Ганна Ковпак
Редакторка Впевненість дається далеко не всім. Багато людей багато і наполегливо працюють, щоб досягти успіху, але не сприймають себе успішними.
В середньому до 35-50 років кожна людина досягає в своїх сферах завидних висот, але, не дивлячись на цей незаперечний факт, не відчуває себе щасливою і успішною. Психологи виділяють чотири поширені причини, які були сформовані в далекому минулому.
Порівняння не на вашу користь
Спочатку цим займаються батьки, іноді – вихователі та вчителі, потім – дружини і чоловіки. Стандартна претензія звучить так: "Чому ти не можеш бути таким, як він", "Адже це так просто, він зробив, а ти – ні", "Чоловік моєї подруги такий хороший, чому ти не такий" і т. д. Подібне негативне порівняння не приносить нічого, крім болю, розчарування, відчаю і злості.
У будь-якої людини, якою б сильною вона не була, опускаються руки, коли її починають порівнювати з іншими і робити вибір не на її користь. Якщо подібні претензії були в дитинстві, а потім – в дорослому житті, то з часом у вас сформується відчуття, ніби-то з вами щось не так. Однак це абсолютна неправда: жодна людина не схожа на іншу, а тому будь-яке порівняння, а вже тим більше негативне, неприпустимо і необ'єктивно.
Знецінення
Цим також грішать і батьки, і подружжя. Якщо ваші заслуги не були оцінені по достоїнству, ви відчуваєте себе марним. Якщо ви багато старалися, працювали, робили все, що в ваших силах, а ваші труди просто не помітили або до них поставилися, як до належного, то це дуже боляче ранить і залишає своєрідний "емоційний шрам" в пам'яті людини. Знецінення – жорстокий прийом, до якого ніхто і ніколи не повинен вдаватися. Його результатом є сформоване відчуття непотрібності, марності і безглуздості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Вивчена безпорадність
Деякі батьки надмірно опікують своїх дітей. Часом абсурд доходить до того, що дитині забороняють самостійно приймати рішення, не порадившись перш зі старшими. Якщо це відбувається, батьки можуть образитися, влаштувати скандал або почати ігнорувати дитину. І це при тому, що "малюк" вже давно виріс і, може бути, у нього самого є сім'я і діти. Вивчена в дитинстві безпорадність призводить до того, що в дорослому житті людина не може адекватно оцінювати власні зусилля і бачити результати своєї праці.
Підгін під стандарти
Навчання – це лише одна з численних частин сучасних стандартів, під які суспільство підганяє само себе. Якщо з дитинства батьки оцінювали вас не за вашими здібностями, а за встановленими стандартами, то, вступивши в доросле життя, ви також почнете орієнтуватися на завищену планку. Однак це зовсім не так: у кожної людини є свої унікальні здібності, які вона може проявити зовсім несподіваним і вдалим чином. Не відбувається цього саме через нереалістичні, нечесні і завищені сучасні стандартів.
Тим часом сайт "Сегодня" з'ясував, що таке "позитивна травма" і чим вона небезпечна. Психолог Михайло Лабковський розповів, що діти на відміну від дорослих безпосередні у своїх емоційних проявах.
Головні теми