Ці люди можуть творити неймовірні для звичайної людини речі – саме завдяки їм глядачі бачать у фільмах і серіалах захопливі трюки. Але самі каскадери, як правило, залишаються за кадром – плоди їхньої роботи бачать мільйони людей, але черги за автографами до них не вишиковуються. Що означає бути каскадером в Україні, як отримати таку спеціальність і скільки можна заробити – на ці та багато інших запитань "Сегодня" відповіли фахівці Міносвіти і Мінсоцполітики. І, звичайно, самі професійні каскадери.
НАВЧАННЯ І СТАЖУВАННЯ
Ця професія вимагає постійних фізичних зусиль і уважності. Тому й беруть у неї лише людей з міцним здоров'ям, хорошою фізичною підготовкою або спортивним минулим. Вік початку навчання теж обмежений – зазвичай це 18-30 років.
В професію можна потрапити двома шляхами. Перший – шукати самому вже сформовані каскадерські групи. Зробити це можна, наприклад, через такі організації, як "Ліга каскадерів України" або "Міжнародна асоціація професійних каскадерів "Україна". Знайшовши контакти, потрібно обдзвонити всіх і запропонувати свої послуги в якості стажера. Візьмуть того, хто за фізичними і психологічними даними відповідатиме вимогам режисера-постановника трюків (він же – керівник каскадерської групи).
Спочатку стажисту нічого серйозного довіряти не будуть – лише завдання на кшталт "принеси-подай". Потім його навчать основам – наприклад, в'язати вузли, падати, встановлювати страховки тощо. І лише після цього довірять виконання простих трюків. На освоєння основ може піти від 2 до 5 років. Вся навчання буде проходити не тільки на тренувальних майданчиках, а й під час кінозйомок (там можна отримати роль помічника каскадера або актора масовки).
МАЙЖЕ ТЕАТР. Другий шлях менш складний – навчання в єдиній в Україні школі каскадерів на базі театру-школи "Образ" (школа працює в Росії, Україні та Білорусі). За словами виконавчого директора київського представництва школи Олени Орлової, каскадерський курс триває близько 12 місяців, після його закінчення випускники отримують сертифікат. Коштує навчання 700 грн на місяць. Вимоги під час вступу до кандидатів практично ті ж, що і для стажистів, які потрапляють в каскадерські групи. У школі каскадери вчаться основам кінотрюків – як на базі школи, так і на зйомках. Після закінчення навчання викладачі можуть дати випускникам рекомендації для подальшого влаштування на роботу, а найталановитіших запросити в свою команду.
ПЕРСПЕКТИВИ І ПІЛЬГИ
Уже працюючий фахівець може стати старшим каскадером або режисером-постановником трюків. Але для цього, за словами директора Департаменту профтехосвіти МОН В'ячеслава Супруна, потрібно мати звання майстра спорту зі спортивно-трюкових напрямків: акробатиці, плаванню (звичайному і підводному), боротьбі, автомотоспорту, альпінізму, парашутного спорту тощо. А ще – вища профільну освіту. В країні режисерів-постановників трюків не випускають, тому освіту потрібно отримувати за однією з близьких спеціальностей (наприклад, "режисер театралізованих видовищ і шоу-програм"). Робиться це в одному з трьох київських вузів: Нацакадемії керівних кадрів культури і мистецтв, Київський нацуніверситет культури і мистецтв та Київському нацуніверситеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого. Навчання коштує 12-17 тис. грн на рік. Але і це ще не все: щоб стати старшим каскадером, потрібен досвід роботи за фахом від 5 років, а режисером-постановником трюків – 7 років.
Каскадери виходять на пенсію незалежно від віку (при стажі не менше 25 років).
Початок. Стажери часто приймають участь в батальних кіносценах.
ОСОБИСТИЙ ШЛЯХ ДО ВІЧНОГО РИЗИКУ
Про роботу каскадерів нам розповів режисер оригінального трюкового жанру, каскадер, актор, майстер шпаги, заст. директора Ліги каскадерів України Андрій Маслов-Лисичкін. "Мій шлях у кіно був довгим. Після школи я закінчив училище, потім пішов до армії, а після служби став працювати за професією шевцем, – розповідає каскадер. – Але з дитинства я марив боями на шпагах, і коли підвернулася можливість, записався в Школу історичного фехтування. Це було моїм хобі, яким я займався у вільний від роботи час. Заняття з фехтування непрості – тут, крім спритності і хорошої реакції, потрібно мати відмінну фізичну форму. Мені, наприклад, дуже допомогло те, що в старших класах я займався східними єдиноборствами.
Після двох років занять в школі я з однодумцями організував театр історичних боїв. Тоді ж я пішов з основного місця роботи і разом з трупою став виступати на фестивалях і в нічних клубах. А потім почав шукати способи потрапити в кіноіндустрію. Знань для роботи каскадером явно не вистачало, тому я вступив до ВНЗ на режисера-постановника трюків. Навчання до всього іншого подарувала мені і дружину: вона вчилася там же на режисера-організатора масових заходів".
Під час навчання Андрій пішов із театру і повністю поринув у світ кіно: це було саме тим заняттям, якому він хотів присвятити все життя. "У 2003-му я став працювати як повноцінний каскадер, – згадує Андрій. – На той момент я непогано виконував трюки з історичного фехтування, падінь з висоти, акробатичні і кінні. А ще – трюкові бої, бійки і стрілянину. Через два роки я зібрав свою групу каскадерів і став працювати режисером-постановником".
Перші кроки. Каскадери починають з трюкових бійок і перестрілок.
Як упасти. Складність падіння залежить від висоти.
ТОНКОЩІ РОБОТИ
Одна каскадерська група може бути задіяна одночасно в декількох кіно або телепроектах. При великій завантаженості половину свого часу на місяць каскадери проводять на зйомках, а другу половину присвячують тренуванням та відпрацюванні трюків. На зйомках вони можуть працювати як 3, так і 23 години на добу. Причому буває так, що під час кінопроцесу профі трудяться цілий місяць без відпочинку або з двома-трьома вихідними. Зарплата повністю залежить від складності трюку в конкретних умовах: те, що легко виконати в порожньому спортзалі, може бути важко виконуваним на знімальному майданчику.
Кіношні трюки мають свій розподіл – наприклад, є бійки, падіння, горіння, повітряні і пр. Трюки за кермом, штурвалом або на парашуті найчастіше виконують професійні автогонщики, пілоти або парашутисти. А от все інше можуть робити каскадери-універсали – таких більшість серед представників цієї професії. До слова, у каскадерів є залізне правило: якщо на зйомках чи тренуваннях тебе зловили п'яним або питущим, то з каскадерської групи виганяють тут же.
ГРОШІ. За бійку з акробатикою можуть платити $ 200-250 (це ціна за 8-12-годинну зміну). За падіння з висоти платять більше – $ 300-1000. Найскладніші трюки – ті, які потрібно виконати за один дубль (наприклад, коли людина вистрибує з вибухаючого машини). Тут такса набагато вища – близько $ 1000-4500. Зазвичай досвідчений каскадер на місяць заробляє від $ 1500 до 2000. А режисерові-постановнику додатково платять 30% від вартості трюку, виконаного каскадером.
Каскадери часто отримують легкі травми – подряпини та забої. Рідше – розтяги, вивихи і легкі струси, а іноді все закінчується переломами та забоями внутрішніх органів. За кордоном, наприклад, всі каскадери обов'язково застраховані не тільки звичайним медполісом, але і від травм на роботі. На пострадянському просторі це правило не розвинене – мовляв, якщо хочеш убезпечитися, застрахуй себе сам. Багато хлопців так і роблять, а хтось не страхується через забобони, оскільки є прикмета: як тільки застрахуєшся, то незабаром серйозно постраждаєш.
Каскадерські розіграші та БАЙКИ: псевдобандити і повішений
Коли жінку-каскадерка для потрібного трюку знайти не можуть, роль "героїні" виконує чоловік: з усього "асортименту" вибирають актора самого тендітної статури, переодягають його в жіночий одяг, наносять макіяж і надягають перуку. Завдяки мистецтву оператора, режисера монтажу і спецефектів таку підміну глядач не помічає.
Є у каскадерів і свої жарти. Наприклад, після кривавих бійок вони не змивають грим, сідають в машину і в такому вигляді приїжджають додому або до друзів. А по приїзді розповідають барвисті легенди про те, як на них напали зловмисники.
КУРЙОЗИ. "Якось ми разом зі своєю каскадерською командою намагалися встигнути на зйомку історичного фільму, – розповідає Андрій Маслов-Лисичкін. – Щоб не витрачати зайвий час, ще перед виїздом переодяглися в костюми – форму офіцерів СС, сіли в машину і поїхали. Коли приїхали в село, де проходили зйомки, і вирішили прогулятися по ньому, місцевим жителям, в основному старичкам, по-справжньому стало погано...
А іншим разом ми робили автоквест за замовленням крупної компанії. За сценарієм співробітники компанії повинні були їхати на автомобілях з Києва до Одеси, де проводили корпоратив. На кожному етапі шляху вони повинні були одержувати і виконувати завдання, причому багато подробиць були їм невідомі. Наприклад, на першій зупинці всю колону мали зупинити дві машини даішників, серед яких були мої переодягнені хлопці і один реальний офіцер. Далі повинні були початися розборки з інспекторами. В цей час по рації Псевдодаїшники оголошували (так, щоб всі співробітники компанії чули), що по трасі рухається машина з небезпечними злочинцями, яких потрібно за будь-яку ціну затримати. Через п'ять хвилин повз колони із співробітниками компанії повинна була пролетіти підставна машина з "злочинцями". Її мали зупинити "працівники ДАІ", а "злочинці" у відповідь почати стрілянину. За сценарієм одного "даішника" повинні були важко поранити, після чого "злочинці" зникали з місця злочину. Потім повинен був швидко під'їхати бусик і забрати псевдоінспекторів.
Сценарій майже спрацював: коли почалася "перестрілка", одного з моїх хлопців "поранило", він впав на живіт і почав стогнати і дригати ногами. Другий "відстрілювався", а третій крикнув: "Лягай!" У цей момент всі співробітники компанії, що були на узбіччі, миттю впали на землю, а один з переляку навіть заліз під машину. Ті ж, хто був за машинами, рвонули по бруду в поле. Коли авто з псевдозлочинцями сховалося, люди почали повертатися. Один з гостей виявився фельдшером і кинувся до потерпілого. Псевдоінспекторів довелося вигадувати способи його зупинити, інакше вся задумка розкрилася б, адже справжніх поранень не було. Коли люди почали обурюватися, один з моїх хлопців ляпнув, що їде ще одна машина з бандитами. Народ підірвався і всім складом кинувся в поле. Під'їхав "бусик", забрав "поранених" та "інспекторів" і поїхав. А реальний офіцер ДАІ ще 20 хвилин умовляв усіх повернутися, заявляючи, що злочинці вже проїхали. За цей час випили все заспокійливе, яке вдалося знайти. А коли офіцер розповів, що це був розіграш, люди не повірили і відмовилися далі їхати. Єдине, що їх переконало, – це слова інспектора про те, що після реальної перестрілки на асфальті залишилася б кров. А її не було. Тільки після того, як все в цьому переконалися, люди погодилися їхати далі".
ПСЕВДОПОВІШЕНИЙ. У каскадерської групи Андрія був і інший яскравий випадок. Потрібно було зняти сцену з повішенням людини. Але спеціальна система для цього трюку була новою, і її було потрібно випробувати. Вдома цього не зробиш, і тому каскадер разом з колегою (справа була ввечері) вирішили влаштувати випробування в під'їзді багатоповерхівки. Вийшли на сходовий проліт, на друга Андрія надягли амуніцію, накинули псевдопетлю на шию і підвісили на перила. "І тут по сходах піднімається комендант нашого будинку, переводить очі на мене, а потім на "труп", – згадує Андрій. – Він подумав, що я вбив людину, перелякався і схопився за серце. І тут "труп" відкрив очі і сказав: "Ну ви чого? Це ж для кіно. Ми тут репетируємо!" Загалом, коменданту полегшало, але триповерховим матом нас все одно обклали".
Читайте також:
- Вночі малолітні каскадери ганяли по клумбах Інтернаціонального парку на викраденому ВАЗі
- Через кризу українці стали затримуватися на роботі
- У Західній Україні зростає кількість вакансій
- Шанси на успіх: наскільки збігаються очікування молоді з ситуацією на біржі праці
- Кожен четвертий роботодавець в Україні урізує зарплати через кризу
Головні теми