Вчені з Кіотського університету спробували знайти відповідь на питання, чому зворотний шлях здається коротшим прямого?
Дослідники відібрали дві групи добровольців, яким не довелося намотувати кілометри заради експерименту. Респонденти переглядали 20-хвилинні ролики із записом пішої прогулянки. Причому одним повідомили, що це дорога туди і назад, а іншим – що вони спостерігають за подорожжю в два різних місця.
Піддослідним запропонували інтуїтивно фіксувати трихвилинні відрізки, а також порівняти весь шлях, орієнтуючись лише на власні відчуття. І з'ясувалося, що в першому випадку представники обох груп приблизно однаково сприймали пройдений час, а в другому їх свідчення розійшлися. Більшості респондентів здалося, що пішохід, який повертався, затратив менше часу, ніж той, хто, нібито, рухався до нового місця.
Вчені логічно припустили, що сприйняття зворотного шляху, як більш короткого, з'являється поза всяким зв'язком з конкретними обставинами подорожі. Воно засноване лише на самоаналізі вже проведеної діяльності або минулих подіях – так звана ретроспективна рефлексія.
До слова, раніше наука пропонувала й інші пояснення феномену "зворотного шляху". Дорога до місця призначення нерідко пов'язана з очікуванням якихось майбутніх подій і боязню спізнитися. Повертаючись же, людина, як правило, не намагається аналізувати, наскільки повільно при цьому тече час і може навіть не помітити, як опиниться у вихідній точці.
Головні теми