Судний день: "винні?" відповість суд після ... 14 років проведених на зоні

Ми продовжуємо наш проект під назвою "Судний день", де розповідаємо про найгучніші справи, пов'язані з встановленням Фемідою істини. На жаль, як відомо, далеко не всі судові вироки справедливі, їх потім доводиться деколи відміняти. А ще гірше, коли несправедливо звинувачена людина так і закінчує свої дні без реабілітації, в тюрмі. Таких випадків теж досить.

У минулому випуску ми розповіли про нинішній стан справи батька і сина Павличенків, обвинувачених у вбивстві судді і звільнених за рішенням ВР після революції. Дещо в цій справі зрушила в бік справедливості, і ми раді, що хоч трохи допомогли цьому процесу. Ми розповімо ще кілька історій, де докази обвинувачення виглядають неоднозначно, принаймні з точки зору захисту. А подекуди є навіть рішення Євросуду на користь обвинувачених ... Про це – нижче.

- Є у нас в адвокатському провадженні та інші, крім Павличенків, справи щодо людей, які відбувають великі терміни за злочини, які не скоювали, – каже адвокат Руслан Сушко, в минулому слідчий- "важняк" МВС, гроза маніяків. - Зокрема, щодо двох чоловіків, Зякун і Гученко, які отримали свого часу довічне ув'язнення і вже відсиділи майже по 14 років!

У 2003 році в селі на Одещині були по-звірячому вбиті чоловік, дружина і теща. Старенька і її дочка були знайдені в хаті, чоловік – у дворі. Причому труп літньої жінки вже після смерті був переодягнений в її ж, що зберігалася на похорон, похоронний одяг. А переодягнути труп – непроста справа, говорю як колишній слідчий. Треба бути винятковим циніком із залізними нервами, щоб возитися на місці кривавої розбірки (людей убивали ножами і сокирою).

Слідство особливо не роздумувало, незабаром в Сумах затримали двох чоловіків, які бували в цьому селі з приводу заготівель сільгосппродукції. А в справі незрозуміло, як і коли з'явився відбиток долоні одного з цих чоловіків, нібито залишений ним на косяку дверей будинку потерпілих (хоча в тому місці, на старій шорсткій фарбі, взагалі проблематично було щось знайти). Причому на перших оглядах будинку нічого не знайшли, а потім раптом з'явився відбиток. Саме він і став ключовим для звинувачення, що закінчився подвійним довічним ув'язненням.

А щоб закріпити настільки хиткий доказ, сищики знайшли в селі жінку, яка скажімо так, зловживає алкоголем. Вона показала, що за день до вбивства ці двоє сумчан питали її, мовляв, хто живе в цьому будинку (показавши на житло майбутніх потерпілих). Вона розповіла. А після вбивства, мовляв, хлопці з Сум прийшли до неї додому і попросили дозволу ... спалити закривавлений одяг, знятий з бабусі! Чому саме до неї, навіщо так вчинили – в справі не пояснюється. Спалили – і все (до речі, золу потім ніхто не досліджував, а це могло б бути доказом або, навпаки, суперечило б версією слідства, що, видно, правоохоронців не влаштовувало). І нібито при господині будинку обговорювали подробиці кривавого потрійного вбивства. Потім, правда, ця жінка написала заяву, в якому визнавала, що оббрехала чоловіків, тому що правоохоронці її змусили дати такі свідчення. Потім – відмовилася вже від цієї заяви (видно, попрацювали з нею). І згодом ще кілька разів змінювала показання, то звинувачуючи чоловіків, то зізнаючись в наклепі. Але суд її метання не оцінив, прийняв обвинувальні свідчення і засудив чоловіків до довічного ув'язнення. А ось питання, пов'язане з грошима, нібито врученням загиблої сім'єю за якусь спірну з ріднею нерухомість, ані слідство, ні суд не досліджували, хоти саме гроші і могли бути справжньою причиною трагедії. Але чи були вони і куди поділися – невідомо.

- Явку з повинною з обвинувачених, на нашу думку, "добували", – продовжує розповідь другий адвокат, Микола Кушніренко. - У справі зафіксовані їх тілесні ушкодження. Справа в тому, що, потягавши чоловіків по райвідділах (тиждень без протоколу про затримання і допуску адвокатів) і вибивши явку, їх намагалися передати в СІЗО. Але там відмовилися приймати без огляду, щоб явні побої і травми потім не списали на в'язницю. Так у справі з'явилися ці документи, які Одеський суд знову-таки не взяв до уваги, хоча обвинувачені на процесі відразу відмовилися від даних раніше свідчень, заявивши, що їх вибили силою. Це рішення підтримав згодом і Верховний суд України, також "повіривши" в явку з повинною. Зате взяв до уваги всі ці моменти Європейський суд з прав людини, який постановив у справі "Зякун проти України", що мали місце тортури і відсутнє право на справедливий суд. Потерпілому була визначена компенсація в розмірі 12 000 євро з бюджету України .

