Бунецький Дмитро
Давним-давно в далекій-далекій Галактиці існувала прабатьківщина людства – Земля. А може, й не існувала ніколи. А може, й вигадки це все, мало що в "Мережі мільйонів неправд" напишуть. Але припустимо, Земля існувала. Населяли її люди, а серед них зустрічалися пророки, іменовані фантастами.
Перша хвиля таких провісників з'явилася на рубежі 19-20 століть. Жюль Верн, Герберт Уеллс, Айзек Азімов та інші. Вони вигадали підводні човни, космічні війни, машини-амфібії, роботів, геостаціонарну орбіту і багато інших речей. Об'єднував їх один фактор: кожен з письменників-фантастів був ученим, який використовував для пророкувань наукові гіпотези.
Минув час. Наука і техніка почали розвиватися з немислимою швидкістю, породивши новий термін – "технологічна сингулярність". Якщо зовсім просто, автори концепції (вчені з різних сфер) вважають, що в самому найближчому майбутньому (від 2018 до 2045 року) відбудеться щось невимовне. Прогрес настільки прискориться, що стане недоступним людському розумінню. Ми опинимося в епіцентрі інтелектуального вибуху. Свідомість стане суперсвідомістю. Людей змінять постлюди. Поки традиційна наука не може сказати точно, що нас чекає завтра. Зате може наукова фантастика. "Сегодня" дізналася, як сучасні вчені-фантасти бачать світ, який вже пройшов "точку неповернення".
Вернор Віндж: мережа, зграї, сили і смерть
Професору математики Вернор Віндж приписується все: від створення терміна "технологічна сингулярність" до створення перших творів у жанрі "постсингулярності". У його світі немає "цивілізацій" в загальноприйнятому сенсі: люди і інопланетяни співіснують разом, держави утворюються і розпадаються, а раси розвиваються і зникають за межами Галактики, ставши Силами – могутніми Надрозумами. Але є і небезпеки. Час від часу зустрічаються агресивні інтелекти, які вражають будь-які раси, поневолюючи їх. А врятуватися допоможе сміливість і готовність до співпраці між самими дивними формами життя – павуками, метеликами, людьми, щурами і навіть рослинами.
З більш "простих" пророцтв – прогрессорство (прискорення прогресу) за рахунок "технологічних милиць". Так була створена раса "наїзників" (по суті – розумних рослин), яким агресивний надінтеллект подарував "візки", які не тільки дозволяли пересуватися, але й дали оперативну пам'ять для прискорення роботи мозку.
Ще одне цікаве пророцтво – "розумні зграї". По суті, це колективний розум, як у бджіл або мурах, але Віндж відмовився від концепції матки-керівниці. Його "собаки" (або "щури" – сам автор виразної відповіді не дає) – це кілька особин, об'єднаних загальною свідомістю. Деякі з них займаються євгенікою, намагаючись зберегти початкову свідомість якомога довше, інші змінюються, приймаючи в "зграю" нових особин.
Унікальний світ. Розумні істоти можуть стати всемогутніми.
Цитата: Завжди були Зони Думки... Завжди були війни і мир... Завжди були раси, що йдуть до Переходу, щоб стати Силами... або їх жертвами.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ: Галактичні зони
Головний винахід Вінджа – Зони Думки. Навколо ядра Галактики – Безмисленна Безодня, де немає штучних інтелектів, а люди дурнішають. Далі – Повільна Зона (у ній Земля): тут нездоланна швидкість світла, а штучні уми неможливі. За нею – Край (Нижній, Середній і Верхній): тут доступні надінтеллект, антигравітація, розвинені нанотехнології і так далі. Далі – Перехід, де раси стають Силами – всемогутніми божествами.
"НЕПРАВДИВА СЛІПОТА": Пітер Уоттс і "проблема розуму"
Гідробіолог, доктор Пітер Уоттс в "Помилковій сліпоті" замахнувся на святе: він допустив, що розум, свідомість і самосвідомість зовсім необов'язкові для інтелектуально розвиненого організму. В ексклюзивному інтерв'ю "Сегодня" він пояснив, як прийшов до цього питання.
- Звідки взялася ідея "Помилкової сліпоти"?
- Історія "Помилкової сліпоти" почалася з питання, яке у мене виникло після прочитання статті Річарда Докінза на початку 90-х. У своєму матеріалі він зазначив, що на природний відбір впливає те, що робить живий організм; неважливо, чому він це робить, важливо лише його поведінку і наслідки таких дій. Він написав, що на природний відбір впливає те, що робить живий організм; неважливо, чому він це робить. Простий приклад: ви напевне виживете, якщо вчасно відсмикуватимете руку від відкритого полум'я. Але в чому перевага усвідомлення цього процесу, навіщо це суб'єктивне відчуття болю? Чим це краще базових знань, які кажуть: якщо температура підвищується вище позначки "Х", відстороните руку від вогню?
