Багато хто знає не з чуток (а деякі і напевне), що в будь-якій сучасній компанії роботодавці пильно стежать за тим, на що співробітники витрачають її ресурси і робочий час. На це є кілька вагомих причин. А ще – десятки технічних способів стеження, кажуть досвідчені експерти-айтішники. Так що наступного разу, запускаючи собі черговий мультик на роботі або роздруковуючи доньчин реферат, тричі подумайте: цілком можливо, всі ваші зловживання службовим часом та інтернетом строго фіксуються і можуть вилізти боком.
НАВІЩО ПОТРІБНЕ СТЕЖЕННЯ
З першого погляду може здаватися, що системні адміністратори – хитрі й безсовісні створіння, які тільки й роблять, що стежать за співробітниками, перекривають їм доступи в улюблені соцмережі і нишком сміються над ними. Хоча в більшості випадків їм зовсім не до цього: їх основне завдання – налагодження безперебійної внутрішньої роботи компанії. "Якщо один співробітник качає фільм або слухає музику онлайн, то весь офіс не може через нього відкрити пошту, оскільки вся швидкість інтернету йде на його розваги, – пояснює завсектором IT держпідприємства Анастасія Большедворська. – Спостереження за принтерами дозволяють системному адміністратору вчасно вловити момент, коли пора поміняти картридж або заправити чорнило, а стеження за інтернет-трафіком допомагає виявити присутність на комп'ютері користувача шкідливих вірусів, які можуть почати спамити з адреси співробітника або відкривати якісь сайти у фоновому режимі".
БЕЗПЕКА. Також, за словами Ігоря Шиліна, начальника відділу інформаційних технологій столичного холдингу, необхідний контроль за конфіденційною інформацією. Боячись навмисного чи випадкового витоку, керівництво постійно витрачає чималі гроші на системи захисту даних. Вони дозволяють повністю контролювати весь потік електронних документів – дозволяти або забороняти певним співробітникам їх відкривати, пересилати або друкувати. Щоправда, в силу дорожнечі і складності впровадження/супроводження такі системи в нашій країні зустрічаються нечасто, хіба що на дуже великих підприємствах чи філіях зарубіжних компаній.
ОСОБИСТЕ. Більш поширена причина – бажання обмежити вирішення особистих питань в робочі години.
Пам'ятайте: результати вашої праці на робочому місці належать роботодавцю, і він має право стежити, чим ви займаєтеся з 9 до 18.
"Вы даже не догадываетесь, насколько огромна масса придуманных программ и аппаратных средств, способных не только отслеживать посещенные сайты, но и фиксировать абсолютно все производимые на компьютере действия: нажатые клавиши, запущенные программы, экранные снимки и даже видео процесса работы на компьютере", — говорит Игорь Шилин. Основными отслеживаемыми операциями на работе считаются посещение сети интернет, электронное общение и печать личных документов.
ВСЕ ПЕРЕПИСКИ ЧИТАЮТ
"Есть программка, которую ставят на главный компьютер, соединяющий офис с интернетом — большинство шпионских уловок настраиваются именно в ней, — говорит Большедворская. — Она следит, как часто вы заходили на всякие сайты, сколько гигабайт закачали за день/неделю/месяц, лимитирует и запрещает загрузку или закачку данных. Если запретов нет, то ведется статистика деятельности сотрудников в сети, и руководство эти отчеты периодически просматривает". "Как правило, начальство интересует, сколько времени человек провел в соцсетях, на сайтах поиска работы или развлекательных", — добавляет Игорь Шилин. Раньше, когда интернет дома был не у всех, компании шли на хитрости — разрешали заходить в соцсети до начала рабочего дня и по его окончании. Так они стимулировали людей дольше сидеть на работе. Впрочем, запрет на соцсети только в рабочие часы во многих компаниях действует и сейчас. "Лучше посещать свои странички во всяких "фейсбуках" в обед или по вечерам, а сомнительные ресурсы обходить стороной: в случае заражения вирусом или утери ценной информации ответственность будет полностью на вас, — предупреждает Игорь Шилин. — Также стоит проконсультироваться с сисадминами, когда и в каком объеме можно выкачивать из сети большие файлы". "А если в рабочее время какое-то из установленных правил нарушается, админу на электронную почту приходит сообщение, какой пользователь с какого компьютера и что именно сотворил, — продолжает Большедворская. — Причем информация о посещенных сайтах сохраняется на главном сервере долго".
КАК НА ЛАДОНИ. "Если вам выделен служебный почтовый адрес, вся корреспонденция сначала попадает на сервер, проверяется на содержание запрещенных слов или соответствие максимальному размеру вложений, — рассказывает Большедворская. — Это тоже надо понимать. Кроме того, специалистам не проблема в любой момент подсмотреть, чем занят человек за компьютером: изображение экрана транслируется на монитор админа или же с заданной им периодичностью делаются скриншоты с отправкой их на компьютер администратора или сервер.
"Ви навіть не здогадуєтеся, наскільки величезна маса придуманих програм і апаратних засобів, здатних не тільки відслідковувати відвідані сайти, але й фіксувати абсолютно всі зроблені на комп'ютері дії: натиснуті клавіші, запущені програми, екранні знімки і навіть відео процесу роботи на комп'ютері", – говорить Ігор Шилін. Основними операціями з відстеження на роботі вважаються відвідування мережі інтернет, електронне спілкування і друк особистих документів.
ВСІ ЛИСТУВАННЯ ЧИТАЮТЬ
"Є програмка, яку ставлять на головний комп'ютер, що з'єднує офіс з інтернетом – більшість шпигунських вивертів налаштовуються саме в ній, – говорить Большедворская. – Вона стежить, як часто ви заходили на всякі сайти, скільки гігабайт закачали за день/тиждень/місяць, лімітує і забороняє завантаження або закачування даних. Якщо заборон немає, то ведеться статистика діяльності співробітників в мережі, і керівництво ці звіти періодично переглядає". "Як правило, начальство цікавить, скільки часу людина провела в соцмережах, на сайтах пошуку роботи або розважальних", – додає Ігор Шилін. Раніше, коли інтернет вдома був не у всіх, компанії йшли на хитрощі – дозволяли заходити в соцмережі до початку робочого дня і по його закінченні. Так вони стимулювали людей довше сидіти на роботі. Втім, заборона на соцмережі тільки в робочі години в багатьох компаніях діє і зараз. "Краще відвідувати свої сторінки у всяких "Фейсбук" в обід або вечорами, а сумнівні ресурси обходити стороною: у разі зараження вірусом або втрати цінної інформації відповідальність буде повністю на вас, – попереджає Ігор Шилін. – Також варто проконсультуватися з сисадмінами, коли і в якому обсязі можна викачувати з мережі великі файли". "А якщо в робочий час якесь із встановлених правил порушується, адміну на електронну пошту приходить повідомлення, який користувач з якого комп'ютера і що саме зробив, – продовжує Большедворська. – Причому інформація про відвідані сайти зберігається на головному сервері довго".
ЯК НА ДОЛОНІ. "Якщо вам виділена службова поштова адреса, вся кореспонденція спочатку потрапляє на сервер, перевіряється на вміст заборонених слів або відповідність максимальному розміру вкладень, – розповідає Большедворская. – Це теж треба розуміти. Крім того, фахівцям не проблема в будь-який момент підглянути, чим зайнята людина за комп'ютером: зображення екрану транслюється на монітор адміна або ж із заданою їм періодичністю робляться скріншоти з відправкою їх на комп'ютер адміністратора або сервер.
Ваші профілі в скайпі або асьці – теж під невсипущим наглядом сисадмінів.
"Листування не читається повністю (для цього необхідні великі ресурси), але частини, що містять ключові слова, все одно будуть проглядатися. Якщо потрапите в коло підозр, до вас придивляться уважніше", – попереджає Ігор Шилін. Якщо історія листування зберігається, адміністратор непомітно для вас читає її, пояснює Большедворська. Крім того, існують програми-шпигуни, які відстежують комбінації натискань клавіш клавіатури і дозволяють розсекретити логіни і паролі користувача. "Не обговорюйте внутрішні справи компанії з людьми, які не є її співробітниками. Потрібна консультація знайомого з робочого питання – краще поговоріть при особистій зустрічі, – рекомендує Шилін. – Також не варто обговорювати колег і начальників: віртуальні плітки нікому не на користь".
НЕ ДЛЯ ДРУКУ
Пора перестати вважати, що принтери можна використовувати в особистих цілях: папір та чорнило в них небезкоштовні, а значить, друкована техніка – теж об'єкт відстеження. "На комп'ютері адміністратора може стояти програмка, що добуває дані про стан роздруківок по всіх принтерах офісу (з деталями: в якому форматі, з якого комп'ютера, скільки сторінок), – розповідає Большедворська. – Програма може зберегти копію роздрукованого файлу, і тоді стане відомо не лише кількість аркушів у вашому рефераті, але і його зміст".
ТЕЛЕФОННЕ ПРОСЛУХОВУВАННЯ. Буває, дзвінки по стаціонарних телефонах також фіксуються, причому не тільки номер і час дзвінка, але і сама розмова. Тому краще утриматися від тривалих особистих бесід, особливо міжміських і міжнародних. Так само як і від образ клієнтів і колег. "Якщо на вас поскаржаться, технічний відділ в два рахунки надасть запис розмов, – запевняє Шилін. – Треба подзвонити в інше місто або країну – заздалегідь запитайте дозволу начальника. Краще отримати відмову, ніж намагатися приховати дзвінок, а потім вислуховувати претензії і оплачувати витрати на зв'язок".
Читайте також:
- Працюючих спецпенсіонерів поставлять перед вибором: або зарплата, або пенсія
- Українці стали заробляти більше, а купити можуть все менше (інфографіка)
- Ситуація на Донбасі: бойовики не припиняють завдавати артудари по Донецьку та Авдіївці
- У США звинувачуваний у шпигунстві росіянин відмовився визнати свою провину
- Біженці незадоволені зарплатами в Дніпропетровську
- Франція і Німеччина оцінюють переговори в Москві як конструктивні та змістовні
- Військкомати і РДА Харківської області працюють нечітко і безсистемно в сфері мобілізації – губернатор
Головні теми