками.

КАЗКИ: дитинство з закордону

Забавно, але знайомий нам з дитинства "Чарівник Смарагдового міста" Олександра Волкова "народився" після того, як письменник вирішив попрактикуватися в англійській і взяв для перекладу "Чарівник країни Оз" американця Лаймена Френка Баума. Та так захопився, що художньо переробив всю книгу. При цьому інші книги циклу Волкова (а всього їх сім) до американця вже ніякого відношення не мають.

Ще один знаменитий приклад літературного плагіату: радянський граф Олексій Толстой написав свого "Буратіно" в 1936 році, позичивши героя у Карла Коллоді, який написав про пригоди дерев'яного хлопчика Піноккіо ще в 1883-му.