Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.
Прийняти
Головна Сьогодні

П'ятирічка для Києва: що змінилося в столиці за минулі півдесятиліття

Метро майже не будують, зате масово зводять висотки, а бібліотек вже більше, ніж лікарень

Центр. У столиці зменшилася кількість об'єктів культурної спадщини, зате стало більше лікарень і дитячих садків.
Центр. У столиці зменшилася кількість об'єктів культурної спадщини, зате стало більше лікарень і дитячих садків.

П'ять років тому, у вже далекому 2008 році, Україна переживала свою найбільш серйозну економічну кризу за історію незалежності. Тоді гривня обвалилася чи не вдвічі – з 5 до 8 грн за долар, обсяги будівництва впали майже на 60%, а компанії масово скорочували персонал. Через п'ять років економічна ситуація в країні знову почала погіршуватися: курс нацвалюти "просів" з 8 до 15 грн, а в багатоповерхівки, які поки будують, не поспішають заселятися нові мешканці.

"Сегодня" вирішила проаналізувати, що змінилося у місті за минулу п'ятирічку. І з'ясувала, що змін вистачає – як в кращий, так і в гірший бік. Як виявилося, у столиці стало менше зелених зон, театрів і пам'ятників архітектури, але з'явилися нові бібліотеки, музеї та лікарні. Транспортна інфраструктура в місті, як і раніше, кульгає, зате кількість торгових площ в місті за цей час зросла вдвічі – до 1,5 млн квадратних метрів! Фахівці запевняють: у тому, що місто не може повноцінно розвивати культурну сферу і транспортну інфраструктуру, винні часта зміна керівництва столиці та хронічна нестача бюджетних коштів.

САДКИ: 691 будинок для малюків

Одна з проблем Києва – відсутність потрібної кількості дитсадків. Після того, як понад десять років тому дитсадочки "заселили" не малюки, а підприємці та держструктури, в столиці почалася хвиля обурень – адже щоб записати дитину в дитсадок, потрібно було чи не відразу після його народження записуватися в чергу. Втім, з кожним роком кількість садків у місті збільшується: за даними ДУ статистики, зараз у Києві – 691 дитсадок. П'ять років тому їх було ненабагато менше – 678. "Дитсадків стало більше. По-перше, їх зводять забудовники, які будують житлові комплекси, а потім передають на баланс міста. А по-друге, ми повертаємо старі для їх цільового використання, забираючи у орендаторів", – розповіла нам директор департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

У департаменті зазначають, що тільки 494 дитсадочка знаходяться в комвласності, решта – приватні. "Зараз триває будівництво садочків, але, наприклад, у Печерському районі складно знайти ділянку для його зведення. Тому ми будемо просити владу, щоб вони внесли зміни до держбудівних норм і дозволили відкривати садочки в житлових нових будинках – як це роблять у Варшаві", – зазначила Фіданян

.

new_image5_15
new_image5_15

Ясла. У комунальній власності Києва 494 садка.

ШКОЛЯРІ: зайняли 3 млн кв. м столиці

На відміну від дитячих садків, столичних шкіл стало значно менше. Якщо в 2014 році їх налічується 510 (за даними управління статистики), то п'ять років тому їх було на 21 більше. Але в департаменті освіти КМДА запевняють: школи не закривали. "Ми жодної школи не закрили. Статистичні показники змінилися після реформи – коли школи-дитячі садки отримали статус тільки садків. Але хвилюватися не варто: кількості місць в школах вистачає, є навіть невеликий запас. Звичайно, в окремих районах навчальні заклади бувають переповнені, але це тільки в тих випадках, якщо вони дуже популярні в столиці або ж розташовані в тих районах, де активно зводяться новобудови", – розповіли "Сегодня" в департаменті освіти і науки КМДА. Там же зазначили, що 510 шкіл – це установи державної і приватної форми власності, з них на балансі у міста знаходиться тільки 450. До речі, якщо порівнювати за кількістю квадратних метрів, то шкільної "квадратури" – понад 3 млн. Це втричі більше, ніж торгових площ в магазинах столиці.

РИНОК: тисячі магазинів за 5 років

Найпростіший спосіб оцінити добробут городян – порахувати кількість магазинів і торгових точок. Адже чим більше населення в місті і чим більше у людей грошей – тим охочіше вони з ними розлучаються. "Ринок регулює попит. Якщо він є – кількість магазинів збільшується. Враховуючи, що з кожним роком Київ розбудовується, а людей в ньому стає більше, кількість торгових точок також буде зростати", – говорить директор аналітцентра "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

За даними ДУ статистики Києва, кількість квадратних метрів, де нині активно ведеться торгівля, становить майже 1,5 млн (3887 магазинів). А п'ять років тому торгівля займала всього 889,7 тис. кв. м (2992 магазинів). При цьому продмагазинів, в яких можна придбати лише продукти харчування, нині налічується 1117, а п'ять років тому їх було на 287 менше. Універсамів/супермаркетів в місті 188, та й гіпермаркетів за "п'ятирічку" стало більше вполовину – 61. Більша ж частина торговельних територій зайнята непродовольчими товарами – 2770 магазинів.

