Ганна Ковпак
Редакторка У сучасному суспільстві негативні емоції наздоганяють всюди – стовпотворіння в громадському транспорті, пробки на дорозі, сварливі колеги, подорожчання продуктів. Такий негатив не дає можливості насолоджуватися життям і бути щасливим.
Як перестати жити в кошмарі і псувати життя іншим людям пояснює Еме Фальчук, психотерапевт з Бостона, передає WoMo.ua.
Перевищення самооборони
У всіх є негативні думки і почуття. Всі люди, в різному ступені, приймають їх або заперечують. Справжнє прийняття себе полягає у визнанні і в дослідженні власної негативності.
Що таке негатив? Це наша викривлена свідомість і викривлена енергія. Частково корінь негативу в болі. Негативність – наше засудження, звинувачення, віра у власну непогрішність, жорстокість, апатія. Це та частина нас, яка хоче карати або принижувати, яка не хоче віддавати, яка хоче віддавати тільки на вигідних умовах, або не хоче отримувати, не бажає розкривати нашу вразливість.
"Все це змушує нас страждати, хочемо ми цього чи ні, тому що всі ці викривлення ізолюють нас і від інших людей, і від нас самих", – пояснює Фальчук.
При цьому люди намагаються ховати свій негатив під маскою власного ідеалізованого уявлення про себе, під личиною людини, якою ми думаємо, що ми є, людини, якою ми хочемо показати себе іншим людям, якими, як ми вважаємо, нам потрібно бути.
Внаслідок таких дій негатив йде "в підпілля", на підлозі – несвідомий рівень, зазначає психотерапевт.
"І тим не менше, негативність продовжує жити в нас – ми не відчуваємо себе цілісними людьми, а значить, відчуваємо почуття провини. Ми не досить гарні. Ну а якщо недостатньо гарні, то що з нас взяти? Тому ми не беремо відповідальності за себе , за свою роботу, життя. Але справа не в тому, що ми погані, а в тому, що ми якісь частини себе не визнаємо. Досить прийняти себе повністю – і ви знайдете цілісність", – розповідає Фальчук.
Уявіть ситуацію, коли дитина зростає в родині, де гнів – неприйнятна емоція. Вона вчиться її пригнічувати, може вирости, намагаючись всім догодити і всім сподобатися, забуваючи про себе та свої інтереси, а може проявляти пасивну агресію або нездатність любити: "Я не покажу своїх почуттів. Почуття – небезпечні. Я буду з тобою, але всю ти мене не отримаєш". Внаслідок дитяче бажання відстояти свої інтереси і захистити себе, дає приємне відчуття власної значущості, сприймається дорослими як неприпустима, заборонена реакція.
В результаті, зазначає експерт, дитина виростає скандалістом, конфліктною особистістю, самостверджується за рахунок когось заради того, щоб відчути задоволення від влади і власної значущості. Це означає, що для досягнення цих цілей ввона, вже будучи дорослою, користується прийомами, які їй не потрібні. На неї ніхто не нападає, а вона перевищує самооборону. Відчувати себе сильним, взаємодіяти комфортно можна і по-іншому, відновивши свою цілісність, навчившись розпізнавати, називати і висловлювати свої почуття: найчастіше це гнів, смуток або страх, запевняє експерт.
Опір
Негатив нерідко укорінюється і в опорі. "Так я називаю все, що стоїть на шляху між нами і істиною. А істина – це усвідомленість, цілісність. Це в природі людини – чинити опір усвідомленості, бо усвідомленість передбачає і відповідальність. Наше опір – опір в очікуванні болю, тому що ми боїмося НЕ витримати, зазнати поразки, загинути ", – розповідає Фальчук.
Також психотерапевт зазначає, що буває опір, зрощений із свавіллям, яким люди користуються, щоб довести собі, що їхнє життя належить тільки нам. Свавілля і вільний вибір – дві різні речі, пояснює Фальчук.
"Свавілля направляє вашу енергію туди, куди хоче ваше маленьке его. Свавілля народжене браком довіри, думкою, що тільки виступаючи по-своєму, ми можемо бути в безпеці, отримати любов і прийняття. Гордість теж є підставою для опору. Вона створює видимість невразливості, непогрішності. Гордість говорить: "Я – краща за тебе. Я нікому не покажу своє справжнє серце і справжні потреби ". Гордість думає, що приховуючи вашу вразливість, вона захищає вас. Вона думає, що уразливість, скромність – принизливі як докази того, що не всі великі і всезнаючий", – зазначила психотерапевт.
Як перестати чинити опір радості
Щоб допомогти своїм клієнтам, Фальчук просить їх постаратися визначити, на чому саме базується їх опір, яке заважає досягти усвідомленості.
"Визначивши, що це – страх, гордість, свавілля, установка "біле або чорне", – ми починаємо працювати з цими перешкодами. Іноді достатньо їх розпізнати і назвати", – розповіла психотерапевт.
До речі, ці захисні реакції, відзначає вона, наш опір, це свого роду адаптивні механізми, дані нам з дитинства.
"У них немає нічого поганого. Тільки в процесі дорослішання ми повинні розвинути в собі прийняття себе, співпереживання до себе, впевненість в тому, що ми – хороші люди і у нас є сміливість побачити наші непривабливі сторони такими, якими вони є", – підсумувала вона.
Раніше психологи також розповідали, як впустити в своє життя щастя.. Творіть добро, любіть себе і почистіть своє оточення.
Головні теми