Це елементарний приклад, але ви можете розширити його до таких речей, як спільна полювання, мову, навіть наука. На кожному етапі ви можете сказати: "так, для цього ми використовуємо самосвідомість". Але чи можна уявити нерозумний організм, який робить те ж саме? Нестачі в теоріях про те, що самосвідомість це добре, немає. Але кожен раз, задаючи це питання, я отримував відповідь "так, можна". І самосвідомість ставало все менш і менш необхідним. "Хибна сліпота" стала визнанням моєї поразки, рушником, викинутим на ринг. Я сказав: "Гей, хлопці! Я не можу зрозуміти, для чого потрібна самосвідомість, а що думаєте ви?" І я сподівався, що рано чи пізно хтось із сучасних неврологів пришле мені листа, в якому напише: "Я прочитав книгу, дуже цікаво. Але ти неправий і ось для чого насправді потрібно самосвідомість". Кульмінаційний момент "Помилкової сліпоти" був би спростований, але це нормально, оскільки я б чогось навчився.
Я реально не очікував, що неврологи почнуть випускати доповіді, які доводять, що самосвідомість насправді не має прикладний користі, що це перешкода в комплексі "проблема-рішення". Але це відбувається – і це прекрасно. Бути може, я не настільки "не в темі", як вважав раніше.
- Наскільки реалістичним ви вважаєте світ, описаний в "Помилковій сліпоті"?
- Я б не став використовувати слово "реалістичний", швидше волів би "правдоподібний". "Помилкова сліпота" правдоподібна настільки, наскільки я зміг зробити її правдоподібною (за рідкісними винятками – вампіри, звичайно, повна дурня). Я зробив неабияку кількість досліджень і багато роздумував про те, які наукові та соціальні зміни відбулися за останні кілька десятиліть. Думаю, ви можете провести паралелі. Досі ніхто не може сказати, які нові відкриття чи технологічні прориви можуть трапитися в найближчому майбутньому і навіть одне з них може штовхнути цивілізацію на новий курс. Можливо, хтось винайде подорожі в часі. Може, падіння астероїда знищить все до клітинного рівня. Може, післязавтра інопланетяни створять посольство на Північному полюсі. Ви не можете передбачити майбутнє.
На щастя, наукова фантастика не покликана передбачати майбутнє. Вона не каже: "так має статися"; вона говорить "а що, якщо це станеться? Які наслідки нас можуть очікувати?" І мені хочеться думати, що галас навколо несвідомого гіперінтелекту – це пекло з розряду "що, якщо".
- Чи буде продовження "Помилкової сліпоти"?
- Воно вже є. Сиквел під назвою "ехопраксія" вийшов англійською мовою минулого літа, найближчим часом з'явиться російський переклад. Планую також написати третю (і заключну) частину: події буду відбуватися на Землі через десятиліття-два після подій "ехопраксія". Думаю, я назву її "Omniscience" (всезнання, всезнання).
- Знайомі нашому читачеві "Помилкова сліпота" і "Ріфтери" описують найближче майбутнє. Як щодо того, щоб заглянути далі?
- Наступний мій роман стане, ймовірно, технотриллером, події в якому будуть відбуватися в найближчому майбутньому (10-15 років). Потім – "Omniscience". Якщо ж ви хочете "більш віддаленого майбутнього", я працюю над циклом історій, які почнуться через сто років (рахуючи від сьогоднішнього дня) і тривають майже до теплової смерті Всесвіту. Він називається "Цикл Соняшників". Походження назви проясниться, коли я закінчу останню історію. Три з них уже опубліковані, одна виграла "Х'юго" (повість "Острів) і дія в ній відбувається через шість мільярдів років. Досить "віддалено", чи не так.
- Чи вірите ви в "технологічну сингулярність"? Якщо так, коли вона настане, по-вашому?
- Гадаю, все залежить від виду сингулярності. Якщо мова йде про прорив машинного інтелекту, який визначається законом Мура (зростання обчислювальних потужностей), думаю, це можливо. А ось сингулярність, заснована на перевазі людини, де ми самі стаємо постлюдьми, а не спостерігаємо, як наші творіння перевершують нас, більш проблематична. Люди не люблять змін на генетичному рівні. Упевнений, всі хочуть жити вічно і мати бездоганне здоров'я, робити жим лежачи з вагою в тисячу кілограмів, бігати швидше за кулю. Але при цьому ми хочемо зберігати ідентичність, залишатися в тому ж тілесному шаблоні. Це не постгуманізм; це просто бажання оптимізації старого людського шаблону.