Висоток у Києві – понад 11 тисяч

Ні в одному місті України забудова не ведеться так активно, як у Києві. Лише за останні 5 років кількість житлових будинків у столиці збільшилася на 1754, і тепер у загальному становить 35 814 (згідно з даними ДУ статистики). З них будівель до 5 поверхів – 2276, вище 10 – 2358, а багатоповерхівок (вище 10 поверхів) – 11 228. Причому ОСББ (об'єднань співвласників багатоповерхових будинків) тільки 384: левова частка всіх житлових будинків знаходяться в комвласності.

Фахівці з нерухомості запевняють: незважаючи на активне будівництво, багато квартир в нових багатоповерхівках пустують. "У населення зараз немає фінансових можливостей купувати квартири, тому сотні апартаментів – порожні. Ринок на час завмер", – зазначив ріелтор Сергій Гребньов. Фахівець також зазначив, що в місті все будується за рахунок інвесторів, а держава з бюджету виділяє не більше 2%. А найвища будівля в місті і у всій країні знаходиться на Кловському узвозі, 7-А: у ньому 48 поверхів.

0_9a2cd_6fb2220a_xxl
0_9a2cd_6fb2220a_xxl

Найвищий будинок країни.

ПРОБЛЕМИ З СПАДЩИНОЮ: втрачаємо пам'ятки культури

Останнім часом кількість скандалів, пов'язаних з нерухомими архітектурними пам'ятками культурної спадщини, збільшилася. Чого варті історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі столиці: нагадаємо, його виключили зі списку пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави, після чого почалася його реконструкція; або резонансний знесення будинку архітектора Казанського по вул. Сагайдачного, 1-Б. Зараз таких скандальних об'єктів у столиці – близько десятка, а кількість пам'яток архітектури неухильно зменшується. Так, за даними головного управління статистики в Києві, станом на 2013 рік їх налічується 2480 – хоча п'ять років тому їх було 2838, тобто – на 358 більше.
У Держстаті зазначили, що настільки різке зменшення пов'язане зі скороченням кількості історичних об'єктів (було 1580, а стало – 1201), об'єктів монументального мистецтва (фрески, панно, і різні пам'ятники. – Авт.) – їх було було 294, а стало 96, а також об'єктів архітектури та містобудування (було 1216, а стало 1073).

"За законом, пам'ятники архітектури виключати не можна – крім тих випадків, якщо об'єкт втратив свою цінність, наприклад, в результаті пожежі або землетрусу. Так що зменшення могло відбутися за рахунок лише цих змін", – розповів завсектору держреєстру нерухомих пам'яток архітектури Міністерства культури Яків Діхтяр. Він також зазначив, що ще в радянський час на облік також ставилися пам'ятки культурної спадщини, але більшість їх мали кілька категорій державної охорони, тому вони могли бути одночасно в декількох списках: містобудування, історії та монументального мистецтва. А коли об'єкт втрачав свою цінність, і його "списували", то кількість об'єктів зменшувалася відразу на три замість одного. Не виключено, що схожа ситуація могла статися і цього разу.

new_image4_18
new_image4_18

Історія. Кількість пам'яток культури зменшилася на 358 одиниць.

АКТОРИ: театри закриваються

Київ у всі часи славився талановитими театральними діячами та резонансними виступами, але останнім часом у цій творчій сфері настало затишшя, якщо не криза. За 5 років з 31 театру залишилося 27. "Театри – це умовно прибуткові структури. На жаль, але без підтримки держави або інвестора їм розвиватися вкрай складно, а тим більше бути прибутковими. Тому не дивно, що частина з них закрилася. Але це не єдина причина – часом після 7 і 12 років роботи у театралів настає творча криза, адже в театрах художні керівники практично ніколи не змінюються, в результаті чого репертуар стає вельми передбачуваним і одноманітним, тобто нудним для глядачів", – зазначив секретар комісії Київради з питань культури Павло Бригинець.
За його словами, в майбутньому для розвитку театральної сфери місто планує створювати так звані муніципальні продюсерські центри, а також театральні школи при комунальних театрах, де молоді таланти будуть не тільки вчитися майстерності, а й отримувати зарплати.

ПРИРОДА: "зелені" – 8 тис. га

Неодноразово городяни заявляли про незаконну вирубку дерев у парках і скверах столиці заради забудови. Але згідно з даними КО "Київзеленбуд", зараз площа зелених насаджень загального користування 7748,1 га, і за останні кілька років дані не змінювалися.

