Ганна Ковпак
Редакторка У психології криза – це тяжкий стан, викликаний будь-якою причиною, різка зміна статусів персонального життя, або як різновид складної життєвої ситуації і вивчається в площині подій, переживань, відносин, поведінки та реабілітації.
Про це розповіла психолог і гешталь-терапевт Марія Долгих.
У розумінні психологічного феномена життєвої кризи розглядається: 1) як соціально-психологічна ситуація, 2) як особливий стан, має свої суб'єктивні та об'єктивні характеристики, 3) як процес переживання, пише Марія.
Ф.Є. Василюк під кризою розумів критичний момент і поворотний пункт на життєвому шляху. Стан кризи породжується проблемою, що постала перед людиною, від якої вона не може піти і яку не може вирішити швидко та звичним способом.
"Зіткнення людини з непереборною перешкодою – втрата близької людини, втрата роботи, втрата здоров'я, породжує кризу. Кризою можна назвати ситуацію зіткнення з перешкодою в реалізації найважливіших життєвих цілей за умови неможливості впоратися з нею за допомогою звичних засобів", – пояснює психолог.
А. Моховиков: "Ситуація втрати, не обов'язково близької людини, а чогось важливого в житті, грає не тільки небезпечну роль, але й створює нашу особистість. У цьому і є творче пристосування людини. Ми всі стикаємося із бідкання, із втратою. Це не обов'язково померла рідна людина, це ще й розставання, зіткнення з віком, а іноді це померле "я". В житті маса різноманітних втрат. З переживанням страждання та душевного болю ми стикаємося в ситуаціях різноманітних криз, які дарує наше життя. Я говорю "дарує" без іронічного підтексту: кризи – це дар, тільки ми не завжди знаємо, як з ними правильно впоратися".
Марія Долгих назвала також основні етапи перебігу кризи:
- шок, заперечення (організм виграє час для накопичення енергії);
- гнів-безсилля (необхідність відреагувати агресією, ясність неможливості зміни ситуації);
- горе (фаза вивільнення болю, визначення власних цінностей. За необхідності адаптації до нових умов завжди є місце бідканню про щось минуле чи назавжди втрачене.)
- фаза інтеграції (криза перетворюється в історію про себе, подія минулого життя. Відбувається реконструкція життєвого досвіду й образу світу).
До кризи практично неможливо підготуватися. Якщо для її переживання немає достатньо ресурсів підтримки, відбувається застрягання психіки на одному з етапів. В такому випадку можна говорити про психологічну травму.
Вікові кризи трапляються під час нормального, вікового розвитку людини. Вони вимагають нових підходів подолання та вирішення проблемних ситуацій. Вікова криза зумовлена виникненням основних новоутворень попереднього стабільного періоду, які призводять до руйнування однієї соціальної ситуації розвитку і виникнення іншої, адекватної новому психологічному вигляду людини. Форма й тривалість цих періодів, а також гострота протікання залежать від індивідуальних особливостей, соціальних і мікросоціальних умов, пояснює Долгих.
Хронологічно виділяють декілька нормативних вікових криз: криза новонародженості; криза одного року; криза трьох років; криза семи років; пубертатна криза; криза сімнадцяти років; криза тридцяти років; криза сорока років; пенсійна криза; криза смерті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Секс-педагог розповіла, коли мамі потрібно говорити з донькою про менструації
- Психолог пояснила, чому небезпечно придушувати свої емоції
Квінтесенцією вікової кризи прийнято вважати існування протиріч між потребами і реальними можливостями їхнього задоволення. За природою свого походження вікова криза не відрізняється від травматичного життєвої кризи, незважаючи на те, що перша розглядається як нормативний показник розвитку, а друга – як невротичний.
Як зазначає Марія, ситуативні кризи відбуваються при наявності раптової загрози, надзвичайно згубних явищ або непередбачених збитків. Смерть коханої людини та діагноз серйозної хвороби, насильство, позашлюбна вагітність, соціальні потрясіння, війна та економічна депресія, безробіття і втрата заощаджень, раптова втрата визнання й положення в суспільстві, різка зміна звичних умов. У більшості ситуативних криз, припускаючи якісь моменти, плануючи певні події свого життя, людина не знає, як це буде реалізовано і з чим доведеться зіткнутися.
Під біографічною (екзистенційною) кризою розуміється така особливість внутрішнього світу людини, яка проявляється в різних формах переживання нею непродуктивності свого життєвого шляху. Ризик кризи тим вищий, чим менше людина раціональна і стратегична, чим більше вона певна в ймовірності релевантних подій. За біографічних криз знижується оцінка людиною продуктивності свого життя, істотно посилюється переживання своєї вичерпаності, спустошеності, безперспективності, знижується переживання своєї реалізованості. Зазвичай, такі кризи супроводжуються погіршенням здоров'я, знижується очікувана тривалість життя, пояснює психолог.
Загальною метою роботи переживання кризи, продовжує Марія, є переосмислення нової життєвої ситуації і вибудовування нового варіанту життєвого шляху, який забезпечуватиме подальший розвиток особистості. Незважаючи на те, що втрати є невід'ємною частиною життя, тяжкі втрати загрожують особистим кордонам і здатні зруйнувати ілюзії контролю та безпеки.
Важливо розуміти, що криза – це дуже ресурсовитратна подія в житті будь-якої людини. Більше відпочивайте, будьте уважні до здоров'я, знижуйте необов'язкові навантаження і дайте собі час.
Раніше психолог пояснила, що таке псевдозрілість і чим вона небезпечна в дорослому житті. Маючи часто досить високий інтелект, ці люди зберігають дуже ідеалістичне уявлення про свої можливості.
Головні теми