Головна Сьогоднi

Чим небезпечний буллінг для дітей і що робити батькам: порада психолога

Дітей можуть бити або загрожувати побиттям, принижувати словесно, викидати або не впускати в певне коло спілкування

<p style="text-align: justify;">Діти, яких буллять, в зоні ризику скоєння самогубств. Фото: depositphotos</p>
Діти, яких буллять, в зоні ризику скоєння самогубств. Фото: depositphotos

За даними опитування ВООЗ "Здорова поведінка школярів" до 21% дітей у віці 11-15 років повідомляють про буллінг з боку однолітків, який істотно впливає на якість їхнього життя і приносить страждання.

Дітей можуть бити або загрожувати побиттям, принижувати словесно, викидати або не впускати в певне коло спілкування, поширювати плітки і чутки, писати образливі записки. Якщо все це робиться в мережі – це називається кібербуллінг і триває не тільки в період контакту дитини з кривдниками, а постійно, роблячи її життя нестерпним.

Часто дорослі вважають, що діти повинні порозумітися самі і тому не втручаються в подібні ситуації. Але це хибна, небезпечна для дитячого життя і здоров'я позиція. Адже діти, яких буллять не тільки мають емоційні, психологічні, соціальні проблеми, а також в зоні ризику скоєння самогубств, про це в Facebook розповіла в.о. голови МОЗ України Уляни Супрун.

Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина страждає від загроз, переслідувань або побиття – не тримайтесь у стороні і не чекайте поки все розсмокчеться само собою. Встаньте на захист, будьте конструктивними і дійте.

Психолог і письменник Вікторія Горбунова дала кілька порад, як розпізнати буллінг з боку однолітків дитини і що робити батькам.

1. Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її і запевніть, що завжди і не дивлячись ні на що, ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку.

2. Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ні "ябедою", ні "наклепником". Вона сміливий чоловік, який не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і навіть допомогти впоратися з буллінгом.

3. Детально з'ясуйте факти. Запишіть: що і коли сталося. Якщо передбачена можливість – зберіть докази.

4. Домовтеся про зустріч з дорослими, які займаються вашою дитиною і дітьми-буллерами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи і т.д.).

5. На зустрічах – поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним і конструктивним (якщо це важко для вас – пошукайте посередника, який міг би підтримувати конструктивність розмови). Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план протидії (розмови батьків і вчителів з буллерами, організація звернення за психологічною підтримкою, проведення спеціальних заходів для дітей з буллінг-обізнаності, управління стресом, регуляції емоцій і т.д.).

Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад, спроба "виховати" чужу дитину (особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про загрози або недобрі обіцянки) є поганим рішенням, яке може нашкодити і ще більше загострити ситуацію.

6. Дотримуйтеся плану і будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакції, почуттів.

7. Якщо план не працює, наступний крок – адміністративні заходи в закладі (переведення в інший клас, мінімізація контактів з буллерами, залучення соціальних служб). Будьте твердими у своїй позиції – наполягайте на організації безпечного середовища для своєї дитини.

8. У разі недієвості адміністративних заходів – збирайте докази і звертайтеся в поліцію.

Не є винятком ситуації, коли батьки відразу переводять дитину в інший заклад. Це гарна ідея, в сенсі економії зусиль і швидких рішень і, часом, вона виправдана. Однак, ви повинні пам'ятати, що вибираючи стратегію "відходу конфлікту", ми ризикуємо прищепити дитині, наприклад, такі переконання – "уникати боротьби", "здаватися обставинам", "не відстоювати власні інтереси", "не змінювати світ на краще".

Раніше Український інститут дослідження екстремізму в партнерстві з "Сегодня" презентував проект "Стоп шкільний терор", спрямований на попередження буллінгу в освітніх установах.

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерiв

Новини партнерiв