Стати постлюдиною по-справжньому за визначенням означає перестати бути людиною. Перестати бути собою. Перетворитися в щось інше. Наприклад – більшість з нас хоче навчитися літати. Але значно менше людей погодиться навчитися літати, перетворившись в розумний дирижабль з синьою шкірою і десятком очей. Наші мозкові стовбури дурні, але дуже потужні і запрограмовані на самозбереження. А постлюдський світ припускає вкрай радикальні зміни, адже захищене мозковим стовбуром "я" перетвориться на щось зовсім інше. Мозок буде чинити опір цьому на інстинктивному рівні. Думаю, це значно сповільнить темпи нашого перетворення, інстинкти нас зупинять. Не можна позначити різницю між трансцедентним і самогубством. Може, і немає ніякої різниці.
"Тезей" і "Роршах". Абсурдний екіпаж і прибулець без розуму.
Цитата: Екіпажу, як такого, на "Тезеї" не було – ні пілотів, ні механіків, ні матросів, щоб палубу драїти... Нас допустили на борт лише тому, що для Першого контакту ще не оптимізували спеціальні програми.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ: "Багатоядерні" люди, вампіри і кіборги
Уоттс вважає, що психічні відхилення можна використовувати на благо. Саме тому команда "Тезея" складається з неповноцінних людей. Синтет – половина мозку видалена, немає емоцій, але приголомшливі здібності слухати і запам'ятовувати. Кіборг – біолог з нервовим тиком, який чує рентген і бачить ультрафіолет, але позбавлений дотику, і військовий фахівець з тілом, обшитим пластинами та імплантами в мозку для управління бойовими машинами. "Розщеплений" лінгвіст – зараз це лікують як "роздвоєння особистості", але в майбутньому стануть використовувати як перевага – наче "багатоядерний процесор", що поліпшує здатність мозку до обробки інформації.
І вампір – вірніше, стародавня паралельна гілка розвитку "хомо сапієнс", вимерлий хижа різновид людини. Вампір просто необхідний в майбутньому: він розумніший і швидший за будь-який комп'ютер і людину.
"ГІПЕРІОН": Ден Сіммонс і безодня
Тетралогія "Пісні Гіперіона" описує зіткнення людини і штучних богів – іскін. Це образний живий Всесвіт, на основі давньогрецьких легенд, англійської поезії і релігійних текстів.
Почнемо, мабуть, із зв'язком Безодні. Вона ж гіперпростір і Планково простір. Там накопичуються всі думки розумних істот, але її псують науково-технічні винаходи. В таких умовах найбільше еволюціонували роботи – ІскІни. Протистояти їм можуть тільки загадкові Леви, тигри і ведмеді – нелюдські надістоти, що населяють гіперпростір.
Технологій у Сіммонса багато. Для пересування використовуються двигуни Хокінга, Гідеона і Нуль-Т (телепортація між вратами), для зв'язку – мультилінії. Інформацію (аж до цілих особистостей) можна зберігати в петлі Шрюна. А ще – хрестоформ (органічний нанокомп'ютер, що дозволяє воскрешати людей і керувати ними). Є ЗОШ: ІТІ (система загального сну для нарад), кібриди (відновлені особистості з людського минулого, поети і архітектори). Але саме вражаюче пророцтво – "вірус Причастя", що зв'язує свідомість із гіперпростіром. Так Сіммонс заявив про те, що люди майбутнього повинні більше уваги приділяти духовному, не відволікаючись на технологічні подачки штучних умів. І звичайно ж, Шрайк – легендарна істота, робот з майбутнього, який спочатку став найстрашнішим антигероєм, а потім допоміг врятувати людство.
Шрайк. "Візитна картка", об'єкт поклоніння і просто вбивця.
Цитата: Шрайк є Повелитель Болі і Ангел Остаточного Спокути, і прийде він з місця поза часом, щоб сповістити кінець людства.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ: Бродяги, ельфи, месії
Сіммонс описує звичайних людей. Але є кілька "відгалужень". Це Тамплієри, послідовники Мюіра: високі, розкосі, захищають природу і подорожують по Всесвіту на "кораблях-деревах", а в якості двигуна використовують "елементалів" (живих істот). Іншу долю обрали Бродяги: вони мутували і можуть жити у відкритому космосі. І нарешті, "ті, що прийняли Причастя" Месії-Енеї – люди, здатні безпосередньо спілкуватися з гіперпростором.