Скріншот. Євросуд виніс вердикт на користь засудженого Зякуна

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

СУД З ПОЧАТКУ.Рішення Євросуду було помічено в Верховному суді України, і недавно вирок обом сумчанам був вищою інстанцією скасовано. Справу направлено на новий розгляд в суді першої інстанції – Малиновський суд Одеси. Коли відбудеться цей суд, поки вирішується – пора відпусток, суддів мало ... На жаль, маховик наших законів розкручується досить повільно, є певні юридичні механізми, тому обидва чоловіки раніше довгий час утримувалися під вартою в місцях позбавлення волі для довічно засуджених. І лише днями їх етапували до Одеси для участі в майбутньому суді. Однак за фактом вони все одно у в'язниці, тепер уже як не мають вироку, але залишаються "за судом". Але вже пішли строки тримання їх під вартою. Не вдаючись в юридичні подробиці, скажу, що ми сподіваємося – до кінця літа обидва незаконно засуджених вийдуть на свободу. Другий колишній засуджений, Гученко, підписав з нами договір про надання йому адвокатських послуг, і ми збираємо матеріали для майбутнього перегляду цієї справи.

- Цікаво, що юридичний статус цих двох взагалі хиткий, невизначений, – знову вступає в розмову Сушко. - Після скасування вироку вони вже не засуджені, але продовжували, як ми вже говорили, сидіти в камерах для "довічників", хоча так не повинно бути. Трапився навіть казус. Одного з них вирішили відправити заздалегідь в СІЗО Одеської області. Прибув конвой, щоб везти, але справа застопорилася. Конвой запитує: а це хто? Який його статус? Так Бог його знає ... Тоді не повеземо. Бо як оформляти документи і взагалі вести себе з ним в дорозі? А якщо раптом знадобиться застосовувати зброю, маємо право? Ніхто не знає. Так і не пощастило в той раз ...

ЛИПОВІ ДОКАЗИ. Підтасування в гучних справах для їх нібито швидкого розкриття , на жаль , були в міліції не рідкістю . Наша газета не раз про таке писала , наприклад , коли замість маніяка Сергія Ткача великі терміни відсиділи сім ні в чому не винних людей . Ще такий випадок розповів зі своєї практики Руслан Сушко :

- Якщо згадати гучну кілька років тому подвійне вбивство дівчаток в Севастополі (ще до анексії Криму), то спочатку слідство і оперативники вирішили довго не морочитися і звинуватили в страшному злочині місцеву любительку випити якусь Растворову. Вона як раз і знайшла тіло однієї із загиблих дівчаток, Балябіної, по суті, на звалищі, де збирала металобрухт. Викликала міліцію, приїхала група, яка знайшла в сумці труп Мізіної. Спочатку Растворова заявила, що бачила з цими дівчатками якогось педофіла, який живе мало не в печері. Оглянули сотні цих "гротів", в результаті вийшли на якогось трансвестита, що переодягався у жіночий одяг. Але у нього виявилося алібі. Тоді Растворова вказала на наркомана Сашу. Однак і він не підійшов, бо удари дівчаткам наносив правша, а у наркомана ця рука була "сухою", не розгиналася. І так далі ... Зрештою Растворову "дотиснули", і вона заявила – мовляв, так і бути, скажу, це я вбила! Але свідчення адже треба підтвердити!

Растворова обмовила себе

І почалося підтасовування доказів, з'явилися липові свідки вбивства (теж алкаші) і навіть співмешканець Растворової, який нібито допомагав їй заховати трупи! Склали недобросовісні правоохоронці (і підказали "вбивці") цілу казку. Нібито Растворова і два свідки розпивали вино в покинутому дворі, туди зайшли ці дівчатка і чотири години стояли під дощем і мокрим снігом, попиваючи "чорнило". А потім Растворовій щось не сподобалося, вона вбила одну дівчинку, а за нею – іншу. Мужики ж за цим нібито спокійно спостерігали ... "Білих ниток" в цьому слідстві було стільки, що коли ситуацію доповіли заступнику міністра, він наказав почати розслідування з початку, а Растворову негайно звільнити. Тоді за справу взялася наша група з МВС, і разом з главою севастопольської міліції В'ячеславом Аброськіним (нині генерал поліції, очолює ГУ НП в Донецькій області) ми знайшли справжнього педофіла і вбивцю – Миколу Хаткевіча, який помер в СІЗО напередодні анексії Криму.

