Навіть короткочасне занурення в мовне середовище в ранньому дитинстві впливає на сприйняття людиною другої мови у майбутньому. Стаття про це опублікована в журналі Nature Communications.
У дослідженні брали участь три групи дітей у віці від 10 до 17 років. Діти з першої групи народилися та зростали у франкомовних сім'ях. Діти з другої групи народилися в Китаї, але до трьох років переселилися у франкомовні сім'ї та перестали говорити рідною мовою. Діти з третьої групи вільно користувалися обома мовами. Їм пропонувалося виконати завдання, де потрібно було ідентифікувати французькі псевдослова (такі як vapagne і chansette). Вчені за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії досліджували роботу мозку піддослідних, які слухали французькі слова і реагували на них.
Хоча діти з усіх груп впоралися із завданнями однаково добре, активність мозку в різних групах була різна. У процесі виконання завдань у дітей з першої групи були активні ліва нижня лобова звивина і передня частина острівця. У піддослідних з двох інших груп спостерігалася активність правої серединної лобової звивини, лівої середньої лобової кори і двосторонньої верхньої скроневої звивини. Це означає, що китайські діти, які забули рідну мову в ранньому дитинстві і говорять тільки по-французьки, сприймають мову так, як якби вони говорили двома мовами.
Автори вважають, що результати їхніх досліджень вказують на стійкий вплив раннього мовного досвіду на розвиток мозку й умінь адаптуватися до нового мовного середовища. У майбутньому вчені хочуть вивчити, чи буде спостерігатися подібний ефект для двох споріднених мов, наприклад, французької та іспанської.
Головні теми