Кожна людина, дитина чи доросла, потребує заохочення. Саме похвала по-особливому додає нам сил і бажання рухатися далі. Добре слово, безсумнівно, творить дива. Саме тому дитину важливо хвалити частіше, адже це двигун прогресу, який дає стимул для подальшого розвитку.
Три основні правила заохочень:
Хваліть дитину у справі, не ігноруючи досягнення, пише 4mama.com.ua.
Неприпустимі жодні порівняння з іншими дітьми або уточнення в стилі "молодець, але ..."
Хвалити (як і засуджувати) можна тільки дії і вчинки, не переходячи, що називається, на особистості.
Всі ми потребуємо доброго слова. У шкільному віці і в студентські роки нам ставлять оцінки і відзначають заслуги високими балами, на роботі платять зарплату, дають премії і підвищують на посаді. Все це безсумнівно піднімає самооцінку і додає сили на нові і "великі" справи.
Дитині дошкільного віку зарплату ніхто не платить і оцінок не ставить. Але їй, як і кожному з нас, необхідно чути слова схвалення, щоб розуміти і відчувати підтримку, відчувати свою значимість і любов батьків. Однак і тут важливо не перестаратися, а й не поскупитися.
Як правильно хвалити дитину: 5 основних правил
Хвалити необхідно за конкретні дії. У першу чергу дитина повинна розуміти, що саме вона зробила добре і чому взагалі це добре;
Підкріплюйте добре слово невербальними компліментами – поцілунком, усмішкою або обіймами;
У жодному разі не слід хвалити малюка за будь-яку дрібницю, в іншому випадку сенс заохочення втрачається;
Не слід передрікати дитині велике майбутнє, що з неї виросте великий художник, спортсмен або танцюрист. Уявіть, як вона переживатиме, якщо ваші надії не виправдаються;
Помилку, яку здійснюють багато батьків, – хвалять дитину, перебуваючи в піднесеному настрої, а потім, через деякий час, намагаються її спустити з небес на землю, аргументуючи тим, що її успіх втім був не такий вже й великий. Будьте стабільні.
Хваліть завжди щиро і за справу. Безпричинна дія заважає дитині самій розвиватися і дізнаватися щось нове. Кожне заохочення має підтверджуватися якимось вчинком або дією, в іншому випадку дитина вирішить, що все відбувається саме собою і перестане прагнути до чого-небудь.
Постарайтеся знайти "золоту середину" у відносинах з дітьми. Прислухайтеся до себе і до своєї дитини – і у вас все вийде!
Головні теми