"Ми проводили ревізію в 2012 році, і за цей час площа зелених насаджень не змінювалася, за винятком деяких ділянок, які депутати Київради виділяли, наприклад, для створення скверів – але ці цифри коливаються до ста гектарів", – розповів в. о. гендиректора КО "Київзеленбуд" В'ячеслав Суботін. За його словами, більшу частину зелених насаджень займають парки – 2,7 тис. га, сквери – 4,2 тис. Га, бульвари – 1,9 тис. га, проспекти – 2,3 тис. га, схили – 1,2 тис. га, урочища – 1,4 тис. га. А також майже 32 тис. га лісопаркового господарства. Експерти кажуть, що кількість "зелені" в цифрах не змінилося за рахунок розширення меж міста. "У 2010 році кількість парків і скверів в самому місті скоротилося, тому територію збільшили за рахунок приєднання приміського лісу і перейменування його, наприклад, в парки", – зазначив Олександр Сергієнко.

new_image_32
new_image_32

"Зелень". У місті 111 парків.

ПАМ'ЯТЬ: музеї "розростаються"

Незважаючи на "хронічне" відсутність бюджетних коштів для відкриття нових музеїв, втім, як і на розвиток вже існуючих, – у Києві їх кількість все ж зросла. Згідно з даними Держстату, зараз у столиці налічується 43 музеї, а в 2008 році таких культурних установ було на п'ять менше. "Що більше буде в столиці музеїв, то краще для культурного розвитку населення, але потрібно співвідносити їх кількість з якістю. Більшість українських музеїв потрібно не тільки модернізувати, запровадивши інтерактивність і мультимедійність, а й розширювати їх функції і шукати інші форми саморозвитку, щоб вони могли скласти гідну конкуренцію сучасним паркам розваг, які забирають левову частину аудиторії музеїв. Наприклад, використовувати їх як альтернативні майданчики для отримання додаткової освіти в неформальній обстановці, скажімо, проводити лекції з історії України з фото і відео. У такому випадку у музеїв конкурентів практично не буде, а діти зможуть дізнатися багато нового", – запевнив "Сегодня" фахівець музейної сфери Ігор Пошивайло.

Як запевняють експерти, нові музеї – в більшості випадків приватні, але цього мало. Держава також повинна сприяти їх розвитку, адже є вражаючі приклади. Зокрема. в Будапешті музеїв близько 300 і при цьому вони користуються популярністю. Майже стільки ж і нас, тільки не в одному місті, а по всій Україні.

new_image2_39
new_image2_39

Знання. Музеї – майданчик для додаткової освіти.

Лікарень – менше, ніж бібліотек

Кількість лікувальних закладів у столиці зростає. Зараз лікарень – 112, а поліклінік/амбулаторій – 790. При цьому, згідно з даними ДУ статистики в Києві, в 2008 році поліклінік налічувалося всього лише 402, але от лікарень було на одну більше – 113. "Влада країни планує проведення глобальних реформ у сфері медицини. Можливо, після цього кількість лікарень трохи скоротиться. Але головне ж не кількість, а надання якісної медичної допомоги. До того ж, лікарні повинні мати дороге обладнання, щоб своєчасно і точно діагностувати хвороби пацієнтів", – розповів "Сегодня" один із керівників міських клінік, Дмитро Кравець. А в київському профспілці медиків кажуть, що кількість медустанов дійсно ролі не грає – адже в цих лікарнях катастрофічно не вистачає понад 3500 докторів. Тому, щоб зберегти фахівців на робочих місцях, потрібно як мінімум підняти їм зарплати.

Люблять в столиці і читати. Як виявилося, бібліотек в Києві більше, ніж лікарень: їх у місті 143 штуки (у 2008 році їх було 142).

Найглибші станції і самі короткі дороги в місті

Городяни часто сперечаються, яка вулиця є найдовшою в столиці: одні запевняють, що пальма першості належить проспекту Перемоги (майже 11,8 км), другі віддають перевагу Броварському проспекту (13,5 км). Насправді ж лідером по довжині є вулиця в Голосіївському районі – Столичне шосе (27,6 км), яка веде в елітну Конча-Заспу, Корчувате, Пирогово і Чапаєвку. А ось найкоротшою вважається маловідома вулиця Канальна в Дарницькому районі: її довжина – всього 44 метри. Вона ненабагато більше найменшою вулиці в країні – Кравецької (розташована у Галицькому районі Львова), довжина якої – всього 32,5 метра.

А ось що стосується столичного метрополітену, то найглибшої, причому не тільки в Україні, але й у світі, є ст. м. "Арсенальна", глибина якої – 105,5 метра. Більш того, з 1986 року станція має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. А ось сама "дрібна" – наземна ст. м. "Дніпро". "Зараз у столичній підземці – 52 діючих станції, за якими щодня переміщаються більше 600 вагонів з пасажирами. Але для більшого комфорту пасажирів кількість станцій потрібно збільшувати, адже зараз на один квадратний метр підземки припадає близько 10 осіб, у той час як у Європі – 3-4 людини", – розповіли нам в Київському метрополітені. Що стосується європейського досвіду, то, приміром, у столиці Німеччини – Берліні, де густота населення і площу майже як у Києві (в Берліні – 3,5 млн осіб на 890 кв. км площі, у Києві – 3,5 млн осіб на 850 кв. км), підземка має 173 станції. Це істотно позначається на комфорті пасажирів під час пересування містом.

Всі подробиці в спецтемі Метро у Києві

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів