Ганна Ковпак
Редакторка Людина, яка пережила насильство, або іншу травмуючу подію, а також особа, що знаходиться в кризі, рано чи пізно приходить в терапії в точку власного відчаю .
Про церозповіла психолог і гешталь-терапевт Марія Долгих.
За її словами, на поверхні причини виникнення відчаю можуть бути пов'язані з неможливістю отримати щось дуже важливе в актуальних відносинах. Або справжня життєва ситуація своєю тупиковою і безвихідністю актуалізує це почуття .
" Часто клієнт знаходить зв'язок між цими переживаннями і своїм більш раннім досвідом, де не було можливості впливати на ситуацію. Коли події розгорталися в страшну або болісну сторону і не було можливості врятуватися, або поруч не було нікого, хто міг би врятувати, або просто раптово трапилося щось жахливе ", – пише Марія .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За словами психолога, переживання відчаю – це дуже складний досвід. Доторкнутися до нього можна, тільки втративши надію. Надію, що все було насправді не так, або що я все тримаю під контролем, або що те, що відбувається на мене не впливає. Це завжди свідчення втрати чогось цінного, на чому тримається моє уявлення про себе, відносини, або значущих інших, або про влаштування цього світу .
"Розпач часто приходить з жахом, або глибоким сумом і жалем, іноді з соромом і провиною. Переживати його боляче і зсередини безнадійно, саме тому повноцінно це можна робити тільки в присутності іншого", – говорить Долгих.
За її словами, якщо в житті відбувається щось, що змінює її звичний хід, і на що ми не в силах вплинути, іноді необхідно пережити розпач, тільки для того, щоб з'явилися сили рухатися далі. Смерть близької людини, стихійне лихо, раптове банкрутство або серйозна хвороба – події, значимість яких важко проігнорувати. Зазвичай людина йде в такі моменти до інших людей за підтримкою і можливістю спертися на когось живого і більш стійкого, ніж вона сама. Коли земля йде з-під ніг – це найкраще, що всі ми можемо для себе робити. І тоді можна пережити те, на що вплинути немає ніякої можливості.
"У випадку, коли у людини в досвіді є насильство, вона приходячи в терапію, іноді багато і багато зустрічей йде до того, щоб визнати значущість і розмір цієї події або череди багатьох подій. Ступінь впливу їх на себе і неможливість змінити те, що сталося. Це буває дуже складно, адже колись вона могла впоратися з насильством тільки поховавши, заморозивши частину себе разом з цією історією. Саме тут відчай і біль – ті самі почуття, які людина прагне пережити, щоб відновити картину події і витягнути себе з-під уламків" , – пише психолог .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За словами Марії, так працює горе. Помітивши свій відчай, людина отримує можливість побачити себе і своє життя так як є. І як би не було боляче, за цим завжди приходить полегшення. Тому що більше не потрібно прикидатися і витрачати багато зусиль на те, щоб приховати якусь частину себе. Біль завжди проситься назовні, щоб бути пережитим. І коли більше немає необхідності з ним боротися, він спочатку починає жити в повну силу, а потім завжди поступово закінчується .
" Розпач необхідний нам, щоб зустрітися зі своїм болем. Як весна приходить тільки після зими, тільки після того, як болю дають право на життя, людина може з ним впоратися і продовжити своє життя, включивши в нього вже пережитий і асимільований досвід. Роблячи його просто частиною своєї історії ", – пояснює психолог .
В деякі моменти ми можемо залишатися живими тільки ціною проходження через свої відчай, горе і біль. Цей досвід складний, але його можна витримати , якщо поруч є хтось інший, підсумувала Долгих .
Раніше психолог пояснив, звідки береться тривога і як з нею боротися.За словами Марії Долгих, збудження – це чуттєвий імпульс до дії, ще не приведений у виконання .
Головні теми