Ганна Ковпак
Редакторка Батьки, і з м'яким характером і навіть найсуворіші, часом неусвідомлено руйнують майбутнє своїх дітей. Експерт з лідерства, автор психологічних бестселерів Тім Елмор визначив типові помилки батьків, які заздалегідь програмують в дітях невпевненість, а також обмежують їхні шанси стати щасливими.
Він розповів способи, як припинити це робити, передають Мізки.com.
1. Батьки не дозволяють дітям ризикувати
Ми живемо в світі, де на кожному кроці є попередження про небезпеку. Нам здається, що безпека – головне; ми боїмося втратити своїх дітей і робимо все заради їх захисту. Звичайно, це наше завдання. Однак таким чином ми ізолюємо їх від здорового ризику, і це має абсолютно протилежний ефект.
Європейські психологи з'ясували, що якщо дитина не грає на вулиці, і батьки не дозволяють їй навіть колінце подряпати, то в дорослому віці вона буде страждати від фобій. Дітям потрібно впасти не раз, щоб зрозуміти, що це нормально. Підлітку треба розійтися з дівчиною (хлопцем), щоб відчути емоційну зрілість, яка потрібна для тривалих стосунків. Якщо батьки усувають ризик з життя своїх дітей, то, ймовірно, в майбутніх лідерах можна буде побачити зарозумілість і низьку самооцінку.
2. Батьки занадто часто приходять на допомогу
Сучасна молодь не володіє навичками, які були притаманні дітям і підліткам 30 років тому. А все тому, що дорослі втручаються і відразу беруть на себе їх проблеми. Коли ми занадто швидко приходимо на допомогу, оточуємо дітей надмірною увагою, то позбавляємо їх необхідності самостійно долати труднощі і вирішувати проблеми.
Цей підхід ігнорує суть лідерства: підготувати молодь до того, щоб вона справлялася з труднощами без допомоги. Рано чи пізно діти звикають, що хтось їх завжди виручить і владнає наслідки неправильних вчинків. Однак реальний світ функціонує зовсім по-іншому, тому така поведінка не дає нашим дітям стати компетентними дорослими.
3. Батьки занадто легко захоплюються дітьми
Рух за зміцнення самооцінки почався ще з покоління бебі-бумерів, а в 1980-ті він пустив коріння і в школах. Відвідайте шкільний матч, і побачите, що майже кожен вважається переможцем. Всі учасники повинні отримати приз. Таке ставлення, звичайно, дає дітям відчути себе особливими, проте дослідження показують, що цей метод має свої побічні ефекти. Зрештою, діти звикають, що батьки – єдині, хто вважає їх геніями, навіть коли інші мовчать. Вони починають сумніватися в об'єктивності батьків; спочатку все це виглядає приємно, проте зв'язок з реальністю розривається.
Коли ми занадто легко і охоче кричимо від захвату і ігноруємо неправильну поведінку, діти вчаться шахраювати, перебільшувати і брехати, уникати незручної дійсності, адже вони, банально не готові до зустрічі з нею.
4. Почуття провини не дозволяє виховати лідера
Дитина не зобов'язана любити вас кожну хвилину свого життя. Вона може впоратися з розчаруванням, однак не подужає наслідків того, що її балують. Говоріть дітям "ні" або "не зараз" – нехай борються за те, що по-справжньому цінують і що їм потрібно.
Ми, як батьки, схильні давати їм бажане як винагороду, особливо, якщо дитина не одна. Коли у одного щось виходить добре, хвалити і нагороджувати тільки його здається не зовсім справедливим. Це не реалістичний підхід, який не дає дитині розуміння, що успіх залежить від наших дій і хороших вчинків.
Не вчіть дітей, що якщо вона отримає хорошу оцінку, то ви обов'язково підете в магазин і купите їй щось. Якщо відносини засновані на матеріальній нагороді, діти не будуть мати ні внутрішньої мотивації, ні любові до вас.
5. Батьки не діляться своїми помилками
Нормальні діти завжди хочуть розправити крила, спробувати щось самостійно. Ми повинні дозволяти їм це, однак це не означає, що ми також повинні допомагати знайти курс в цих бурхливих водах. Розкажіть їм про помилки, які допускалися в їхньому віці і в подібних ситуаціях. Тільки говоріть про них так, щоб допомогти зробити правильний вибір. (Уникайте "негативних уроків", пов'язаних з курінням, алкоголем, наркотиками і т.д.).