"ОЙКУМЕНА": Генрі Лайон Олді та сьогодення в майбутньому
"Ойкумена" харківських письменників Дмитра Громова і Олега Ладиженського (Генрі Лайон Олді) – це масштабне полотно Космічної ери. Люди населяють Галактику, подорожують між світами і втягуються у вельми незвичайні авантюри. Сюжет переказувати немає сенсу (тим більше що "Ойкумена" складається з трьох трилогий), що стосується самого світу – найкраще про нього розкажуть автори, з якими поспілкувався кореспондент "Сегодня". А роз'яснення всіх незрозумілих слів шукайте нижче.
- Звідки взялася ідея Ойкумени в цілому?
- Вся "Ойкумена" зросла з нашого уявлення про "альтернативної Всесвіту", де роль різних рас грають власне раси і цивілізації нашої Землі. Ще коли ми писали Ахейский цикл, ми ввели для себе поняття: Номос і Космос. Номос – населений світ, цивілізація; іноді – особистий населений світ, батьківщина. Номос стародавніх греків, їх Ойкумена: на заході Океан, на півдні Ефіопія, на Півночі Гіперборея. Ніякого Китаю в Номосу грека не було! Його "планета" Китай не включала. Про Америку взагалі мовчимо. У Номосу стародавнього Єгипту не було Антарктиди. А в Номосу китайців не передбачалася Ірландія. У нас виникла ідея: а що б сталося, якби Номоси свого часу не "зрослися" в нашу рідну планету, а навпаки – розлетілися в різні боки, утворивши окремі планети-світи. Так виник космос Ойкумени.
- Який населяють досить незвичайні раси...
- Раси Ойкумени – це нації Землі. Брамайни – індуси, Гематрія – іудеї, Вехда – іранці, вудуни – африканці, помпіліанци – римляни, астлани – ацтеки... Особливості кожної пов'язані з релігійними, соціальними та іншими якостями "вихідників". Містичні вміння та навички, нібито властиві послідовникам різних віровчень, у світі Ойкумени – об'єктивна реальність; це розвинені шляхом спрямованої еволюції вміння різних рас до накопичення енергії та її використання.
- Флуктуації континууму і, окремо, пенетратора – це "фантастика контакту"?
- Це спроба описати принципово нелюдську расу. Контакт з якої утруднений відсутністю загальних понять і уявлень, а також різної середовищем проживання. Проте деякі точки дотику і взаєморозуміння все ж знаходяться, хоч і з труднощами.
- Антіси, колланти і людени Стругацьких – що в них спільного і різного?
- Антіси – одинак, коллант – колектив, людний – надлюдина. Наші антіси і колланти більш соціальні, ніж людени Стругацьких. Вони не відриваються від людської цивілізації, живуть в ній і періодично допомагають звичайним людям.
- Як взагалі виникла ідея написати про майбутнє?
- Ойкумена – книга про сьогодення. Майбутнє – це, скоріше, літературний прийом, не більше. Ми завжди пишемо про сьогодення, навіть якщо пишемо про минуле або майбутнє. І завжди пишемо про людей, навіть якщо пишемо про кентаврів або антісів.
- Чи є наукові передумови у "Ойкумени"? Якщо так, то що саме?
- Звичайно, є. В першу чергу, це праці Миколи Федорова та Костянтина Ціолковського (родоначальник російського космізму і основоположник теоретичної космонавтики).
Лялечки. Частина людства опанувала мистецтвом телепатії.
Цитата: У процесі еволюції рабовласницького ладу уродженці Помпілія придбали оригінальну психофізичну особливість: вони навчилися "ставити клеймо". Таврований раб ставав чимось на зразок частини тіла господаря.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ: Енергетична, техноложці, варвари і флуктуації
Ойкумену населяють різні люди. Техноложці мають надії на машини, варварам вони не потрібні. Але є енергети: вони навчилися накопичувати і використовувати внутрішню енергію. До них відносяться вехдени (шляхом заборон вирощують "внутрішній вогонь"), брамайни (перетворюють страждання в "жар"), вудуни (використовують енергію духів-лоа), Гематрія (люди-комп'ютери, що використовують схеми-гематриці). Окремо стоять помпіліанці – вони були рабовласниками, тому навчилися ставити психічне клеймо і використовувати енергію "рабів". Вкрай рідко у енергетів народжуються "антіси" – люди, здатні переходити з матеріального в енергетичне сприйняття. Розвинена телепатія: є невропасти (управляють моторикою і мовою), телепати і псіхіри (читають думки і можуть проводити операції на психіці). Нелюди – це флуктуації (обурення від "проколювання" простору), серед яких є розумні – пенетратори.
Головні теми