Момент викриття: три популярних міфи про зради

У стосунках беруть участь двоє, а відповідно і розбиратися в проблемах повинні обидва. Дізнавшись про зраду людина відчуває розчарування, злість, образу і часто в цьому випадку звинувачує або партнера, або себе.

Чи потрібно шукати проблему в собі або копатися в стосунках, справа кожного. Адже всі намагаються знайти винного в тому, що відбувається.

І тим не менше, існує три популярних міфи про зради, які пора викрити.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Міф 1. Людина сама винна в тому, що йому наставили роги

Навколо так багато порадників, які раді підлити масла у вогонь, нашіптуючи, мовляв, в проблемі винні обидва. Інакше навіщо дружині, у якої все було, йти на бік? Швидше за все, чоловік був занадто старий і не задовольняв її сексуально. Або, навпаки, молодий і зелений. А може, погано заробляв, бив, вимагав поклоніння? Знайти причину при бажанні легко. Правда в тому, що партнер міг бути ідеальним по всіх фронтах, любити, возити на курорти, виконувати будь-які примхи і при цьому дико дратувати цією своєю "гарністю".

У якийсь момент дамі захотілося емоційного підйому, зустріти раздолбая і віддатися йому в пориві пристрасті. Не заради того, щоб щось довести, когось покарати або компенсувати те, чого не вистачало. Нехай би чоловік був першокласним коханцем і відмінним сім'янином, їй захотілося випробувати щось заборонене, аморальне. Проявити ту частину себе, яку вона боялася відкрити вдома, щоб не зіпсувати стосунки. Подібно вилазці за фастфудом, після якого ви із задоволенням повертаєтеся до здорової домашньої їжі. Це не означає, що у таких людей немає проблем. Ми говоримо про те, що партнери до цієї руйнівної тяги не мають ніякого відношення.

Міф 2. Зрада чоловіків і жінок має різну природу

Як вам такий стереотип: якщо коханку заводить чоловік – це нічого не значуща інтрижка, потреба в сексуальній розрядці; якщо коханця заводить жінка – все серйозно, їй не вистачає емоційної участі і підтримки. Неначе чоловікам чужі і підтримка, і ласка, і позитивні емоції. Неначе жінки не можуть переспати заради галочки, для втамування сексуального голоду.

Інша сторона медалі – подвійні стандарти стосовно зради. Якщо сексуальні пригоди чоловіка надають йому вагу в очах громадськості, легко пробачаються і десь навіть заохочуються, то жінку просто перестають поважати і всіляко засуджують. Вона не має права ставити під загрозу родину, задовольняючи свої сексуальні інтереси. Її роль – бути турботливою матір'ю і послужливоюдружиною, а вже потім все інше. Але природі не накажеш.

Міф 3. За зрадою завжди стоять проблеми у стосунках

Наша культура переконує нас, що зрада не може відбуватися в спочатку щасливих відносинах. Це означає, якщо хтось пішов на бік, в родині вже була тріщина. Подружжя могли жити 20 років з однією і тією ж проблемою, яка нікого не хвилювала, а потім – бах! – пригнічені емоції далися взнаки. Двадцять років їй подобалися його криві ноги, а на двадцять перший перестали подобатися. Двадцять років він спокійно терпів її куховарство і часті відлучки по роботі, а потім раптом вирішив зруйнувати дорогі серцю відносини. Все було ілюзією.

На справді зрада часто стає результатом внутрішнього конфлікту людини, боротьбою його власних думок. Коли в родині все добре, стабільно і рівно, поруч люблячий партнер, але сама людина при цьому глибоко не задоволена своїми досягненнями, прожитим життям, досвідом. У цей кризовий момент в ній прокидається дослідник, який вирішує відкрити щось нове, інше, незвичайне.

Саме внутрішня незадоволеність штовхає його на експерименти, щоб внести в скарбничку переживань більше гостроти. Партнер при всьому бажанні не може поєднувати в собі всі необхідні якості, які часто суперечать один одному – ніжність і агресивність, турботу і байдужість, суворість і розбещеність, стабільність і легковажність. Розум розуміє дурість цього бажання, але не може встояти перед спокусою пізнавати нове.

Так внутрішньоособистісний конфлікт руйнує найдорожче, і люблячий партнер стає свідком цього краху. Він ні в чому не винен, він не може відповідати за вчинки і переживання іншої людини.

Раніше психолог розповів, чому погано, що жінки міряють свої успіхи ставленням до них чоловіків. Численні дії щодо поліпшення себе не приносять довгоочікуваного ефекту.