Крім того, діти повинні бути готові до невдач, так само як усвідомлювати наслідки своїх рішень. Розкажіть, як почувалися, коли мали подібний досвід, що вами рухало, чому навчилися в результаті. Ми не просто впливаємо на своїх дітей, ми повинні бути кращими прикладами поведінки для них.
6. Батьки плутають інтелект, обдарованість і впливовість зі зрілістю
Інтелект часто використовується як показник зрілості дитини, як результат, батьки думають, що розумна дитина готова вступити в цей світ. Це не так. Деякі спортсмени і молоді голлівудські зірки, наприклад, демонструють неповторний талант, але все ж потрапляють в публічні скандали.
Хоча обдарованість і присутня в одному з аспектів життя дитини, не робіть з цього висновок, що вона проявляється і у всіх інших. Немає якогось чарівного віку, в якому всі стають відповідальними, не існує і перевірених правил, коли саме синові або дочці потрібно дати певну свободу.
Однак є проста порада: спостерігайте за їх однолітками. Якщо бачите, що ті самостійно роблять більше, ніж ваші діти, можливо, ви відтягуєте час їх самостійності.
7. Батьки самі не знають, чого очікують від дітей
Наш батьківський обов'язок – показати приклад того життя, яке ми бажаємо і нашим дітям. Допомагати їм бути сильними, надійними і відповідальними за свої слова і вчинки.
Спостерігайте за собою: як робите моральний вибір в дріб'язкових ситуаціях, коли навколо є інші люди, адже ваші діти також можуть це помітити. Якщо ви, наприклад, не обманюєте, для них це теж стане неприпустимо. Продемонструйте, як можна безкорисливо і радісно виконувати волонтерську роботу. Міняйте людей і міста, де буваєте, на краще, і ваші діти самі почнуть так робити.
Чому виникають ці помилки?
Тут грають роль і страх, і недостатнє розуміння. Однак найважливіше те, що кожне покоління батьків зазвичай намагається компенсувати те, що зробило попереднє. Вони зосереджені на "зараз", а не на тому, що буде потім. Думають про щастя дитини сьогодні, а не про стан його готовності до завтрашнього життя. Це реакція на минуле.
Батьки сучасних батьків занадто часто тиснули на них, готуючи до майбутнього: потрібно відкладати гроші; готуватися до пенсії. В результаті, багато хто з нас вирішили, що цінувати сьогодення – набагато важливіше. Так ми і робимо. Це, до речі, призвело до великих заборгованостей і нездатності відтягувати задоволення. Можливо, в цьому і наша найбільша проблема.
Як зупинитися і змінити свою поведінку?
- Важливо, як можна краще усвідомлювати власні слова і вчинки в спілкуванні з дітьми та іншими людьми, коли перші поруч. Не просто влаштовуйте хороше життя, але і вчіть, тренуйте їх. Ось з чого можна почати:
- Обговоріть ті речі, які вам самим слід було б знати про доросле життя в дитячі роки.
- Дозволяйте дітям робити те, що їм погано вдається, і навіть дозволяйте терпіти невдачі.
- Обговорюйте можливі наслідки того, що вони не опанують певні дисципліни.
- Допомагайте застосовувати сильні сторони для вирішення реальних проблем.
- Готуйте для них проекти, що вимагають терпіння і навчать відтягувати момент задоволення.
- Вивчайте, що життя – це вибір і компроміси; що неможливо здійснити все задумане.
- Давайте їм (або імітуйте) дорослі завдання, на кшталт, оплати рахунків або укладення угод.
- Відрекомендуйте їх потенційним наставникам серед ваших знайомих.
- Допомагайте представити їм свою мрію, а потім обговоріть, що потрібно змінити, щоб її досягти.
- Святкуйте разом з ними успіхи на шляху до самостійності і відповідальності.
Тим часом психолог пояснила, чому діти не вірять батькам. За словами Вікторії Назаревич, зараз в світі відбувається глобальний процес втрати авторитетів.
Головні теми