Вбив дівчаток Хаткевич

НЕЙМОВІРНА ВЕРСІЯ: ХЛОПЕЦЬ НІБИТО ВБИВ РІДНИХ... УВІ СНІ

- Вони жили там в невеликому будиночку, – кажуть адвокати. - Чоловік їх кинув (за чутками, пішов бойовиком в "ДНР"). Але у цього чоловіка від першого шлюбу є дорослий син Максим, зведений брат малятка. Цей 23-річний хлопець нерідко бував в сім'ї братика, навіть допомагав матеріально. У молодої жінки, назвемо її Танею, в Мелітополі є мама, до якої Тетяна в певний день обіцяла приїхати. Але не з'явилася ... Через день мама з'їздила в село, взяла у сусідки запасний ключ і зайшла в хату. Нікого не виявила, але звернула увагу, що у дворі висіло випрану ковдру, підлоги в хаті якось наспіх помиті, на дивані – порожній підодіяльник зі слідами крові. Вирішила – хтось порізався ... Так нікого і не дочекалася, поїхала, але через пару днів повернулася, бо від дочки з онуком ніяких звісток. Телефон дочки відключений ... Словом, мати звернулася в міліцію, і опергрупа знайшла тіла убитих жінки і дитини в дивані. Це була пізня осінь, вже холодно, тому розкладання йшло не швидко. А опалення було вимкнено, що, як виявилося, не було характерно для господині.

- Далі все було швидко, – підкреслює Руслан Сушко. - Міліція знаходить старшого брата, який під тиском швидко кається: так, мовляв, це я вбив жінку з дитиною. Нібито вночі йому прийшла в голову думка поїхати до Тані, вбити й пограбувати її, забравши у неї ланцюжок, кулон і сережки, бо нічого ціннішого не було. Так, за версією слідства, Максим і вчинив. Потім викликав таксі, але не до дому потерпілої, а до сільради, що за три кілометри. Поїхав на вокзал Мелітополя, там вночі (!) зустрів трьох своїх друзів, з якими почав пиячити. В процесі пиятики Максим заявляє приятелям: а чи знаєте ви, що я тільки що вбив двох мужиків! За те, що вони перед тим вбили жінку з дитиною! Ось я який крутий! Не вірите? Поїхали до хати жінки, покажу ... Викликає таксі, причому приїжджає той же водій, що і віз Максима на вокзал. Приїжджають до хати, відкривають двері ... Потім на слідстві дружки заявили, що побачили тільки ноги жінки і дали драла ... (Тут питання: як могли побачити ноги, якщо труп лежав у дивані?) Словом, перелякалися і ... повернулися на вокзал пиячити. Коли гроші закінчилися, Максим зізнався, що, мовляв, встиг зняти з жінки коштовності, мовляв, їй вже ні до чого ... Трохи пізніше водолаз з НС у вигрібній ямі у Максима знайшов документи Тані і нібито її мобілку (докладніше нижче). Все, хлопця залізно прив'язали до вбивства. І він розповідає рівно стільки, скільки відомо поліції. Наприклад, про ковдру нічого не може сказати, бо це невідомо слідству ... І таких неузгодженостей маса. Думаємо, поліції все ж доведеться шукати справжнього вбивцю ...

- Нас, адвокатів, ознайомили з матеріалами справи лише пізньою весною, коли слідство зібралося було передавати її в суд, – продовжує Микола Кушніренко. - З'ясувалося, що там все шито білими нитками. Причому новина: основа звинувачення – визнання самого хлопця, що він скоїв подвійне вбивство ... уві сні. Тому нічого не пам'ятає. Звичайно, нам обвинувачуваний заявив, що таке зізнання дав під тиском, під погрозами. А адвокат у нього на той момент був безкоштовний ... Версія про вбивство уві сні, на наш погляд, була придумана для того, щоб хлопець не плутався в свідченнях про те, чого не робив: мовляв, не пам'ятаю, діяв, як сновида ... Плутаються в показаннях і так звані свідки, з тих, з ким він пив на вокзалі.

Якщо говорити про мотиви подвійного вбивства , то , за версією слідства , Максим хотів заволодіти небагатими коштовностями жертви . І дійсно , в ломбарді виявилася пара її золотих сережок . Але от невдача : здані вони були не після злочину , а до нього , тобто не могли бути предметом замаху ! Максим раніше допомагав цій родині , де ріс його брат , не раз здавав в ломбард прикраси і навіть мобільний телефон жінки . А потім за свої гроші викуповував речі і повертав власниці . Тому мотив заволодіння цими речами – надуманий .

Ще " доказами " провини Максима мали послужити знайдені у вигрібній ямі туалету його житла документи вбитої і нібито її мобільний телефон . Мовляв , мобілку взяв після вбивства від жадібності , але потім злякався того , що накоїв , та й викинув телефон в туалет . Але справа в тому , що мобільник ... не той ! У неї був білий , а знайдений в туалеті – чорний , інших розмірів . Так що і це " доказ " явно сфальсифікований з розрахунком , що ніхто версію слідства перевіряти не буде .

- Ще випадок, що характеризує бездіяльність деяких правоохоронців, – продовжує Сушко. - Сталося все в селі під Овручем, біля колишнього військового аеродрому. У жовтні людина вийшла з хати і зникла безвісти. Досі. Пішов без документів, без мобільного телефону, словом, явно надовго не збирався. З'ясували також, що в цей момент з села нічим нікуди виїхати не можна було. Напрошувався висновок, що людини вже немає на світі ... Там є поліція, дільничний та інше. Але за кілька місяців правоохоронці не провели жодної слідчої дії! Приїхали ми, адвокати, поговорили з населенням, і багато чого прояснилося. Знайшли того, хто зізнався, що вбив сусіда і навіть зголосився показати, де і як закопував труп. Ми, звичайно, не стали самі далі займатися, це порушення закону, тому передали цю справу в ГПУ. Але сам факт, що адвокатам доводиться підміняти поліцію, багато про що говорить ...

СПРАВА КАЛИНОВСЬКОГО: ЧЕРЕЗ 10 РОКІВ ПІСЛЯ ДТП СЛУХАЄТЬСЯ В СУДІ

У травні виповнилося 10 років трагедії на бульварі Шевченка в Києві. Тоді рано вранці BMW M6 на швидкості врізався в ВАЗ-201011, де перед чергуванням знаходився прапорщик ВВ Володимир Куликовський. Обидва автомобілі перетворилися на купу металобрухту, "Жигулі" відкинуло вперед на десятки метрів. Прапорщик загинув відразу. У BMW знаходилися двоє: пасинок відомого бізнесмена Дмитра Фірташа, син його колишньої дружини Сергій Калиновський, а також його дівчина Анастасія Б. Вона трохи пізніше померла в лікарні. Сергій отримав важкі травми, його помістили в закриту лікарню. Потім відбулося багато різних подій, про які раніше детально писалося. Обвинувачення стверджує, що за кермом BMW був Сергій Калиновський, проти нього порушили справу, визнали його обвинуваченим. Потім юридична ситуація змінювалася, справа закривали і відкривали знову ... Пригадали Сергію і його брату Олександру також конфлікт в центрі Києва за участю працівника ДАІ, якого нібито вдарили, а він відкрив стрілянину з пістолета. Тим часом, як стверджували ЗМІ, Сергій поїхав до Ізраїлю, звідки часом навідувався до Києва. У 2015 році його затримали в нашій столиці за порушення правил дорожнього руху за кермом Porshe Cayenne, що належав його подрузі. Документів у нього не було, але поліція все ж встановила особу, і Сергія "закрили" за давню ДТП. Це по гарячих слідах прокоментував тоді для ЗМІ радник глави МВС, народний депутат Антон Геращенко.

Ми вирішили дізнатися, що з цією гучною справою сьогодні. З'ясувалося, що вона слухається в Шевченківському суді столиці, на стадії допиту свідків. Звинувачується Калиновський за двома статтями КК України: ст. 286-3 (за ДТП, загрожує до 10 років ув'язнення) і ст. 345-2 (за конфлікт зі співробітником ДАІ). Підтримує обвинувачення ГПУ, де створена група з доданими прокурорами. Адвокати ж вважають докази провини слабкими, сумніваються в експертизах і стверджують, що автомобіль зник, і це не дає можливості повторної експертизи. Сам Калиновський після затримання потрапив в СІЗО, але потім запобіжний захід змінили, і вже більше року Сергій перебуває під домашнім арештом.

Карта розшуку Інтерполу