Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.
Прийняти
Головна Сьогодні

Як в Україні фінансують освіту: розвиток чи утримання

Більше 90% фінансування йде на оплату комуналки і зарплати, а на удосконалення залишаються копійки

Недостатнє фінансування впливає на якість освіти. Фото: С. Ваганов, Сегодня
Недостатнє фінансування впливає на якість освіти.
Фото: С. Ваганов, Сегодня

За останні п'ять років з бюджету України на освіту виділялися гроші переважно на підтримку його існування. Номінально сума на освіту зростає, але якщо говорити про якісну зміну, вона скорочується за рахунок зростання витрат на зарплату і комунальні послугиСайт "Сегодня.ua" дізнався, чи достатньо фінансується освіта в Україні.

Потрібно провести реформу

Експерт освітньої групи Реанімаційний пакет реформ Світлана Олексюк зазначає, що в сфері середньої освіти розпочалися проблеми з фінансуванням, коли в школах почали збирати з батьків гроші. При цьому через низькооплачувану роботу вчителя талановиті випускники-педагоги не повертаються до шкіл.

"Зараз в більш виграшному стані київські школи, які цього року почали масово ремонтувати й оновлювати матеріальну базу. Це сталося вперше за багато років. Але в районах ситуація плачевна. Потрібно розуміти, що зараз освіту складно уявити без комп'ютеризації. Тому, на жаль, школи по Україні в нерівних умовах. Таку ситуацію важко уявити в Фінляндії, де сільська школа має такі ж умови, як школи в столиці. В Україні все розпочалося з дрібного: коли перестали до шкіл привозити крейду, почали збирати з батьків гроші. Все це призвело до матеріального і як наслідок – якісного занепаду освіти. Великою проблемою є те, що низькооплачувана праця вчителя втратила престижність. Випускники-педагоги не повертаються до школи, а ті, хто йде давати дітям знання, вражають непрофесійністю. В освіті треба провести інвентаризацію кадрів, реформувати, як і поліцію: влаштувати тестування і конкурс на посаду вчителя, звичайно, це необхідно проводити разом з підвищенням престижності роботи вчителя", – зазначає Світлана Олексюк.

__1

Бюджет йде на комуналку та зарплати

Експерти зазначають, що в системі освіти існує кадрова проблема: в середній освіті їх нестача, а в вищій – надлишок. Тоді як кількість студентів за останні десять років значно скоротилося, кількість викладачів у вузах зменшилася незначно. Звідси і витрати в основному на поточні витрати – комуналку і заробітні плати. Це не може не впливати на якість освіти.

 "Ми "з'їли" свої капітальні витрати ще з початку 2000-х років. Тоді Україна виділяла на них близько 18%: на закупівлю обладнання, на капітальні ремонти. Відтоді ця частка значно зменшилася. Зараз майже весь бюджет іде на оплату праці, комунальні послуги та стипендії. Це впливає на процеси забезпечення якості освіти, особливо в інженерних та природничих науках. Величезний перекіс в сторону поточних витрат викликаний не стільки кількістю студентів на бюджеті, скільки непідйомною кількістю викладачів. За останні 10 років кількість студентів скоротилася більш ніж на 40%, водночас кількість викладачів впала тільки на 17%. Чомусь прийнято говорити про скорочення кількості вузів, то насправді повинно йтися про звільнення гірших викладачів та адміністраторів. На жаль, ми відмовляємося зробити перший крок до вирішення проблем – називати речі своїми іменами. Швидше за все, в таких умовах запустити нормальні механізми забезпечення якості вищої освіти не можна", – зазначає експерт в сфері освіти, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

 За словами експерта групи Реанімаційного пакету реформ "Наука. Технології. Інновації" та молекулярного біолога Наталії Шульги, залишковий принцип фінансування науки призвів до інтелектуальних втрат в країні.

__2

Інтелектуальні втрати

Якщо говорити про науку, відповідно до нинішнього законодавства на неї має виділятися 1,7% ВВП. Але за 25 років достатньої суми жодного разу не виділяли. З 2017 року вчені сподіваються на поступове поліпшення ситуації, оскільки новий закон про наукову і науково-технічну діяльність передбачає збільшення фінансування до 3% – рівня європейських країн до 2025 року.

"У всьому світі наука належить до витрат розвитку. У нас вона розглядається як витрати бюджету. Оскільки наука і освіта в нашій країні не в пріоритеті, фінансується галузь за залишковим принципом. Ця практика за 25 років призвела до великих втрат. Втрат інтелектуальних – більше 200 тис. людей покинули країну. Якщо дивитися фінансування в гривнях – воно не показує глибину катастрофи в системі. Ті суми, які виділяються, – мікроскопічні і дозволяють розвивати кілька лабораторій. Ми підготували два проривних законопроекти, які дають інструментарій для модернізації діючої системи. Але цей процес вимагає аудиту вищої освіти і академій – чи потрібні нам стільки університетів, інститутів і академій", – зазначає Наталія Шульга.

Якщо врахувати інфляцію за останні кілька років – фінансування науки і освіти скоротилося катастрофічно. 2013 року Міністерству освіти і науки виділили 24,3 млрд грн або 3,04 млрд дол., а на 2016 рік – 26 3,041 млрд грн, що сьогодні становить всього 1 млрд доларів, тобто реально фінансування скоротилося втричі.

Читайте найважливіші новини в Telegram, а також дивіться цікаві інтерв'ю на нашому YouTube-каналі.

Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів