Ряполов Костянтин
Катерина Степаненко
редактор "Ми розлучилися з дружиною, але проживаємо разом в однокімнатній квартирі, так як більше ніде. Чи можна якось вирішити питання з роз'їздом – наприклад, я виділю свою частку в натурі, продам її і поїду в інше місто, де житло дешевше. Як це зробити на практиці?" – Сергій Д., м.Дніпропетровськ.
Відповідає Володимир Столітній, юрист агентства нерухомості "Альянс-Брок":
"Подружжя можуть поділити майно, тільки якщо право власності на нього було придбано після укладення шлюбу шляхом покупки, міни, виплати суми паєнагромадження в ЖБК (житлово-будівельний кооператив) або внаслідок інвестування в новобуд. Ст. 57 Сімейного кодексу України дає виключний перелік випадків, коли один із подружжя володіє нерухомістю (в т. ч. житлової) одноосібно, а саме: успадкував, прийняв в дар, придбав за власні кошти, приватизував (в порядку безоплатної приватизації). В такому випадку ділити нічого.
До того ж в Цивільному кодексі України є такі поняття, як "ділене" і "неподільне" майно. 1-кімнатна квартира – це неподільне майно. У разі володіння квартирою двома співвласниками вирішити дану проблему можливо кількома способами:
- Матеріальна компенсація (грошима або майном) одним з колишнього подружжя іншому його половини квартири;
- Продаж цієї квартири і розділ виручених від цього грошей між колишнім подружжям.
Але буває, що один з колишнього подружжя не бажає ділити це майно, і при цьому у нього немає фінансів викупити другу половину квартири у колишнього чоловіка (дружини). У ГК України прямо зазначено: спільне майно ділиться або за домовленістю між його співвласниками, або, в разі наявності спору – в судовому порядку. Найбільшою проблемою в розгляді судами такого роду спорів (на практиці вони можуть тривати роками) є відсутність в ГК України норми, яка зобов'язує співвласника (співвласників) розділити дане майно шляхом його продажу. Тому можу порадити тим, хто опинився в такій ситуації, тільки одне – домовляйтеся!".
Головні теми